Рм.3,19–26: «Щоб увесь світ визнав себе винним перед Богом»
Коли ми приходимо до лікаря, то стараємось йому якнайдокладніше
розказати про свій стан, що нас болить, що турбує, з чим маємо проблеми.
Якщо мовчатимемо, лікар не знатиме, що з нами робити. Як у медицині
симптоми є тим, за чим призначають лікування, так само і нашому
духовному житті – наші проблеми визначають той метод, яким Бог нас
зцілює.
У наших стосунках з Богом маємо усвідомити свій стан. Тут не
йдеться про те, щоб поливати себе брудом, болотом, згадувати, які ми
грішні. Зрозуміти, що, попри наші гріхи й наші вчинки, є багато доброго,
і Бог завжди діє в нашому житті. Лише коли станемо у правді перед Богом такі, як ми є, Бог зможе нас вивести з будь-якої проблеми!
***
Мт.7,1-8: «Не судіте, щоб вас не судили»
Кожен з нас має досвід того, як осуджувати інших, – чи то у
своєму серці, чи то привселюдно. Нерідко потім виявлялося, що наша
оцінка, або, як ми кажемо, констатація факту, була помилковою. Адже ми
завжди судимо відповідно до того, що знаємо і розуміємо, а ми ніколи не
можемо розуміти і знати всього, врахувати всі особливості.
Оскільки жодна людина не володіє всіма знаннями, усім, що треба
знати про іншу людину, аби дати адекватну оцінку її вчинкові, Господь
застерігає нас, щоб ми не судили взагалі. Не стараймося давати оцінки
людям. Уміймо віддавати їх Господеві, хай Він їх судить.
Наше судження обмежене нашими знаннями, вихованням, ментальністю,
досвідом, душевними травмами, нашою віддаленістю від Бога. Коли
наближаємося до Господа, то нам щоразу менше й менше хочеться когось
оцінювати чи судити. Коли Божа любов оселяється в нас, тоді нам
хочеться не судити, а любити цих недосконалих осіб, бо ми розуміємо, як
сильно любить їх наш Отець!
+ВЕНЕДИКТ
Джерело: ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР
Немає коментарів:
Дописати коментар