Еф.5,9–19: «Проказуйте між собою вголос псалми й гимни та духовні пісні, співайте та прославляйте у серцях ваших Господа»
Ми створені на образ і подобу Божу. Цей образ Божий у нас
перебуває, хоча й затьмарений первородним гріхом, як також маємо цю
подібність до Господа в собі все більше розвивати. Апостол Павло вказує,
що важливо промовляти псалми, гимни та пісні духовні, бо ми через це
більше уподібнюємось до Господа, коли перебуваємо з Ним.
Погляньмо на наше життя. Скільки багато зусиль, часу, старань ми
докладаємо до всього земного, що змінюється і зникає, а скільки часу ми
приділяємо Господеві. Тож ніколи не шкодуймо часу для Бога. Бо тільки
так ми проводимо час із користю для себе, тільки так можемо більше
перемінюватись й уподібнитись до Господа.
***
Мт.18,10-20: «Коли хтось має сто овець і одна з них
заблудить, – чи він не кине дев’ятдесят дев’ять у горах і не піде шукати
ту, що заблукала?»
На перший погляд може видатися, що для Господа дев’ятдесят
дев’ять овець не такі важливі, як та одна. Проте для Бога немає більш
важливих чи менш важливих людей, для Нього всі однаково важливі, усі
цінні. Але ця розповідь з Євангелія, ця притча показує іншу річ. Богові
важлива кожна людина, для Нього важливе навернення кожного, отже, Йому
важливий кожен з нас.
Можливо, з боку людей ми не відчуваємо своєї
цінності, важливості, але не так є з боку Бога. Люди нас забувають, не
звертають на нас уваги, але для Бога ми завжди цінні, і навіть тоді
лишаємось цінні, коли робимо зло чи гріх. А ще більше цінні, коли
навертаємося, усвідомлюємо своє становище. Тож яку важливість і цінність ми маємо в очах Господа – такої не маємо навіть у своїх очах.
+ВЕНЕДИКТ
Джерело: ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР
Немає коментарів:
Дописати коментар