07.03.2017р. Б. / Віднайдення чесних мощей святих мучеників у Євгенії; Преподобного Петра монаха й Атанасія

Віднайдення чесних мощей святих мучеників у Євгенії

Тропар, глac 4: Мученики Твої, Господи, * у страданнях своїх прийняли вінці нетлінні від Тебе, Бога нашого. * Мавши бо кріпость Твою, вони мучителів подолали, * сокрушили і демонів зухвальства безсильні. * їх молитвами спаси душі наші. 

Кондак, глас 8: Міцні стовпи віри, переможні мученики, за Христа прийнявши різноманіття мук і багато років утаєнні бувши, нині явились ви як багатство многоцінне і в церкву Божу достойно принесені руками архиєрея, роздаєте, тим, які просять, корисне їм, тому моліться за душі наші. 

За царя Теодосія Великого жив у Царгороді, в східній частині міста, царський достойник Євгеній, який у своїй посілості возвів церкву в честь Пресвятої Богородиці. Одне місце у тій церкві за часів імператора Аркадія (395-408) прославилося чудами: хворі, які на тому місці молилися, повертали собі здоров’я. Звернув на це увагу єпископ і, прийшовши з хресним ходом, наказав те місце розкопати. У розкопаній могилі було знайдено нетлінні мощі багатьох мучеників, котрі постраждали в різних часах. З їх мощей витікало благовонне миро. Серед здвигу народу і загального славословлення Господа мощі святих перенесли в церкву, де вони прославилися багатьма чудами. 

Пізніше один побожний муж, Миколай Каліграф, мав об’явлення, що серед тих мощей є тіла святого Андроніка, одного з 70 учнів Ісуса Христа, і його помічниці Юнії, пам’ять яких відзначаємо 17 травня.

__________

У той самий день

Житія преподобного Петра монаха й Атанасія

Обидва вони потерпіли за Христову віру в часи лукавого переслідувача християн імператора-іконоборця Лева Ісавра (717-741), який мучив усіх вірних, що почитали святі ікони, тобто віддавали через них честь тому, кого ті образи представляли. Про святого Петра не знаємо нічого, ані його роду, ані звідки походив, окрім того, що був він монахом, який задля Христа все покинув. Святий Атанасій, родом з Царгорода, походив з побожної і багатої родини, та все покинув і подався до Витинії, де поблизу міста Никомидії прийняв монаший постриг. Обидва ці мужі в часи переслідування вірних перенесли різні муки, страждали у в’язниці, а опісля їх засудили на вигнання, де провадили суворе монаше життя, безнастанно молилися Богу і в Бозі спочили. 

__________

І. Я. Луцик, "Житія святих, пам'ять яких Українська Греко-Католицька Церква кожного дня впродовж року поминає". Львів, Видавництво «Свічадо», 2013

Джерело:    ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР