Cвятого отця нашого пророка Малахії
Тропар, гл. 2: Провістив ти, пророче Малахіє богомудрий,
страшний день пришестя Христового і усунення закону передрік єси,
мовлячи: прийде воістину Господь, якого ми радісно шукали у храмі. Нині ж
молися Йому, щоб спас душі наші.
Кондак, гл. 4: Пророцтва даром багатіючи, пророче, ти провістив явно світу спасіння і пришестя Христове, сяянням якого просвітився світ.
Великий у милосерді своїм Бог посилав народові ізраїльському
пророків, щоб вели непевних синів народу того до покаяння. Останнім з
тих пророків був святий Малахія, родом з краю покоління Завулон. Він
народився після повернення жидів з вавилонської неволі і проповідував за
400 літ до приходу Ісуса Христа. Слово “Малахія” означає Ангел Божий.
Пророцтво св. Малахії, записане в трьох главах. У першій він картає
жидівський народ за невдячність Богові і погрожує карами священикам, що
приносили осквернені, огидні, згідно з законом Мойсея, жертви: “Син
шанує батька, а слуга господаря, коли ж я батько, то де моя пошана? Коли
я господар, де страх передо мною? – каже Господь сил до вас” (Мал. 1,
6). А про тодішніх священиків у пророцтві св. Малахії читаємо таке: “Не
довподоби ви мені стали, – говорить Господь сил, – і не милі мені
приноси з рук ваших. Бо від сходу сонця аж до його заходу між народами
велике моє ім’я, і на кожнім місці моєму імені приноситься кадило й
чиста жертва” (Мал. 1, 10-11).
У другий главі пророк Малахія
виступає проти тих, що розводяться з жінками або беруть жінок серед
поган. Третя глава передбачає прихід святого Йоана Предтечі і прихід
самого Спасителя: “Оце я посилаю гінця мого, й він приготує дорогу
передо мною, і Господь, що ви його шукаєте, прийде негайно у храм свій.
Ангел союзу, що ви його бажаєте, – ось він іде, – говорить Господь сил”
(Мал. 3, 1). Крім того, тут описано день останнього суду і дана
обіцянка, що перед судом прийде на світ св. пророк Ілля, щоб навернути
заблуканих до Господа. Опис страшного суду дуже вражаючий: “Бо ось
надходить день, неначе піч палає. Тоді всі горді й усі злочинці будуть –
солома, і спалить їх той день, що прийде, – говорить Господь сил, – і
не зоставить їм ні кореня ні вітки” (Мал. 3, 19). Однак той день буде
радісним для праведних, бо, як читаємо в пророцтві святого Малахії: “Для
вас же, що боїтеся імени мого, зійде сонце правди, і в його промінні
буде спасіння. Ви вийдете вистрибом, немов на випасі телята, і
безбожників топтатимете, бо вони будуть, наче попіл, у вас під ногами
того дня, що я готую, – говорить Господь сил” (Мал. 3, 20-21). У той самий день
Cвятого мученика Гордія
Тропар, гл. 4: Мученик Твій, Господи, Гордій,* у
стражданнях своїх прийняв вінець нетлінний від Тебе, Бога нашого,* мавши
бо кріпость Твою, він мучителів подолав,* сокрушив і демонів
зухвальства безсильні.* Його молитвами спаси душі наші.
Кондак, гл. 8: У стражданнях непорушного воїна і в
тортурах непереможного вінценосця, Гордія всі восхвалимо, зорю сходу
велику воістину возсіявшу і божественну окрасу мучеників Христових.
Житіє цього великого мученика описує нам святий Василій Великий.
Було то за часів мучителя християн, жорстокого Ліцинія. Тяжко страждала
тоді Церква Христова; лютий кровопивця, щоб знищити християнство,
заборонив під карою смерти вірити в Ісуса Христа, а наказав поставити
всюди кам’яні й дерев’яні боввани і віддавати їм божеську честь. Його
посіпаки грабували християнські доми, забирали в невинних людей майно,
вбивали жінок і дітей; не мали вони милосердя до молодих, ані встиду
перед старшими. В’язниці були переповнені, доми покинуті, натомість ліси
і пустелі повні нещасний людей, виною яких було лиш те, що вірили в
Ісуса Христа. Зруйновані святині, перекинуті престоли, замордоване
духовенство – пекло ликувало.
Жив тоді в місті Кесарії сотник
царського війська, красивий, багатий і всіма люблений християнин Гордій.
Той, бачачи страждання святої Церкви, сховався в пустелі. Читаючи Святе
Письмо, запалав він незвичайною спрагою пролити свою кров за Христову
віру. Одного разу, коли в Кесарії відбувалися кінні перегони, на котрі
зібралася маса народу (бо було то свято поганського божка війни), серед
натовпу посеред площі (арени) став зарослий чоловік, з розкуйовдженим
волоссям, в подертій, майже гнилій, одежі і. сильним голосом закричав:
“Ось я, що знайшовся для тих, котрі мене шукали!” Усі здивувалися, а
святий мученик, доставлений до присутнього там управителя міста, сказав,
хто він є і чому повернувся з пустелі: “Тепер байдуже мені до ваших
засудів проти християн, я прилюдно визнаю Спасителя мого, Ісуса Христа. А
коли почув я, що ти, управителю, найбільше мучиш християн, то навмисне
прийшов сюди, щоб віддати душу свою за святу віру. Один є Бог,
Сотворитель неба і землі, Бог християнський!” Розлючений мучитель віддав
його на найтяжчі муки, а святий Гордій в тих стражданнях лиш голосно
молився словами псалма: “Господь мені помічник і не боюся, що вчинить зі
мною людина”. І сам ще говорив катам: “Рвіть моє тіло, січіть, як
хочете, надії моєї не вирвете в мене. Чим більші будуть муки, тим більша
буде нагорода небесна. Рани ті в день воскресіння будуть моєю
прикрасою!” Коли ж мучитель став йому обіцяти всілякі почесті і
достатки, аби лиш зрікся Христової віри, то святий Гордій спитав його:
“Чи можеш мені дати щось ціннішого, як царство небесне?” Тоді суддя
наказав стяти його мечем. Родичі і знайомі оточили святого мученика і
просили, щоб спасав своє молоде життя і бодай про людське око зрікся
Христа. А він відповів їм так: “Як може язик мій зректися того, хто мене
сотворив? Та ж тоді сонце мені не світило б, а земля пожерла б мене! Ви
помиляєтеся; трудно ошукати Господа Бога, бо той з уст наших судить
нас, а хто зречеться Спасителя перед людьми, того Він зречеться перед
Отцем своїм. Що радите ви мені? Бога зректися і задля нужденного життя
дочасного стягнути на себе вічний осуд? Радше ви взивайте голосно, що
Ісус наш і Господь во славі є у Бога Отця!”
З великою радістю, з молитвою на устах дав святий Гордій голову свою під меч і удостоївся мученицької смерти. Було то 319 р.
__________
І. Я. Луцик, "Житія святих, пам'ять яких Українська Греко-Католицька Церква кожного дня впродовж року поминає". Львів, Видавництво «Свічадо», 2013
Джерело: ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР
Немає коментарів:
Дописати коментар