2Кр.1,21–2,4: «Хто утверджує нас з вами во Христі й хто помазав нас, то Бог»
Господь наш Ісус Христос через свою смерть і воскресення утвердив
нас у покликанні до життя вічного й до Царства Небесного. Тому ніякі
наші недоліки, невдачі чи падіння не мають нас збивати з тієї дороги і
до того, що нам Бог приготував. Звичайно, наші недоліки, невдачі,
падіння знову і знову знеохочують нас, і ми опускаємо руки в тяжких
життєвих ситуаціях. Але довіра до Бога – це те єдине, що нам дає силу
витривало йти вперед.
Коли подивитись на приклад святих, то вони також не були
ідеальними, кожен із них мав якісь хиби. Всі вони без винятку каялись
перед Богом за свої падіння. Але вони добре усвідомлювали те, що Бог
повірив у них, вони жили цією вірою і тому витривало йшли до Господа. Не
забудьмо, що навіть коли ми знеохотились в собі, або ж в інших особах,
Бог надалі вірить, що наше, як і інших осіб, освячення і спасення є
можливе.
* * *
Мт.22,1-14: «Багато бо покликаних, але вибраних мало»
Це Євангеліє оповідає притчу, де порівнює Небесне Царство з
весіллям, яке цар справив для свого сина. Він кличе запрошених на свято,
але вони не приходять: кожен має якусь іншу справу.
Часто ми, як ті запрошені, знаємо, як би мали жити, але не
відгукуємося на Боже запрошення, відкладаємо на пізніше досконалість
свого християнського життя, і кожен знаходить собі виправдання.
Скажімо, якщо поглянути на наш день, то скільки часу ми
присвячуємо Богові? Чи досить, аби засмакувати те Небесне Царство, яке
нам приготоване у вічності? І саме тому Господь вказує, що багато
покликаних. Що значить – багато? Це всі покликані, кожний із нас
покликаний у кожну хвилю нашого життя ставати учасником цього Царства,
цієї царської гостини, цього божественного життя.
Однак замість того щоб всеціло жити думками про Царство, ми
здебільшого переймаємося земним буттям, тілесним справами. Навіть своїх
ближніх чи саму себе людина сприймає на тілесному рівні, забуваючи про
духовний. Кожна особа покликана насамперед до життя в Бозі, до життя в
Дусі.
Бог запрошує нас у кожну хвилю нашого життя ставати учасниками Його Царства. Господь каже, що вибраних мало, тому що кожен сам вибирає, чи відповісти на Боже запрошення, чи ні.
+ВЕНЕДИКТ
Джерело: ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР
Немає коментарів:
Дописати коментар