Рм.1,18–27: «Бо гнів Божий відкривається з неба на всяку безбожність і несправедливість людей»
Для нас видається дивним, що Бог, який є Любов’ю, може
ненавидіти. Господь, що віддав своє життя за всіх, навіть за тих, які
були ще грішниками, водночас ненавидить цих грішних людей. Звичайно,
коли апостол вживає слово «ненавидить», він має на увазі, що Бог не хоче
«видіти» такої постави людини, яка відкривається на гріх замість
відкритися на добро.
Бог не змушує нас любити Його, жити свято і праведно, не кличе
насилу до Неба. Бо ж у реальному житті як ми хочемо, так і живемо. Але
водночас Бог ніколи не погоджується на наш гріх. Господу боляче, коли ми
грішимо, не лише тому, що наш гріх Його ображає, а тому, що віддаляє
нас від Нього, від Любові. Господь зі своєї любові до нас віддав своє
життя, Він хоче нашого освячення і спасення як найбільшого можливого
добра для кожної душі!
* * *
Мт.5,20-26: «Мирися з твоїм противником швидко, коли ти ще з ним у дорозі»
Цей противник – це наша совість. Маємо жити в мирі з нашим
сумлінням. Наша совість, наше сумління – це голос Божий. Це те, через що
Бог промовляє до нас. Тож вслухаймося, будьмо уважні. Бог не кладе на
нашу совість невимовних тягарів, неможливих для виконання. Господь через
совість делікатно і спокійно вказує, на що ми здатні й що можемо
зробити. Що більше будемо вслухатися в голос Божий, а значить, у
совість, то все більше будемо чутливі до нього, отримаємо здатність
розрізняти його. А що більше будемо йти всупереч своїй совісті, то
більше вона ставатиме «грубшою» і черствішою. І ми не зможемо почути
цього Божого голосу, який промовляє безпосередньо до кожного з нас. Тож завжди вслухаймося в наше сумління і живімо в мирі з ним.
+ВЕНЕДИКТ
Джерело: ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР
Немає коментарів:
Дописати коментар