ЛЮБОВ


ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ! (І Кор.13,4-8)

четвер, 24 грудня 2015 р.

24.12.2015р. Б. / Глава УГКЦ у фільмі «Обличчя живої Церкви»: «Наше завдання і наш виклик – бути живими»

Ісус Христос, покликаючи апостолів до особливої місії, дав їм дуже чітке завдання: бути носіями і будівничими Царства Божого на землі, тими, хто поширює Боже Євангеліє у світі. Кожен віруючий християнин, згідно зі своїм покликанням, є апостолом. Якщо ми зустріли живого Бога у своїй парафії, то в нас є природним бажання допомогти зустріти Його тим, які ще Його не побачили.

Про це говорить Глава УГКЦ Блаженніший Святослав у документальному фільмі «Обличчя живої Церкви», який відтепер доступний для перегляду в мережі Інтернет. Додамо, фільм офіційно представили під час роботи Собору УГКЦ «Жива парафія – місце зустрічі із живим Христом» в Івано-Франкіську у серпні 2015 року.

У фільмі, який можна назвати підручником зі стратегію УГКЦ, Глава Церкви розповідає про основні напрямки розвитку УГКЦ: Боже слово і катехизацію, місійний дух, Літургію і молитву, служіння ближньому (дияконію), провід - управління дарами, сопричастя - єдність. Предстоятель УГКЦ наголошує, що основним завданням стратегії розвитку Церкви є оживлення парафій. Адже, плекаючи та оживляючи парафії, ми плекаємо та оживляємо всю Церкву.

Місійне завдання УГКЦ є особливим перед українським суспільством: «Праведний митрополит Андрей говорив про плекання внутрішньої єдності між Церквами та синами й доньками народу. Ми повинні відчувати особливості різних регіонів України і вміти промовити у спосіб і мовою, зрозумілими для всіх».

Літургія – це не тільки гарна церемонія: «Це момент, коли ми зустрічаємося із Пресвятою Трійцею, - момент, коли сам Господь готовий нам послужити. Це й джерело духовного життя, бо парафія – літургійна спільнота, яка переживає Божу присутність».

Катехизація дітей – святий обов’язок пароха: «Він повинен допомогти в повноті жити тими дарами, які вірні отримали у Святих Таїнствах».

Сопричастя – виклик для сучасної культури: «Сучасна людина живе егоїстичним життям. А сопричастя – найвищий рівень спілкування. Парафія, як жива спільнота, повинна бути осердям сопричастя; у ній повинно відбуватися спілкування людини з Богом і людини з людиною».

Дияконія (служіння) – важлива місійна риса Ісуса, який прийшов, щоб дати своє життя як викуп для багатьох: «Якщо ми, як члени живої парафії, шукаємо, щоб Бог послужив, не беручи приклад із Його служіння, тоді наша участь у житті парафії є неповною. Зрілим є той християнин, який може послужити іншому, а живою є та парафія, яка виходить назовні, служачи суспільству».

У живій парафії повинен бути душпастир, який цікавиться життям своїм вірних, шукає їх і веде до зустрічі з Христом: «Священики повинні бути посередниками зустрічі між Христом і людьми».

А завдання церковної ієрархії, на переконання Блаженнішого Святослава, у тому, щоб мати можливість розрізняти Божі дари та допомогти людям послужити ними одне одному.

«Ми глобальна Східна Церква, яка живе і розвивається на всіх континентах, яка втілює Боже слово і культуру в різних культурних контекстах. Ми відповідальні за спасіння й інших народів і культур. Наше завдання і наш виклик – бути живими, щоб кожна людина, незалежно від її мови і культури, змогла у нас зустріти живого Бога», – підсумував Блаженніший Святослав.



Немає коментарів:

Дописати коментар