Четвер 29-го тижня після П’ятдесятниці
Євангеліє
Лк.21,28-33: «Випростайтесь і підніміть ваші голови вгору, бо ваше визволення близьке»
Деколи в сучасному світі ми, християни, виглядаємо досить непевними.
Світ агресивний, настирливий, накидає свої цінності, свої поняття, своє
розуміння, свою ідеологію... І ми, християни, нерідко маємо страх і
сумніви, що нам робити як Церкві, як парафії, як вірним, як
священнослужителям.
Маємо розуміти, що Ісус Христос є нашим Спасителем. Він – Той, який
вже смертю смерть подолав, Той, який нам дарував вічне життя. Значить,
ми вже отримали цю перемогу і, незважаючи на труднощі, в Його перемозі
ми вже маємо цю радість.
Коли в інших релігіях людина шукає Бога, прагне спасення, щасливого
життя чи життя вічного – у різних релігіях це може бути по-різному, – то
в християнстві Бог сам дає людині це спасення, щастя, визволення, Добру
Новину. Щоб не мати страху й непевності, пригадаймо, що ми, християни, уже маємо! Що нам уже Господь дав! І піднімімо наші голови вгору!
Апостол
Євр.7,1–16: «Той же, який не походить з їхнього роду, взяв десятину з Авраама і благословив того, що мав обітниці»
У Старому Заповіті люди дуже пильнували родоводу, пам’ятали звідки
вони походять, хто їхні батьки, і це було важливо для формування
свідомості тогочасного люду. Але бачимо, що в історію вибраного народу
входить Мелхиседек, цар Салему, який не походив з вибраного народу і
роду якого не знали.
Але він вийшов, щоб поблагословити Авраама, це значить, що той, хто
благословляє, вищий над тим, кого благословляє. Це вказує дуже важливу
для нас річ – приписи і традиції важливі, але Бог в нашому житті часто
діє всупереч будь-яким обставинам. Тому важливо бути відкритим на
Господа, щоб Він благословляв і діяв в нашому житті повсякчас.
Вміймо пізнати і відкрити для себе Бога не лише в традиційних
обставинах свого життя, але учімося досвідчувати Його через тих, від
кого не сподіваємось щось почути про Бога!
+Венедикт
Джерело: Воїни Христа Царя
Немає коментарів:
Дописати коментар