ЛЮБОВ


ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ! (І Кор.13,4-8)

субота, 5 грудня 2015 р.

05.12.2015р. Б. / Роздуми владики Венедикта над сьогоднішнім Євангелієм та Апостолом

Субота 27 тижня 

Євангеліє
Лк.10,19-21:   «Ось я даю вам владу наступати на зміїв, скорпіонів і на всю ворожу силу - й ніщо вам не пошкодить»

У своєму житті кожен з нас носить якісь страхи, непевності, пережиття. Маємо страхи перед тими чи іншими ситуаціями – як воно буде, як воно складеться, перед людьми – багато перед чим.

 Бачимо, що Господь, коли дає нам народитися і жити в цьому світі, не просто дає жити, але дає нам певність іти і крокувати через ціле життя; певність, що він є повсякчас з нами, певність, що нам ніхто і ніщо не пошкодить, що без його волі в нас і волосинка з голови не впаде.

 Тому завжди жиймо цією певністю, або, як ми по-християнськи кажемо, вірою, що Бог нас послав у ці обставини, Бог дав мені саме ці спроможності, що Бог і далі буде перебувати повсякчас зі мною. Вміймо побачити наше життя не як набір припадковостей, а вміймо побачити, що тим, яким я є, що ті обставини, які є навколо мене, це все є, що Бог дав і куди Господь мене послав!    



Апостол
Гал.5,22–6,2:  «Носіть тягарі один одного й тим робом виконаєте закон Христа»

Кожен з нас знає, як нелегко змінюватись. Є звички чи гріхи в нашому житті, які ми можемо бачити і розуміти, гаряче бажати їх позбутися, однак довгий час не досягати  у цьому успіхів. Можливо, ми самі свідомі, чим приносимо болі, страждання, терпіння і незручності іншим людям, але не можемо змінитись, не здатні, не спроможні, хоч дуже цього хочемо.

Коли бачимо іншу особу з її немочами, чи ми до неї такі ж поблажливі, як і до себе? Чи скоріше поспішаємо виправити її, вказати на помилку, зробити зауваження? Чи ми замислюємось в той час, що ця особа, яка робить гріх, чи просто дратує нас своєю поведінкою, може бути такою ж слабкою, як і ми, може прагнути змін і не досягати успіхів?

Апостол же нагадує, щоб ми з любов'ю приймали одні одних, щоб ми носили тягарі одні одних, щоб ми виявляли любов і милосердя одні до одних. Бо знати Божі Закони і стати фарисеєм для інших нескладно, а стати для них ближнім, Христовим учнем, апостолом, помічником у немочах – вимагає значних зусиль. Тож вчімося любов'ю огортати кожну людину і з любов'ю приймати і зносити слабості, обмеження і недоліки кожної особи! 

+Венедикт

Джерело:   Воїни Христа Царя

Немає коментарів:

Дописати коментар