П'ятниця двадцятого тижня
Євангеліє
Лк.7,31–35: «До кого мені порівняти людей оцього роду?»
Бачимо, що Христос вказує спочатку на Івана Хрестителя, що жив
простенським життям, і на те, що люди його не сприймали. Не сприйняли його
проповіді, його пророчого голосу, не вслухалися в те, що він промовляв. А
потім вказує на Сина Людського, на Себе, Який провадив інше життя, бо
був серед людей, з ними постійно спілкувався, їв і пив. Ісус показує дві
різні особи – Син Людський та Іван Хреститель, які остаточно провадять,
вказують на Бога.
Важливо пам’ятати, що Бог постійно промовляє до нас через усіх і
все: і через трудні ситуації, і через радісні хвилини нашого життя, –
лиш би ми хотіли і могли почути.
Як бачимо, тогочасний вибраний народ не міг почути Бога через Івана
Хрестителя, який взивав до покаяння, і не міг почути через Сина Божого,
Який взивав через Добру Звістку – Євангеліє.
Отож вміймо у всьому побачити і почути Бога!
Апостол
Фл.3,8–19: «Наслідуйте мене брати»
Ці слова можуть нам здаватись великою відвагою, великим визнаванням,
які промовляв апостол Павло. Але це глибоке життя з Господом давала
йому певність це говорити без гордості, а з повним усвідомленням, що
взаємини з Богом – найважливіші у житті. Чи хтось з нас би мав відвагу
це промовляти до людей?
Чи ми можемо з певністю сказати іншим людям: наслідуйте мене? Ми
своєю поведінкою, радше, вказуємо на свою немічність, грішність,
слабкість. Це – правда: всі ми немічні, грішні та слабкі. Але чи
ми хоч прагнемо жити з Богом, чи усвідомлюємо, наскільки Господь є в
нас, наскільки ми, як апостол Павло, хочемо могти сказати іншим людям:
наслідуйте мене?
Стараймося прагнути до досконалості! Переступати через свої немочі, наслідувати святих і йти за Христом!
Джерело: Воїни Христа Царя
Немає коментарів:
Дописати коментар