В
темряві мого життя, в якому присутні розчарування, я даю тобі одну
велику річ, яку слід любити на землі: Святі Дари… У Них ти знайдеш
романтику, славу, честь, вірність та істинний шлях всієї вашої земної
любові і, навіть, більше: Смерть.
Божественний парадокс полягає у тому, що Святі Дари являють
завершення життя і вимагають капітуляції всіх, але лише Вони можуть дати
те, що ти шукаєш у своїх земних відносинах (любов, віру, радість) та
допомогти прийняти вигляд реальності, вічності, чого бажає серце кожної
людини.
Єдиними ліками для дряблої чи непритомної віри є Причастя. Завжди
самостійні, досконалі, повні та недоторкані, Святі Дари не можуть
повністю раз і назавжди діяти в комусь із нас. Як Акт Віри, Їх прийняття
повинне бути безперервним і рости за допомогою духовних вправ. Найвищий
ефект полягає у частоті цього прийняття. Сім разів на тиждень краще,
аніж сім разів із переривом.
Крім того, я можу рекомендувати це як вправу (для якої знайти час простіше простого!): спілкуватися в умовах на свій смак.
Призначте священика, який сопить чи бурмоче щось собі під ніс або
гордого та вульгарного ченця; і церква наповниться звичайним буржуазним
натовпом, погано вихованими дітьми, які лаються, випускниками
католицьких шкіл, які на момент відкритого Когвчегу сидять, склавши
руки, і позіхають, молодь з оголеними плечима та брудному одязі, жінки в
брюках і часто з неохайно причесаним волоссям та непокритою головою.
Спілкуйся з такими (і молитися за них). Тоді таке спілкування буде
нагадувати красномовну промову, виголошену явно святим чоловіком і
підхоплену декількома набожними та порядними особами. Такий вчинок не
може бути гіршим, ніж спільний обід П'яти Тисяч чоловіків, чим Господь
хотів показати грядущу Трапезу”.
Джерела: vocatum.blogspot.com
Воїни Христа Царя
Немає коментарів:
Дописати коментар