Четвер сиропусного тижня
Євангеліє
Лк. 23, 1–34, 44–56
«І того ж самого дня Ірод і Пилат стали приятелями між собою, раніше бо ворогували»
Бачимо у сьогоднішньому Євангелії унікальну річ: як Христова
присутність змінює життя людей і стосунки поміж ними. Двоє людей, які
були далекими від Бога і не шукали за Його посередництвом змін у своєму
житті, від короткотривалої присутності Христа поміж ними «стали
приятелями».
Поки Христа водили від Ірода до Пилата, оскільки Пилат не мав бажання
віддавати Його на страту, а Ірод не мав права цього зробити, бо карати
на смерть було дозволено лише римській владі, минуло небагато часу. Але
вороги стають приятелями.
Сам Ісус терпить і страждає від них, а зрештою – вони віддають Його
на смерть, однак сама присутність Христа-Бога приносить порозуміння між
Іродом і Пилатом і показує нам, що Бог діє завжди і повсякчас. Так і наше покликання – не зважати, які обставини є навколо нас, трудні чи легкі для нас, але у всі ситуації приносити Бога.
Апостол
Юди 1, 11–25
«Тих, що вагаються, старайтеся переконати, інших рятуйте,… до інших майте повне страху милосердя»
Бог, який є любов'ю шукає що б в різний спосіб спасти кожну людину.
Він завжди діє в нашому житті. Ніколи не перестає діяти. Посилає нам тих
чи інших людей, створює ті чи інші ситуації, дає почути ті чи інші
фрази, читати ті чи інші книги. І так само ми в своїй поставі до інших
людей завжди є для когось або спасінням від Бога, або ж джерелом якоїсь
проблеми.
Ніколи на комусь не ставмо хрест. Стараймось завжди в якийсь спосіб
до людини промовляти, потягати до Бога. Якщо не можемо щось зробити
зовні, то молитися за неї ніколи не можемо перестати. Маймо ті почуття,
що були в Христі Ісусі! І як Бог хоче спасіння кожної людини, так само і ми прагнім вічного життя для кожної людської особи.
+Венедикт
Джерело: Воїни Христа Царя
Немає коментарів:
Дописати коментар