Чому щастя — це наслідок здорових стосунків, а не мета шлюбу.
Дружба. Підтримка. Секс. Сім’я. Спільні інтереси.
Ось чому ви вступали в шлюб. Для цього шлюб створений Богом.
Але проблема в тому, що більшість людей одружуються не через це.
Ну, принаймні, я одружився не для цього. Я одружився в пошуках щастя.
Зрозумійте мене правильно: все інше мене теж цікавило. Вона була моїм
найближчим другом. Ми одружилися, слідуючи покликанню, яке нас надихало:
провести решту днів разом. Секс, ну… нібито теж так. І ми обоє хотіли
колись мати повний дім дітей. Але жодна з цих причин не була головною.
Подібно до мільйонів інших людей, я одружився у пошуках щастя.
На перший погляд, це звучить невинно. Навіть романтично. Але складність
у тому, що щастя — результат здорового шлюбу. Це не причина для шлюбу.
Щастя — це щастя, що тут скажеш, але це «побічний продукт», наслідок
шлюбу, а не його мета.
Щастя увінчує зусилля подружжя і служить «лакмусовим папірцем» здорових
стосунків у шлюбі. Щастя не може бути головною причиною для вступу
в шлюб.
" Щастя — результат здорового шлюбу. Це не причина для шлюбу
Не було такого, щоб Бог подивився на Адама і сказав: «Чогось він
засумував. Яка експрес-процедура йому допоможе? А, точно, йому потрібна
рідна душа, інша людина, щоби втамувати цю спрагу спілкування. Створю
йому поміч — нехай відповість на його найпотаємніші бажання. Єво,
вперед». Ну, зрозуміло, це не так. Тільки Бог зможе втамувати цю спрагу
і дати цю відповідь.
Чоловік або дружина не замінять Бога.
Сенс шлюбу не в тому, щоби знайти собі половинку, якої бракує. Сенс
у тому, щоб допомогти одне одному стати тим, ким задумав нас Бог:
не більше і не менше. Повністю реалізувати закладений в нас Богом
потенціал. Шлюб — це коли двоє людей об’єднують зусилля для того, щоб
досягти цієї мети. Вони краще бачать одне в одному ту людину, якою
кожного з них замислив Бог, — і ведуть одне одного до цієї мети.
" Чоловік або дружина не замінять Бога.
Не варто одружуватися тільки через те, що вам здається, ніби це «той
самий, ваш» чоловік. Повірте мені: це не так. Немає такого поняття!
Вступайте в шлюб, якщо бачите, як Бог змінює і в кого перетворює близьку
вам людину, і ви відчуваєте, як це надихає вас. Коли вам хочеться брати
участь у цій історії перетворення, в цій пригоді на шляху
до майбутнього. Коли вам прекрасно зрозуміло, що шлях буде довгий
і непростий, але ви не хотіли б пропустити жодної його віхи. Просто тому
що ви вірите в покликання Бога для близької вам людини, і теж хочете
в ньому брати участь.
Моя дружина допомагає мені стати кращим. Вона надихає мене на кращі
жести й подвиги. Вона надихає мене на те, щоб повністю використати весь
мій потенціал, стати тим, на кого перетворює мене Бог.
Але вона пробуджує в мені і найгірше. Те, що Павло називає «плоттю».
Потворного, огидного мене, який не хоче змінюватися. Вона оголює мій
егоїзм і мою гордість.
Саме тому шлюб гамує. Сам-то я завжди здавався собі пристойним
хлопцем — а потім я одружився. Через перевірку я виявився так собі
товаришем. Легко бути пристойним, якщо живеш у коконі. Варто лиш
одружитися, як одразу проявляються твої справжні барви. Немов тебе
вичавлюють, як губку. Все, що зберігалося у тебе всередині, просочується
назовні, добре це чи погане. У мене все всередині перевертається, коли
на церемонії одруження чую, як наречений каже: «Обіцяю зробити тебе
щасливою». Мені так хочеться встати і закричати на весь голос:
«Це обіцянка, яку неможливо виконати. Це просто неможливо. Ти ж не Бог!»
Не дивно, що найпоширеніше виправдання для розлучення: «Я заслуговую на
щастя». Якщо ви сподіваєтеся на те, що ваш супутник у шлюбі зробить вас
щасливими — розчарування неминуче, це лиш питання часу. Наша рішучість
знайти щастя принципово хибна. «Я заслуговую на щастя». Та невже? Я не
впевнений, що це так.
Все життя — це дар від Бога, нашого Творця. Ми вважаємо, що маємо право
на «життя, свободу і гонитву за щастям», але, всупереч пропагованому
в нашому суспільстві стереотипові успішного життя, ніхто не наділив нас
правом на щастя. Бог нічого вам не винен. Так як не винний нам нічого
супутник вашого життя в шлюбі. Все це — дар.
Якщо ви вступаєте в шлюб у пошуках щастя, то розчарування неминуче,
і це — все, на що ви можете розраховувати в кінцевому підсумку.
Ви повинні це засвоїти до того, як вступати в шлюб. Хоч як сумно, але
я цього не розумів, і це завдало мені чимало болю. Вже не кажучи про те,
як сильно це ранило мою дружину.
Якщо ви починаєте шлюб у гонитві за щастям, на вас не чекає нічого,
крім розчарування. Зрозумійте мене правильно. Шлюб — неймовірна пригода!
Але він не забезпечить вам раю на землі. Шлюб — це коли двоє
недосконалих людей поєднують свої життя для того, щоби слідувати Божому
покликанню.
" Якщо ви вступаєте в шлюб у пошуках щастя, то розчарування неминуче, і це — все, на що ви можете розраховувати в кінцевому підсумку.
Нехай шлюб буде шлюбом, а Бог буде Богом. Нехай шлюб створюється
в пошуках дружби, підтримки, сексу, в надії на повний дім дітей
і будується на спільності інтересів. А Бог нехай буде джерелом життя.
Джерелом вашого життя.
Це не означає, що в шлюбі ви не знайдете щастя. Я його знайшов. Моя
дружина присутня в найкращих спогадах мого життя. Наш медовий місяць
у Європі, переїзд до Портленда, народження першої дитини, відпустка
на Гаваях — в усьому цьому ми були разом. І це було чудово.
Відредагована історія, без моєї дружини в ній, виглядала би безбарвно,
нудно та мляво.
Ось який урок я для себе виніс за останні кілька років: джерело мого
життя — Бог, а не моя дружина. Вона — дивовижний дар, на який
я не заслуговую, але вона — не Ісус.
Зрозумів я це, чесно кажучи, не зразу. І, поклавши руку на серце,
скажу, що й донині працюю над засвоєнням цього уроку. Сподіваюся, що вам
вдасться опанувати цю істину швидше, ніж вийшло у мене. Оскільки
принадність такого життєвого кредо в тому, що як щастя з’явиться у вас
на порозі, щойно це з вами станеться, це стане фінальним штрихом
на прекрасному полотні вашого життя, довершенням усіх інших звершень
та благословень.
За матеріалами: Інститут родини та подружнього життя
Джерело: КРЕДО
Немає коментарів:
Дописати коментар