ХРИСТОС ВОСКРЕС! (А ми?)

ХРИСТОС ВОСКРЕС! (А ми?)

Cвяткування Воскресіння Господа нашого, Ісуса Христа, прихожанами парафії Преображення Господнього, м. Кам'янське, 5 травня 2013р. Б..

Не знаю, чи то парафія померла, але не воскресла разом з Христом, чи то я, негідний раб божий, помер для парафії, але ніхто, жоден парафіянин, не заходив і, навіть не телефонував до мене, щоб бодай привітати зі святом, чи принести, як "новини" з парафіяльного життя, коментарі, відео і світлини для сайту про перебіг такої величної події, як святкування Великого Дня - Воскресіння Господнього.

Мабуть, все ж таки, це я помер для парафії і, ба, який "я" значний для неї, що вже забули, як про "давно померлого". Ну, що ж, аби лише не для Бога я помер і не був Ним забутий. Та все ж, мова йде тут не про мене, а про парафіяльну електронну газету, як офіційний орган надання інформації про життя, діяльність і потреби "Парафії Преображення Господнього м. Кам'янського", яка, в свою чергу, є складовою частиною Донецько-Харківського Екзархату, а він - УГКЦ, яка унійно з'єдинена з Христовою Церквою в Римі.

Отже, гаразд, оте моє "я" не таке добре, як хотілося б парафії, але воно, зокрема, на мій великий жаль, поки-що (чи все ще, вже кілька років), займається наповненням змісту парафільного сайту http://preobrazhennja.org.ua/ і не тільки. То хай би хтось інший з прихожан взявся за цю марудну й часо-вбивчу справу, якщо воно, оте моє "я", таке огидне для неї...

Наразі, якщо ви помітили, парафіяльних новин, як таких, не було вже понад кілька місяців, ще з минулого 2012 року. Але й ті, які були, далеко не завжди містили, власне, "новини", а так, ніби колишні, історичні факти з життя парафії чи приходу.

Отже ми вам збрехали, коли запевнили, що "робимо сайт кращим". Він не може бути "кращим" допоки не буде зв'язку з парафіянами та подіями, які там відбуваються, щоб висвітлювати на сайті парафіяльне життя у вигляді "анонсів" і "новин", а не історичних оповідань...

Так, я здогадуюсь, що багатьом з вас, відвідувачів нашого парафіяльного сайту, подобається підбірка моїх "чужих" новин і статей тут розміщених, але вони показують мої власні вподобання і обличчя, а я хотів би, щоб вони висвітлювали вподобання й обличчя саме парафії Преображення Господнього. Бо я маю кілька (4) своїх приватних блогів, яких є більше, ніж достатньо, щоб задовольнити мені своє "его" і показати вам таке ж їх "вподобання й обличчя", яке притаманне моїй особистості, хоч я й ніщо.

Але парафія мала би подбати про те, щоб "переобразившись", тепер воскреснути з Христом і жити з Ним і в Ньому, не лише у віртуальному світі своїх марень та ілюзій, а й в повсякденному житті, переповненому буденним досвідом наслідування Спасителя - в думках, помислах і вчинках, а потім ділилася своїми ВІРОЮ, НАДІЄЮ, ЛЮБОВ'Ю з усіма, хто є поруч, але поки-що назовні Церкви Божої, а також не занедбувала тих, хто є тут, у віртуальному просторі, як відвідувачі сайту, чи потенційні жертводавці на будівництво храму Преображення Господнього...

Ну, що ж, Бог нам усім Суддя!

Христос воскрес, а ми?!

З повагою і любов'ю р.Б. Леонід.

(Цей текст встановлено тут, на моєму приватному блозі, свавільно, тобто без згоди і дозволу адміністратора парафії о.Ігоря Пагулича, який нині, під час телефонної розмови зі мною, заборонив ставити цю, гірку правду, на парафіяльний сайт тому, що він вважає не прийнятним "виносити сміття з хати" на прилюдний осуд, бо це, на його думку, "не принесе користі для парафії, а хіба лише шкоду..." Ну, що ж, а хіба не зізнання у скоєному грісі є кроком до очищення й правдивого навернення?)