НЕДІЛЬНА ШКОЛА ДЛЯ ДОРОСЛИХ (+програма і розклад)

НЕДІЛЬНА ШКОЛА ДЛЯ ДОРОСЛИХ

(два класи)

Що дає катехизація дорослим?

Щоб відповісти на це запитання, спробуємо проаналізувати деякі життєві історії: перша – з життя однієї жіночки, яка після деякого часу життя у шлюбі сказала: «Коли я виходила заміж за свого чоловіка, він не пив, не палив, не говорив поганих слів, а тепер, після кількох років спільного життя, він і палить, і п’є, і матюкається…». Для багатьох цю проблему можна звалити на дружину, яка «зіпсувала чудового молодця…», на «тяжке життя».

Розглянемо інший життєвий випадок. У молодому віці дівчина була порядною, чесною особою, але з часом стає грубою, хитрою, підступною людиною. Виникає слушне питання: «Що сталося з людиною?» Знову хочеться багатьом «перекласти вину» на: «життя», «працю», «друзів», «невдалий шлюб». Ще іншим взагалі захочеться наклеїти на особу ярлик «пороблено», треба шукати когось, хто зможе відробити. Але вся справа виглядає набагато складніше: нема благословення Божого. Звідки ми його можемо взяти? Як його зберегти?

Коли Христос надоумлював фарисеїв, то сказав, що кожен гріх проститься людині, а гріх проти Святого Духа не проститься (Лк. 12,10). Противитися Святому Духову – це опиратися натхненню Святого Духа, противитися добру, справедливості і правді, особливішою провиною є упиратися пізнанню правд християнської віри.

Як у нашому житті ми можемо противитися Святому Духові? Кожна людина отримує в дар від Бога віру, і цей дар вона має проростити, як маленьке зерно. З малого зерна виростає велике дерево, або це зерно гине. Так само і наша віра: якщо вона не росте, то «загниває». Якщо людина не піднімається дорогою досконалості, то котиться вниз (тут можна порівняти слова Ісуса Христа про того, хто поклав руку на плуг і оглядається назад (Лк. 9,62)). Від цього падіння не застрахований ніхто. Кожен, хто не стає на шлях поглиблення своєї віри, тобто вдосконалення життя вірою, той неминуче у духовному житті втрачає свої чесноти. Цей процес людина може навіть не вгледіти, але він, на жаль, існує. Єдиний спосіб його уникнення – не противитися Святому Духові у пізнанні Божих істин і втіленням цих знань у життя. Без цього не можемо розраховувати на Божу опіку і Боже благословення у повній силі.

Над постійним поглибленням віри Божого люду в нашій Церкві зобов’язаний дбати єпископ, разом із своїми помічниками священиками і катехитами, через катехитичне навчання.

Дорогі дорослі, ми маємо від Бога поручений талант – нашу віру. Від нас залежить, чи ми його закопаємо, чи помножимо. Тому не шкодуймо часу на катехизацію і молитву, бо час, присвячений справам Божим, вам сторицею окупиться: щасливим життям у сім’ї, добрим вихованням дітей, реалізацією себе у житті. Але найбільший дар, який отримаєте, – це зближення з Богом. Нехтування цими можливостями може перекреслити вам щастя вже тут на землі і навіть може комусь коштувати вічності… Слушно кажуть, що: «вчасно викладений катехизм з однієї сторінки, у майбутньому може замінити цілий наряд поліції». Скільки сьогодні навколо нас тих, які мають розбиті сім’ї, зранені серця, зазнають зневаги від власних дітей, мають проблеми з алкоголізмом, наркоманією чи ігроманією. А все через те, що своєчасно не навчилися вибирати правдиві цінності, бо… лінувалися.

Дорогі батьки, ви маєте більше змоги, аніж катехити, передати віру вашим дітям, бо ви з ними проводите більше часу; але якщо самі її не будете мати, то не зможете передати цього майбутнім поколінням. Від вашого життя залежить, чи діти будуть жити християнськими вартостями, чи тими "вартостями", які пропонує світ. Бо діти будуть більше дивитися на приклад вашого життя, а не на слова. Тому живіть самі християнськими цінностями, станьте на шлях поглиблення віри, якщо не у церкві, то маєте обов’язок це робити вдома: присвятіть хоча б півгодини на тиждень для читання Святого Письма і вивчення катехизму. Якщо самі будете вивчати свою віру, то пам’ятайте, що для зростання у вірі (через катехизацію) краще, щоб були особи, зрілі у ній або катехити, яким Церква доручила важливу місію, бо самому можна вчинити багато помилок.

Примітка:

При нашому храмі можна записати дітей на різні вікові групи катехитичної школи, починаючи від 3 років.

Для катехизації молоді і дорослих теж існує катехитична школа:

Щонеділі, після завершення Божественної Літургії, прийти за адресою:
м. Кам'янське
вул. Звенигородська б. 12а, кв. 74
(це неподалік від храму, кілька хвилин пішки)
Телефон: +38 098 20 80 911 бр. Леонід, катехит

НЕДІЛЬНА ШКОЛА ДЛЯ ДОРОСЛИХ

(два класи)

МОЛИТВА ПЕРЕД НАВЧАННЯМ

Милосердний Господи, пошли нам милість Духа Твого Святого, що подає нам розум і зміцнює духовні сили наші, щоб ми, уважно переймаючи науку, виросли Тобі, Творцеві нашому, на славу, батькам нашим на радість, Церкві й Україні на користь. Амінь.

МОЛИТВА ПІСЛЯ НАВЧАННЯ

Дякуємо   Тобі,   Боже,   Творцеві   нашому,   що   Ти   сподобив   нас   милості   Твоєї вислухати  навчання.  Благослови  наших  начальників, батьків  та  вчителів,  що ведуть нас до пізнання добра, і пошли нам розум та силу продовжувати навчання наше. Амінь.

ПРОГРАМА І РОЗКЛАД

Перший клас: для ПОЧАТКІВЦІВ
(та випускників дитячої НШ)

Початок занять об -11:00

1. Символ Віри
2. Декалог (10 Божих Заповідей)
3. Блаженства
4. Таїнства
5. Літургіка
6. Тіло - храм Святого Духа (Програма УГКЦ за 2007р. Б.)

МЕТА: закорінення у вірі

***
Другий клас: для ВОЦЕРКОВЛЕНИХ

Початок занять о ~13:00

1. Основи герменевтики (для правильного читання книг Ст. Заповіту Святого Письма)
2. Ісусові притчі  (Повний цикл з 38 притч)
3. Історія Церкви (Основи історії Вселенської Церкви та Церкви в Україні)
4. Тринітарне богослов'я (Основи понять про Одного і Триєдиного Бога)
5. Павлівський корпус (Повчальні листи Апостола народів)
6. Есхатологія (Наука про останні речі)
7. Богородична Вервиця (Поглиблене пізнання та практичне застосування 20 Таїнств, "ВЕРВИЦЯ - ШКОЛА ДУХОВНОЇ САМООСВІТИ")
8. Патристика та Патрологія
9. Секти та єресі (Знання основних протестанських церков, організацій та рухів, а також взаємини через спілкування в екуменічному діалозі)

МЕТА: практичне втілення віри у життя та ділення вірою з ближніми

Джерела: Преображення ГНІХ

Блог парафії Преображення Господнього

04.12.2018р. Б. / Про Вісімдесяту сесію Синоду Єпископів Києво-Галицького Верховного Архиєпископства УГКЦ

30 листопада – 1 грудня 2018 року Божого під головуванням Патріарха УГКЦ Блаженнішого Святослава в Патріаршому центрі у Львові відбулася Вісімдесята сесія Синоду Єпископів Києво-Галицького Верховного Архиєпископства Української Греко-Католицької Церкви.

Перед Синодом владики мали спільні реколекції для греко-католицьких та римо-католицьких єпископів.

У першій половині дня, перед початком синодальних засідань, відбувся семінар по головній темі Сесії – «Катехитичне служіння», який приготовила Катехитична комісія Києво-Галицького Верховного Архиєпископства УГКЦ.

Після вступних синодальних формальностей Отці Синоду переглянули та взяли до уваги стан виконання рішень Сімдесят дев’ятої сесії Синоду Єпископів Києво-Галицького Верховного Архиєпископства УГКЦ.

При розгляді головної теми цієї Сесії Синоду Єпископів Верховного Архиєпископства синодальні отці заслухали доповідь про стан виконання рішень Синоду єпископів УГКЦ 2018 року щодо питань катехитичного служіння, яку виголосив отець Андрій Стадницький, голова Катехитичної комісії Києво-Галицького Верховного Архиєпископства УГКЦ. Після детального обговорення цього питання Отці Синоду прийняли відповідні синодальні рішення.

В контексті опрацювання синодальних документів владики розглянули у повторному другому читанні та затвердили Типовий єпархіальний статут мирянського руху «Матері в молитві» над яким працювала робоча група під керівництвом владики Володимира (Ґруци). Після повторного першого читання було доопрацьовано та направлено на друге читання Програму душпастирства покликань до богопосвяченого життя, яку опрацьовує Комісія у справах монашества під керівництвом владики Михаїла (Бубнія). Також, у першому читанні було розглянуто Звернення Синоду єпископів Києво-Галицького Верховного Архиєпископства УГКЦ про зцілення ран війни, яке представляв владика Богдан (Манишин), голова Координаційної Ради з питань душпастирства у критичних ситуаціях та Програми формації вихователів семінарій (ректорів, віце-ректорів, економів, префектів та духівників) і нової редакції документа «Напрямки підготовки кандидатів до священства в УГКЦ» із врахуванням викликів та особливостей сучасної культури, які представили владика Богдан (Данило), голова Патріаршої комісії у справах духовенства  та о. Ігор Бойко, ректор Львівської Духовної Семінарії.

Синод також обговорив питання про ідентичність нашої Церкви в світлі новітніх суспільних та еклезіальних викликів, яке представив о. Андрій Зелінський, та відреагував на новітню суспільно-політичну ситуацію опрацювавши та прийнявши відповідне звернення зі закликом до посиленої молитви та посту в час особливих випробувань для нашої державності.

Особливу увагу Отці Синоду звернули на проблематику епідемічного поширення недуги алкоголізму в Україні та душпастирство тверезості УГКЦ, як один з кроків виходу із кризи. Доповідав на це питання  о. Ігор Козанкевич, Керівник загальноцерковного реабілітаційного центру “Назарет”.

З детальною інформацією про діяльність Українського Католицького Університету у минулому році та представленням планів на майбутнє перед владиками виступив о. Богдан Прах, ректор УКУ.

Синод розглянув та поблагословив до виконання план заходів з вшанування у 2019 році блаж. cвщмч Омеляна Ковча у зв’язку із 135-річчям від дня народження, 75-ми роковинами мученицької смерті та 10-літтям проголошення його Покровителем душпастирів УГКЦ, який представив владика Богдан (Дзюрах).

Значну частину синодального часу владики присвятили розгляду резолюцій ІІІ Всеукраїнського З'їзду мирян УГКЦ, які, разом з детальною інформацією про приготування та перебіг цього форуму, доповів о. Василь Білаш, голова Комісії у справах мирян.

Отці Синоду детально розглянули питання та прийняли відповідні рішення щодо капеланського служіння в молодіжних громадських організаціях патріотичного спрямування, яке доповідав о. Олексій Медик, капелан Пласту-НСОУ.

Вісімдесят першу сесію Синоду Єпископів Києво-Галицького Верховного Архиєпископства Української Греко-Католицької Церкви вирішено провести в лютому 2019 року Божого.

Секретаріат Синоду Єпископів
Києво-Галицького Верховного Архиєпископа
УГКЦ

Джерело:       Департамент інформації УГКЦ

03.12.2018р. Б. / Роздуми владики Венедикта над сьогоднішнім Апостолом та Євангелієм

2Тм. 2,20–26:  «Слузі ж Господньому слід бути не сварливим, а до всіх привітним»

Знаємо, що до різних людей ми по-різному ставимось: з одними нам приємно бути з перших хвилин знайомства, інших – можемо уникати чи непривітно реагувати на їхню появу. На це впливає дуже багато чинників, свідомих та несвідомих. Апостол же нам вказує на важливу річ – бути привітними до всіх, до кожної людини, яку послав нам Господь.

Кожна людина, як кожен з нас, очікує привітності, доброти, кожна людина стає цілковито інакшою, коли ми до неї ставимось з любов’ю та з миром. Спробуймо у своєму щоденному житті уникати стереотипів, які ми маємо щодо когось, а все більше стараймось бути відкритими на кожну людину. 

Якщо кожну людину будемо готові прийняти, допомогти, усміхнутися, сказати добре слово, добре думати про неї, то ця привітність завжди повернеться до нас. Можливо, не усі й не відразу ставитимуться до нас так само, але Бог знає серце і вчинки кожного, тому найголовніше те, що за наші старання нам буде очікувати нагорода на Небі!

***

Лк. 19,37-44:  «Кажу вам: Коли оці замовчать, кричатиме каміння»

Не так давно, за комуністичних часів, влада хотіла, щоб Церква мовчала. І зовнішньо виглядало, що наша Церква була практично знищена, здавалося, що цієї імперії ніхто не зможе подолати. Але пам’ятаємо, що сталося з Радянським Союзом. 

Відтак знаємо, що Бог є сталий, і ніхто й ніщо не може воювати з Ним, позаяк Творець незмінний, а все інше змінне. Саме Господь, без сумніву, берегтиме свою Церкву. Й оскільки Бог прагне промовляти до серця кожної людини – чи в комуністичні часи, чи тепер, – то Він робить усе, щоб людина почула. 

Якщо треба, щоб ми почули, то може статися щось таке, коли «каміння кричатиме». Як у народі кажуть: «Поки грім не загримить – чоловік не перехреститься». Бог хоче спасення людини, хоче добра для кожної особи. Небесний Отець промовляє в нашому житті, тому будьмо уважні до того, що Він хоче нам сказати тією чи іншою подією. Адже Господь завжди говорить! 

+ВЕНЕДИКТ

Джерело:   ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР