24.11.2018р. Б. / Роздуми владики Венедикта над сьогоднішнім Апостолом та Євангелієм

Гл. 3,8–12:  «Праведний з віри буде жити»

Що таке віра? Це уповання на Бога у будь-яких обставинах, довіра до Господа, що все Він допускає тільки для нашого добра. Наші життєві обставини завжди випробовують нашу віру, виявляють те, наскільки ми покладаємося на Бога в різноманітних обставинах. 

Усе наше життя – випробування нашої віри, і що складніша ситуація, то легше виявити наскільки сильною є наша віра. Тому завжди розвиваймо нашу віру в Бога, пильнуймо своє серце, щоб повсякчас уповало і покладалося лише на Господа. 

Пригляньмося до свого життя: скільки разів ця наша віра «спрацювала» і тоді дала свої результати. Наше життя дає нам досвід того, що покладатися на Бога варто, та цю довіру до Бога треба в собі розвивати. Що більше будемо покладатися, вірити, тоді в свою чергу наша віра зростатиме. Йдімо до цього крок за кроком, відтак цими нашими малими кроками дійдемо до великої віри!

***

Лк. 9,57-62:  «Іди за мною!»

Християнство завжди очікує від людини радикалізму. Христос вчить: «Кажіть: так – так, ні – ні» або вказує: «Не будьте літеплі: або гарячі, або холодні». 

Ми часто привчаємося жити поверхневою християнською культурою, звикаємо молитися, ходити до церкви, як також сповідатися, причащатися. Ми також ділимо наше буття на церковне і, як часто кажуть, на особисте. Але Бог очікує від нас, що ми будемо йти за Ним у всіх ділянках свого життя. Не тільки в церкві під час Святої Літургії ви маємо виявляли свою віру. Бог очікує, щоб ми були вірні Йому всюди, щоб ми йшли за Ним повсякчас, щоб виконували Його заповіді й жили за Євангелієм кожної миті нашого життя. Тому від християнства не можна взяти відпустки, поїхати на вихідні чи зробити перерву... Християнство в нашому житті або є, або його немає. Християнства не буває наполовину. 

+ВЕНЕДИКТ 

Джерело:   ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР

23.11.2018р. Б. / Роздуми владики Венедикта над сьогоднішнім Апостолом та Євангелієм

1Тм. 4,4–8; 16:  «Бо тілесна вправа до дечого лише корисна, а благочестя на все корисне»

Часто наші взаємини з Богом ми будуємо на виконанні тих чи тих приписів і заборон, але Бог хоче від нас чогось більшого. Не лише вправляння у добрих вчинках, уникання заборон, різних тягарів, які ми на себе понакладали. Бог хоче, щоб ми жили в благочесті, в праведному й чесному житті. 

Бо лише коли ми перебуваємо з Господом, Він відкриває нам, що таке благочестиве – добре і чесне життя. Бо наше щоденне життя показує, ким ми є у середині, ким ми є насправді. Ми не можемо бути у близьких стосунках з Богом і поводитись як ті, хто не знає Його. Тому що Божа дитина, якою є кожен із нас, покликана прославляти Бога своїм життям і кожним своїм вчинком. 

Наше життя завжди і повсякчас засвідчує нам і тим, хто нас оточує, наскільки глибокі наші стосунки з Богом. То ж вчімося на власних помилках, падіннях і стараймось наближатись щораз більше до Бога, саме тоді будемо сповнені правдивого благочестя.

***

Лк. 16,15-18; 17,1-4:  «Бог знає серця ваші; бо що в людей високе – осоружне Богові»

Коли уважніше приглянутися до життя кожного з нас, то мусимо визнати самі перед собою щиро й відверто, що зазвичай нашою поведінкою керують зовнішні обставини. Це значить, що нам важлива думка людей: що вони скажуть, як ми будемо виглядати, як нас будуть сприймати, що нам буде доброго чи поганого від конкретного нашого вчинку... 

Саме тому у своєму житті ми часто граємо ролі, інші навіть можуть цього не зауважити, та й ми самі не до кінця усвідомлюємо це. Але Євангеліє каже, що Бог знає наші серця. Для Бога дуже важливо, що ми носимо в серці. Звісно, нам не так легко змінитися, припинити грати роль ту чи іншу роль. Однак якщо будемо шукати й досвідчувати у своєму серці Бога, щоразу частіше питати, чого Господь від нас хоче, як Бог дивиться на цю ситуацію, то й думка про те, щоб подобатися іншим, з часом перестане нам дошкуляти. 

Мусимо собі щиро визнати, що для нас у житті дуже часто важливіша не думка Бога, а думка людей. Але люди думають сьогодні так, а завтра – інакше. А Бог вічний і незмінний. І коли ми живемо в цій сталості, Божій незмінності, то для нас не важлива думка оточення: сьогодні нас похвалили, завтра – скартали, але для нас щоразу важливішим буде те, як це сприймає Бог. 

Жити в правді – це те, що людині приносить найбільше щастя. Життя в правді приносить людині правдиве буття, бо вона не грає ролі, а є тим, ким насправді є в цю мить. 

+ВЕНЕДИКТ

Джерело:   ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР

22.11.2018р. Б. / У соборі Святої Софії за участю Глави УГКЦ презентують факсимільне видання Галицького Євангелія 1144 року

23 листопада 2018 року о 10:00 у Києві, у Національному заповіднику «Софія Київська», за участю Отця і Глави Української Греко-Католицької Церкви Блаженнішого Святослава, відбудеться презентація факсимільного видання Галицького Євангелія 1144 року та наукового збірника «Духовна спадщина Давнього Галича».

Галицьке Євангеліє – це рукописне Євангеліє 1144 року. Найдавніший з точно датованих слов'янських рукописів Четвероєвангелія. Рукопис створено в Галицько-Волинському князівстві.

Презентація видань відбудеться у рамках Біблійної конференції з нагоди відзначення Року Божого Слова в Україні.

Як розповів Департаменту інформації УГКЦ о. доктор Роман Островський, віце-ректор з навчальної частини Київської Трьохсвятительської духовної семінарії УГКЦ, презентація має на меті представити одну з найдавніших пам'яток Київської Русі – Галицьке Євангеліє. Для українців це священний текст має не лише історичне і культурне, але й духовне значення.

Особливість цього Євангелія підкреслив Блаженніший Святослав у м. Крилосі 6 серпня 2018 року: «Галицьке Євангеліє вказує на тяглість і спадкоємність релігійно-культурної традиції Галицько-Волинського князівства та її тісний зв’язок із золотоверхим Києвом, звідкіля Слово Боже, об’явлене у Святому Письмі, дійшло до Прикарпаття й воплотилося в серцях русичів-галичан. Примітно, що тривалий час Галицьке Євангеліє зберігалося на Крилоській горі в катедральному храмі Успення Пресвятої Богородиці, який є одним із символів єдності київського християнства».

Під час презентації у соборі Софії Київської буде продемонстровано факсиміле Галицького Євангелія, бо сам оригінал знаходиться у Москві у Державному історичному музеї. Свого часу його вивезли з України і до цього часу Галицьке Євангелія не повернулося.

Біблійна конференція з нагоди відзначення Року Божого Слова в Україні триватиме один день і включатиме два пленарні засідання:

Перше засідання (10:00 - 12:00) у Софії Київській;

Друге засідання (14:00 - 20:00) у Патріаршому соборі Воскресіння Христового УГКЦ (вул. Микільсько-Слобідська, 5).

У Патріаршому соборі буде представлено документ Папської біблійної комісії «Натхнення та правда Святого Письма». На цьому майданчику буде дискусія більш вузького характеру: науково-біблійного, дослідницького, співвідношення людського слова та Слова Божого, зокрема те, як його інтерпретувати.

Джерело:     Департамент інформації УГКЦ