ЛЮБОВ


ЛЮБОВ
– довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ! (І Кор.13,4-8)

субота, 22 листопада 2014 р.

22.11.2014р. Б. / Роздуми владики Венедикта над сьогоднішнім Євангелієм та Апостолом

Субота 24 тижня

Євангеліє
Лк. 9, 1–16
«Дав їм силу і владу над усіма бісами»

Бачимо, що у дуже багатьох життєвих ситуаціях ми розгублені та непевні себе, носимо в собі страхи, пережиття, а натомість забуваємо про Божу присутність, що все можливо для того, хто вірує, забуваємо, що ми – хрещені, ті, «що в Христа хрестилися і в Христа зодягнулися», що ми маємо печать Духа Святого, що отримали ми Духа Божого.

Тому, пам’ятаючи про все це, маємо здобувати силу того Бога, в ім’я Якого ми хрещені, в ім’я Якого зодягнулися, маємо пізнавати в собі того Духа, Якого ми отримали. Бо силу чинити чесно і справедливо, поводитись правильно і жити по-християнськи ми в собі маємо.  Лише мусимо її в собі відкрити, пізнати і жити вірою в те, що Бог нас зробив переможцями в собі.

Якщо відшукаємо той скарб в собі, якого ми є повні, то з нашого життя зникне страх, непевність і пережиття!

Апостол
2 Кор. 11, 1–6
«Хоч я і неук словом, але не знанням»

У сучасному світі, розвиненому, технологічному, комп’ютеризованому, люди хочуть здобувати все більше знань, більше сповнятися розумінням всього, вміти передати інформацію якнайточніше і якнайшвидше. Однак той самий засіб, що розвиває людину, дає розуміння, як жити в світі, може і шкодити, якщо неправильно його використовувати. Як ножем можна нарізати хліба і нагодувати голодного, а можна вбити людину. Атом може давати енергію, яка буде на користь людині, але є атом – який вбиває людину. Тому одна річ, коли ми здобуваємо знання, а інша – як ми з цими знаннями далі живемо.

Тому апостол вказує, що хоч він і неук словом, тобто часто немає потрібних людських слів, але має знання про Бога. І для кожного з нас важливо, перше, мати ці знання, мудрість, те що ми осягнули, здобули, а друге – вміти це правильно використовувати для добра як нашого, так і інших людей.

+Венедикт

Джерело:    Воїни Христа Царя

пʼятниця, 21 листопада 2014 р.

21.11.2014р. Б. / Коли ми з Богом, тоді нам легко будувати стосунки з іншими людьми, - владика Венедикт на Собор архистратига Михаїла (+video)

21 листопада Церква святкує Собор архистратига Михаїла і всіх безтілесних сил. Цього дня почитають не лише архистратига Михаїла, а й усіх ангелів. Цей архистратиг вважається воїном, який воює на стороні Бога, через що він глибоко почитається не лише в християнстві. Про це розповідає владика Венедикт (Алексійчук), голова Патріаршої літургійної комісії УГКЦ.

Чому це свято називається «собором», а не просто днем пошанування архангела Михаїла?

Це тому, що саме цього дня почитаються всі ангели. Адже, як відомо, у Церкві існує дев’ять ангельських чинів. Архангел Михаїл є головний з-поміж ангелів. Тому «собор» у контексті цього свята означає пошанування всіх ангелів, а не лише архангела Михаїла. 

Чому архангел Михаїл заслужив таку шану не лише в християнстві, а й в інших релігіях?

Церква каже про те, що в певний момент ангели  на чолі із Сатаною збунтувалися проти Бога. Тоді архангел Михаїл разом із небесними силами вступив у війну із Люцифером. Тому і почитають його як того, хто стоїть на сторожі правди. Він вважається оборонцем цінностей і віри.

А хто такі архангели?

Архангели є головними проводирями ангельських сил. Однак наші людські терміни не можуть охопити цього. Ми вживаємо певні свої поняття, щоб зрозуміти той неземний ангельський світ. Коли ми говоримо про Бога і про ангелів, то вкладаємо в це свої поняття.

Ми звикли молитися до Бога, Марії і святих, а ангелів якось залишаємо поза увагою. Як молитися до них?

Кожна людина має свого ангела-хоронителя, що даний їй Богом з моменту її народження. Покликання ангела-хоронителя полягає в тому, щоб схиляти людину до Бога. Також він охороняє від усякого зла, злих думок та пожадань, спокус. Своїх ангелів-покровителів мають навіть міста (наприклад, Київ). У нашій церковній традиції кожен понеділок є днем почитання ангелів.

Однак, на мій погляд, культ ангелів ще мало розвинений, бо людям важко усвідомити їхнє буття. Навіть коли ми молимося до старозавітного Бога-Отця, то нам складно це робити, бо Його ніхто не бачив. Нам вже легше уявити Ісуса Христа, який є іконою Бога-Отця, бо він був людиною. Адже Богородиця у своєму величному покликанні народила Боголюдину. До святих нам легко також молитися, бо вони були людьми. Це не означає, що ангели - не присутні в нашому житті. Переконаний, кожен із нас може згадати безліч випадків, коли в якийсь момент складної ситуації приходила вірна і правильна думка. Коли придивимося до нашого життя, натхнень і думок, то зауважимо, як Господь послуговується ангелами. Бо вони є посланцями від Бога. Як бачимо із Старого і Нового завітів, ангели були тими, хто приносив звістку. Але оскільки ми живемо в матеріалізованому світі, то нам важко усвідомити те ангельське духовне буття. Ми повинні вчитися це духовне буття відкривати і молитися до свого ангела, просячи його про поміч і духовну опіку.

А чи можна в сучасному контексті воювати на боці Бога?

Війна змушує людину посісти певну позицію і робити певні кроки в цьому напрямку. Однак це крайність! У щоденному житті ми також приймаємо рішення стосовно когось. Зранити чи вбити можна не тільки зброєю. Це можна зробити і словом. Питання вбивства притаманне щодня. Хтось на когось погляне якось не так - для іншого це буде вбивчо.

Мене якось запитала одна жінка про те, чи можна карати дітей. Я відповів їй на те, що потрібно дітей любити. Бо коли ти любиш, ти можеш навіть крізь пальці дивитися на їхні провини і вчинки. Але можна любити дітей караючи і ставлячи їх на місце. Бо, за Іваном Богословом, Бог є любов. І саме тоді, коли ми є з Богом, ми можемо любити. Святий Августин каже, що коли Бог – на першому місці, все решта – також на своїх місцях. Коли Господь є на першому місці, то Він показує грань між захистом і неморальними вчинками. Кожен із нас має досвід, коли він із Богом, то йому тоді легко будувати стосунки з іншими людьми. Коли є навпаки, то скільки дурниць і гріхів можна скоїти.

Розмовляла Руслана Ткаченко

Джерело:    Воїни Христа Царя

21.11.2014р. Б. / Звернення Римо-Католицьких Єпископів України з нагоди Дня Гідності та Свободи

У нашій державі 21 листопада відзначатиметься День Гідності та Свободи. Його мета – розвивати в громадянах України цінності свободи та демократії, зберегти та передати наступним поколінням відомості про доленосні події в житті нашого народу на початку ХХІ століття.

Як навчає Святе Письмо, Бог створив людину на свій образ і свою подобу. Тому ніхто не має права позбавляти її гідності та свободи. Робити це – означає ображати Творця.

Ми, єпископи Римсько-Католицької Церкви в Україні, приєднуємося до відзначення цього дня та заохочуємо наших вірних дякувати Богу за дар людської гідності і свободи.

Молімося, щоб Господь дарував благодать навернення та перемінив серця тих, хто принижує гідність українців та підтримує нікому непотрібну війну на Сході України. Просімо також Господа за тих, хто мужньо, не шкодуючи власного життя захищає мир, спокій та кордони нашої держави. Благаймо Бога про дар мудрості, розсудливості та життя в правді для наших чиновників.

Пресвята Діво Маріє оберігай нас і молися за нас!

20 листопада 2014 року
№ 50/14

Конференція Римсько-Католицьких Єпископів в Україні