30.08.2014р. Б. / Про Любомира Гузара та його однокласників зняли фільм

У Києві відбувся допрем’єрний показ кінострічки «Сходи Якова». Героями документального фільму стали троє однокласників — колишній глава УГКЦ Любомир Гузар, син командира УПА Юрій Шухевич та медик в третьому поколінні Борис Білинський. 

 

Документальний фільм присвячений трьом однокласникам: архієпископу УГКЦ Любомиру Гузару, багаторічному політв’язню радянських таборів Юрію Шухевичу та онкохірургу Борисові Білинському. 1944 року вони навчалися в одному класі Першої львівської гімназії. Та після завершення навчального року їхні долі розійшлися. Любомир Гузар емігрував із батьками в Австрію, а звідти до США, потім переїхав до Рима, де став кардиналом і архиєпископом. Борис Білинський став онкохірургом у Львові – одним із найвідоміших в Україні. Третій герой фільму, Юрій Шухевич, через діяльність батька Романа Шухевича, який був командиром УПА, 31 рік свого життя провів у радянських таборах. 

«Їхні долі настільки кардинально розійшлися, що це просто дивовижно. Вони втрьох покривають весь спектр доль галицької інтелігенції того часу. Мені хотілося зробити фільм про покоління, про покоління наших батьків. Для когось це дідусі, та для мене це покоління мого батька. І мені здається, воно недооцінене, незрозуміле. Йому не віддано належне суспільством», — сказала режисерка. 

За словами Лесі Харченко ідея фільму сподобалася її головним героям, однак найважчим під час зйомок було викликати їх на відвертість: «Це люди зі складними долями. Дуже різні і тим цікаві, що вони різні. Викликати їх на відвертість і власне розкрити — це було не просто. Доводилося не один раз розмовляти, брати багато разів інтерв’ю». 

Лейтмотивом стрічки є образ життєвого шляху з його перипетіями, який у фільмі символічно називають «сходами Якова». Глава УГКЦ Блаженніший Святослав, із благословення якого створювалася ця стрічка, пояснив, що хотів би, аби якомога більше людей побачили стрічку. 

«Я б хотів, щоб цей фільм подивилися різні люди, можливо, різних поглядів, різних життєвих позицій, люди різного віку, тому що цей фільм про кожного з нас. Сьогодні під час прем’єри можна було бачити довкола як багато людей дивилися його зі сльозами на очах. Ми сьогодні маємо нові історичні обставини, маємо свої рани, але цей фільм ці рани лікує, робить нас сильнішими, здатними підійматися вперед невпинно по тій драбині Якова», — наголосив Блаженніший Святослав. 

На показі у Києві був присутній і Любомир Гузар, який по завершенню показу подякував команді кіномитців. Як пізніше скромно зазначив сам Любомир Гузар, для нього головне в житті стати Людиною. 

«Я є звичайна людина, одна з багатьох. Моя мрія бути Людиною. Я би дуже хотів бачити, щоб багато осіб бажали бути Людиною, собою. Бо бути Людиною, то є великий божий дар», — зауважив Любомир Гузар. 

Єдиним джерелом фінансування фільму «Сходи Якова» були пожертви людей. Кінострічка створювалася  в рамках документального веб-проекту «Любомир», присвяченого життю архиєпископа. Наступний показ відбудеться у Львові 9 вересня. 

За матеріалами: Радіо Свобода

Джерело:   КРЕДО 

29.08.2014р. Б. / Катерина Щоткіна: «Русске православіє» – не зовсім релігія

Українська журналістка Катерина Щоткіна вважає, що московський патріархат сповідує не християнство, а коктейль християнства з імперіалізмом та месіанізмом. Про це вона пише у своїй статті «Патриарх Кирилл приказал УПЦ МП воевать против Порошенко», опублікованій на сайті «Деловая столица».

Відповідаючи на запитання: «чому «русскоє православіє» стало ворогом українців?», пані Щоткіна пише: «Почнім з того, що це не зовсім релігія. І патріарх сам це чесно признав неодноразово, коли розповідав про те, що ціллю «русского православія» є не Христос, а якась геополітична (і чомусь духовна) ідея з назвою «Святая Русь» (вона ж «русскій мір», але останнім часом військові наклали лапу на цей бренд). Це не перший в історії людства універсалістський релігійний коктейль з Імперіалістичної ідеї, національного месіанізму й елементів християнства, звідки позичено в основному обряд та елементи риторики.»

Джерело:     Воїни Христа Царя

29.08.2014р. Б. / Папа: Парафія — не місце для пліткарства (+VIDEO)

Про те, якою має бути церква і парафія говорив 27 серпня під час загальної аудієнції Папа Франциск.

 

Розпочинаючи зустріч із паломниками, Святіший Отець підкреслив, що кожного разу, коли відновлюємо наше визнання віри, проказуючи молитву «Вірую», стверджуємо, що Церква є «єдина» і «свята». Вона єдина, бо має свій початок у Триєдиному Богові, таїнстві єдності та повної спільності. Церква є святою, бо заснована на Ісусі Христі, оживлена Святим Духом, сповнена Його любов’ю і Його спасінням. Однак, одночасно, вона є святою і складається з усіх нас, грішників, які кожного дня відчувають власну слабкість та злиденність. Отже, ця віра, яку сповідуємо, спонукує нас до навернення, до мужності щоденно жити єдністю і святістю. І якщо ми роз’єднані, якщо ми не святі, то це тому, що ми не вірні Ісусові. Проте Він, Ісус, не залишає нас самотніми, не залишає Своєї Церкви! 

Він прямує разом із нами, Він нас розуміє. Розуміє наші слабкості, наші гріхи, прощає нам, якщо ми дозволяємо, щоб Він нам пробачив. Ісус завжди з нами, допомагає нам, щоб ми ставали менше грішними, більше святими, більш з’єднаними. 

Найпершою утіхою для нас є той факт, що Ісус багато молився за єдність Своїх учнів. Під час молитви на Тайній вечері Ісус молився: «Отче, щоб ми були одно». Молився за єдність перед Своїми Страстями, перед тим, як пожертвував усім Своїм життям задля нас. І ми щоденно запрошені перечитувати й роздумувати над найзворушливішими сторінками Євангелії від святого Йоана, а саме 17-им розділом. Як же ж чудово знати, що Господь перед самою смертю не турбувався Собою, але думав про нас! А під час Свого драматичного діалогу з Отцем Він молився саме за те, щоб ми були одно з Ним і між нами. Саме цими словами Ісус вчинив Себе посередником в Отця, щоб також і ми могли ввійти у повне сопричастя любові з Ним; одночасно, Він ввіряє ці слова нам, як Свій духовний заповіт, щоб єдність дедалі більше могла ставати ознакою наших християнських громад та найкращою відповіддю тим, хто запитує нас про привід нашої надії. 

«Щоб усі були одно, як ти, Отче, в мені, а я в тобі, щоб і вони були в нас об’єднані; щоб світ увірував, що ти мене послав» (Йн 17,21). Вже від самих початків Церква старалась здійснити цю мету, дуже важливу Христовому серцю. В книзі Діянь апостолів згадано, що перші християни відрізнялись тим, що мали «одно серце і одну душу» (Ді 4,32). Однак, наголосив Папа, досвід вказує нам, що існує багато гріхів проти єдності. Не думаймо тільки про єресі, але про дуже часті прогрішення наших громад, про «парафіяльні» гріхи. Іноді наші парафії, які покликані бути місцями спільності, на жаль, позначені заздрощами, антипатіями… Майже усі займаються плітками. Це погано. Церква не є такою! Треба просити у Господа, щоб так не ставалось, підкреслив Святіший Отець. Так стається, коли прагнемо зайняти перші місця, коли ставимо в центрі самих себе, з нашими особистими амбіціями і нашими поглядами, осуджуючи інших; коли дивимось на недоліки наших братів, замість того, щоб бачити їхні дари; коли надаємо більшої ваги тому, що нас розділяє, ніж тому, що нас зближує. 

Святіший Отець звернув увагу на те, що протягом історії Церкви було багато поділів між християнами. Але й тепер християни залишаються розділеними. Потрібно докладати зусиль задля єдності християн, прямувати шляхом єдності, якої прагне Ісус і за яку Він молився. 

Папа Франциск заохотив зробити серйозний іспит сумління. Поділ є одним із найважчих гріхів християнської громади, бо вчиняє спільноту не Божим ділом, а ділом диявола. Господь прагне, щоб ми зростали у взаємоприйнятті, взаємопрощенні, взаємній любові, щоб дедалі більше уподібнитись до Нього, що є спільністю і любов’ю. В цьому полягає святість Церкви: розпізнати себе в Божому образі, наповнитись Його милосердям та ласкою. 

«Нехай же у наших серцях пролунають Ісусові слова: «Блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться» (Мт 5,9), – закликав Святіший Отець. – Щиро просімо прощення за всі ті випадки, коли ми стали нагодою до поділу чи непорозуміння в наших громадах, добре знаючи, що зможемо осягнути спільність тільки шляхом постійного навернення». 

За матеріалами: Радіо Ватикану 

Джерело:   КРЕДО