ЛЮБОВ


ЛЮБОВ
– довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ! (І Кор.13,4-8)

субота, 21 грудня 2013 р.

21.12.2013р. Б. / Бюро УГКЦ з питань екології проводить конкурс «Усе створіння славить Творця»


 Бюро УГКЦ з питань екології проводить конкурс «Усе створіння славить Творця»Дорогі друзі, наближаються Різдвяні свята і все навкруги завмирає в трепетному очікуванні приходу обіцяного від віків Месії. З нагоди «Різдва Христового 2014 року» Бюро УГКЦ з питань екології проводить конкурс на краще авторське віншування-привітання під назвою «Усе створіння славить Творця».

Мета конкурсу: сприяти усвідомленню Правди нашої християнської віри про те, що Різдво – це свято усіх, в тому числі й усього Божого створіння – природи, яка через наше шанобливе до неї ставлення також прагне відчути радість з приходу Спасителя.

Даний конкурс, який проводиться вперше, є чудовою нагодою для того, щоб переосмислити нашу християнську віру та по-новому – по-божому почати ставитись до створіння, яке «… нетерпляче очікує виявлення синів Божих» (Рим 8, 19).


Долучаючись до цього конкурсу новими авторськими віншуваннями, ми робимо свій маленький вклад у розвиток літературно-культурної спадщини нашої церковної традиції, яка через цей творчий доробок увіковічнить прославу Спасителя серед нашого народу.

Сподіваємось, що даний конкурс стане автентичним внеском для цілісної реалізації загально-церковної стратегії 2020 «Жива парафія – місце зустрічі з живим Христом». «Жива парафія» – це ніщо інше як відблиск Царства небесного в мініатюрі, яке стає реальним вже «тут і тепер» через нашу любов до ближнього та через шанобливе ставлення до природи.

Радіймо і веселімося у Бозі та допоможімо, щоб наші ближні й уся природа через наше до неї ставлення відчула, що народився Христос – Творець і Спаситель світу!


Вимоги до оформлення: текст не більше 1 сторінки А4, шрифт TimesNewRoman, кегль – 14, інтервал 1,15.

Умови конкурсу:

1. Тематична відповідність: віншування-привітання повинні виражати суть свята Різдва Христового і радість та славоспів всього створіння Божого з приводу народження Дитятка Ісуса – Свого Творця і Спасителя.

2. Мають бути чітко вказані:

а. назва віншування (заголовок);

в. прізвище та ім'я учасника;

г. вік та рід заняття (учням потрібно вказати школу і клас);

д. священикам необхідно вказати єпархію та парохію;

е. адреса;

є. телефон.

3. Роботи потрібно надіслати до 20 січня 2014 р. за адресою:

Бюро УГКЦ з питань екології

вул. Гарбарська, 22

76019, м. Івано-Франківськ

або E-Mail: ekoburougcc@ukr.net



Кращі роботи будуть розміщені на сайті Бюро УГКЦ з питань екології: www.ecoburougcc.org.ua. Переможці конкурсу отримають спеціальні грамоти та цінні екологічні нагороди.

Про це повідомляє Християнський портал КІРІОС з посиланням на Інформаційну службу Бюро УГКЦ з питань екології.

Джерело: КІРІОС

пʼятниця, 20 грудня 2013 р.

20.12.2013р. Б. / Як Дід Мороз намагався замінити святого Миколая

Saint NicholasКожний рік 19 грудня, згідно східнохристиянської традиції, ми святкуємо день святого Миколая. Саме він раніше дарував дітям подарунки в Україні, а не Дід Мороз. Навіщо святого Миколая замінили Дідом Морозом? З яких причин з'явився Санта-Клаус на Заході? Чому в Росії Дід Мороз був завжди популярнішим за Святого Миколая? Відповіді на всі ці питання різні й зараз ми спробуємо їх розповісти. 

Історія започаткування святкування дня святого Миколая нам добре відома. Святий Миколай проживав у 4 столітті в місті Мира, або Мири Лікійські, через що його ще називають Миколаєм Мирлікійським. Мира була розташована на території Малої Азії, тобто - сучасної Туреччини, однак, коли там жив святий Миколай, воно ще не було завойоване турками. 

Про святого Миколая є багато різних легенд. Одна з них розповідає про те, як зубожілий чоловік з горя вирішив продати своїх вродливих доньок в рабство. Щоб допомогти йому, святий Миколай підкинув в його будинок гроші, які він отримав зі спадку свого батька. 

Чоловік зрадів і використав їх як придане, щоб видати заміж одну з доньок. Після її заміжжя Миколай підкинув гроші ще раз і, завдяки цьому, друга донька також змогла взяти шлюб.

Існує ще багато різних історій про те, як святий Миколай допомагав бідним людям та дітям. Відповідно до цього, закріпилась традиція дарувати подарунки в день пам'яті святого.

Однак у 16-17 столітті в Європі з'явилось протестантство, яке рішуче заперечувало ідею поклоніння святим. Проте свято було надзвичайно популяним і припинити його святкування виявилося дуже непросто. Тоді традицію дарувати подарунки було перенесено на Різдво, але акцент ставився на тому, що дарунки йдуть від маленького Ісуса, а не святого Миколая.

В Данії традиція святкування цього дня була найсильнішою і називали вони святого Миколая Сінтер Клаас. Через них в Північну Америку поширився образ святого Миколая, який в 1823 році перетворився на товстенького веселого дідуся завдяки поемі Климента Кларка Мура "Ніч проти Різдва". З часом Сінтер Клаас став Санта-Клаусом - саме таким, яким ми знаємо його сьогодні.

Однак в Україні протестантизм ніколи не набував вельми вагомої популярності й святий Миколай був єдиним, хто приносив дітям подарунки. Так тривало до того часу, поки в Україну не прийшов більшовизм-комунізм і, зокрема, в 1927 році не розпочалася чергова, причому неймовірно потужна, антирелігійна кампанія. І хоча в Росії подарунки дітям приносив не святий Миколай, а Дід Мороз, саме на нього пішла агресивно-рішуча хвиля критики.

"Дітей обманюють, що подарунки їм приніс Дід Мороз. Пануючі експлуататорські класи користуються "милою" ялиночкою і "добрим" Дідом Морозом ще й для того, аби зробити з робітників слухняних і терплячих слуг капіталізму", - читаємо в одній з тогочасних войовничо-атеїстичних пропагандистських брошур.

Різдво було заборонено, так само, як і ялинка та Дід Мороз. Проте, зрештою, більшовики "здалися" і 1935 року один з їхніх провідних партфункціонерів - Постишев запропонував - все ж таки - повернути Діда Мороза разом із ялинкою, але на святкування Нового року.

Взагалі ж, російський Дід Мороз має зовсім мало спільного зі святим Миколаєм. В давнину в Московії-Росії, на відміну від Заходу, на день святого Миколая не було прийнято дарувати подарунки. Дід Мороз виник під впливом фольклорно-язичницьких традицій і вірувань у міфічного божества Мороза, якого уявляли старцем з бородою і суворим поглядом. З роками такий образ Мороза почав пом'якшуватись, аж поки не став добрим Дідом Морозом.

І хоча в Україні традиція святкування всіх трьох свят перебуває в ще - не зовсім - усталеній формі, будемо сподіватися, що час розставить все по своїм місцям.

Джерело: КІРІОС

четвер, 19 грудня 2013 р.

19.12.2013р. Б. / Кілька слів про користь майдану для християн

Минулий тиждень приніс католикам і усім громадянам України чергові випробування, але і чергові радості. Дика спроба розгону Майдану успішно провалилася. І якщо вірити ЗМІ, принаймні один атеїст знайшов Бога у чуді ненасильницького опору озвірілому «Беркуту». Це не може не тішити кожне християнське серце.

Іншим моментом, який сповняє надією християнське серце, є те, що греко-католицькі, римо-католицькі та православні (Київського патріархату) владики і отці дійсно показали, що вони – пастирі народу Божого, а не наймити, які покидають своїх овець в тяжку хвилину або пробують навіть в такій ситуації, яка склалася в Україні, загравати зі злочинною владою, яка за фактом проголосила війну власним громадянам.

Майже миттєва реакція Постійного Синоду УГКЦ, Єпископської Конференції України, УПЦ КП на чергові криваві події на Майдані, гостре засудження насильницьких дій влади, спроба на так званому круглому столі опам’ятати президента-злочинця свідчать про активну суспільну позицію українських Церков. І це тішить.

Не може не тішити те, що християнське привітання «Слава Ісусу Христу!» стало одним з проголошень Майдану, що з його сцени звучить слово Владик і молитва. У цей спосіб принаймні частина українського суспільства засвідчує свою правдиву європейську християнськість.

А те, що недільний протест розпочався екуменічним молебнем, на мою скромну думку, свідчить про те, що провідники політичного життя і громадянського суспільства починають розуміти важливість християнства в житті українських громадян. Що так само є радісною звісткою для християн України.

Свідченням християнської віри для багатьох стало і прийняття Русланою благословення від Преосвященного владики Бориса (Ґудзяка) і це так само вселяє надію. Рівно ж як і реакція Михайлівського золотоверхого та львівських церков на вість про спробу насильницького розгону Майдану зграєю майже толкінівських орків і тролів посеред ночі. Дзвони били щогодини, сповіщаючи громаду про небезпеку, яка нависла над нею.

Звісно, усі слова спам’ятовування зі сторони релігійних провідників України суттєвим чином не вплинуть на межигірського тирана. Поведінка його і його режиму останнім часом вказує на те, що він не збирається звертати з дороги насильства, брехні, облуди, з дороги зла. Але правдива християнська молитва уже показала свою здатність оборонити безборонних перед насильством влади. І хоча влада розкручує маховик репресій і провокацій, і хоча ніхто не виключає силового сценарію, ми християни покликані жити вірою.

Вірою, яка, скріплена молитвою, стане на заваді силам зла, які вістря свого насилля спрямовують проти нашого народу, проти нашої Церкви. Минулий тиждень переконав кожного християнина в Україні, що влада, яка здатна кинути «Беркут» проти Церкви, Яка молиться, стала на дорогу зла, що влада, яка розпочала війну проти власних громадян є суспільним злом. Тому для кожного християнина є моральним обов’язком прийняти участь у законній самообороні суспільства супроти бандитської влади, і то першочергово молитвою й мирним акціями громадянської непокори.

о. Орест-Дмитро Вільчинський

Джерело:   Воїни Христа Царя