ЛЮБОВ


ЛЮБОВ
– довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ! (І Кор.13,4-8)

неділя, 21 квітня 2013 р.

21.04.2013р. Б. / Роздуми владики Венедикта над сьогоднішнім Євангелієм


Мр. 10, 32–45
«Син Чоловічий буде виданий первосвященикам та книжникам, і засудять Його на смерть, і видадуть Його поганам; і насміхатимуться з Нього, плюватимуть на Нього, бичуватимуть Його й уб'ють, Він же по трьох днях воскресне».
 
Важливо вчитуватись у ці рядки, замислюватись над їхнім значенням для нашого життя. Адже коли вдивляємося в життя нашого Спасителя, бачимо, що воно було наповнене різними моментами. Були приємні: Благовіщеня, Народження Христа, Його Преображення, Воскресіння. Але також було багато моментів трудних, коли його заарештували, бичували, плювали, насміхалися… І це все було в житті Христа, нашого Господа.
 
Подібно і в нашому житті – як каже апостол: «Хто з Христом страждав, той з Христом воскресне» – ми ніколи не зможемо обминути того, через що пройшов Христос. У нас в народі кажуть: «Христос терпів і нам велів». Так як Христос пройшов через зраду, глум, біль, зневагу  і навіть був вбитий, так і кожному з нас доводиться переживати щось з того, про що говорить сьогоднішнє Євангеліє.
 
Можливо, ми відчуваємо несправедливе ставлення, пониження, несприйняття, відкинення – то пам’ятаймо, це не є щось таке, чого б не мало бути в нашому житті. Ми часто сприймаємо такі моменти, як такі, яких би не мало існувати, але і це Бог допускає в нашому житті, значить недаремно. І коли ми вміємо то все прийняти, як з рук Божих, і з Христом пройти всі випробування, то так, як з Христом страждаємо, так і з Христом воскреснемо. 

+Венедикт

Джерело:   Воїни Христа Царя

21.04.2013р. Б. / Папа Франциск: Подолати спокусу фальшивого «здорового глузду»


Літеплі християни – це ті, які хотіли би будувати Церкву згідно зі своїми мірками, але така Церква не є Ісусовою Церквою. На це звернув увагу Папа Франциск, проповідуючи під час Святої Меси в каплиці резиденції «Дім Святої Марти», яку він відслужив 20 квітня 2013 р. вранці.
 
У Діяннях Апостолів читаємо, що після переслідування в первісній християнській громаді настав період миру, під час якого вона зміцнювалася, та ходила і зростала в богобоязні та утішенні Святого Духа. За словами Святішого Отця, саме такою є атмосфера, в якій живе Церква, покликана ходити бездоганно в Божій присутності: «Йти вперед в богобоязливості, у цьому, певною мірою, й полягає суть адорації, Божої присутності. Церква чинить саме так, і коли ми перебуваємо в Божій присутності, ми не чинимо поганих речей, не приймаємо поганих рішень. Ми – перед Богом. Це діється також з почуттям радості і щастя – в цьому полягає утішення Святого Духа, тобто, дар, який Господь нам дав – це утішення – яке допомагає нам йти вперед».
 
Прочитаний євангельський уривок розповідав про те, як деякі учні, назвавши твердою мову Ісуса, нарікали, обурювалися та відійшли від Учителя. За словами Папи Франциска, кожному з нас загрожує цей шлях, і ми, іноді, відступаємо назад, які ті учні, що здалеку подивляли Ісуса, але не хотіли занадто близько підходити, «тому що говорить дещо дивні речі...». Такі християни, – зауважив Святіший Отець, назвавши їх християнами-супутниками – «не зміцнюються в Церкві, не ходять в Божій присутності, не мають утішення Святого Духа, не спричиняються до зростання Церкви». Саме таких книга Одкровення називає «літеплими». Вони ходять не в Божій присутності, в з почуттям «власного здорового глузду... світської розсудливості».
 
Але у світі є багато християн, які в «ці хвилини дають свідчення імені Ісуса, аж до мучеництва». «Їм, – сказав Папа, – досконало відоме те, що говорить святий Петро, коли Господь запитує його: “Також і ви хочете відійти, бути ‘християнами-супутниками’?” Петро відповів: “Господи, до кого підемо? В Тебе слова життя вічного”. Таким чином, велика група стала меншою, але складається з тих, які досконало знають, що не можуть перейти на інший бік, тому що лише Він, Господь, має слова вічного життя».
 
У цьому контексті Святіший Отець закликав: «Молімося за Церкву, щоб вона й надалі зростала, зміцнювалася, ходила в богобоязливості, зазнаючи утішення Святого Духа. Щоб Господь визволив нас від отого “здорового глузду” в лапках, від спокуси нарікати на Ісуса, мовляв Він надто вимогливий, та від спокуси знеохочуватися».

Текст із сторінки http://uk.radiovaticana.va

Джерело:   Воїни Христа Царя

субота, 20 квітня 2013 р.

20.04.2013р. Б. / Наймолодшим єпископом у світі стане єзуїт


Мілан Лах
 
Вчора, 19 квітня, Папа Франциск призначив преподобного отця Мілана Лаха, ТІ, Віце-декана Богословського факультету Трнавського університету, єпископом-помічником Пряшівської архиєпархії Словацької Греко-Католицької Церкви.
 

Владика-номінат Мілан народився 18 листопада 1973 в місцевості Кежмарок на теренах Пряшівської архиєпархії. Після навчання на греко-католицькому пряшівському факультеті, вступив до новіціяту Отців Єзуїтів, пізніше продовжив навчання на Богословському факультеті Трнавського університету. Священичі свячення отримав 2001 року в Кошицях. 2009 року захистив докторат з Богослов’я в Папському Східному Інституті, а перебуваючи в Римі, виконував служіння духівника Папської Колегії «Руссікум» та духовного провідника Федерації католицького скаутства Європи в Римі. 

Мілана Лах стане наймолодшим єпископом у світі. Раніше наймолодшим ієрархом був Лінас Водопьяновас - єпископ-помічник дієцезії Тельшяя у Литві. 

Сьогодні архиєпископом і митрополитом Пряшівським та Главою Словацької Греко-Католицької Церкви є владика Ян Баб’як ТІ. 


За матеріалами: Радіо Ватикан 

Джерело:    КРЕДО