08.12.2012р. Б. / Непорочне Зачаття Пресвятої Діви Марії

8 грудня Римо-Католицька Церква святкує урочистість Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії.

 

Цього дня Церква звертається до Матері Божої та нашої Матері словами: «Tota pulchra es Maria» - Уся прекрасна Ти є Маріє! Її краса виникає з чистоти серця, яке не було забруднене жодним гріхом. Отець Небесний вибрав Її на Матір свого Сина та зберіг від первородного гріха. Непорочне зачаття є, отже, надзвичайним даром та привілеєм.

 

Це важливе марійне свято припадає під час періоду адвенту, який є часом чуйного та молитовного приготування до Господнього Різдва. Та, яка вміла найкраще з усіх очікувати на пришестя Месії, товаришує нам і вказує, як нашу мандрівку до Святої Віфлеємської Ночі вчинити живою та плідною. Протягом цих тижнів разом з Нею триваємо на молитві й ведені Її зіркою входимо на духовну дорогу, яка допоможе нам краще переживати Тайну Втілення.

 

В уривку з Євангелія від св. Луки ми читаємо як Архангел Гавриїл під час Благовіщення назвав Марію «благодаті повною» (Лк 1, 26-38). Бог приготував Марію на Матір Божого Сина, який не міг мати матері обтяженої первородним гріхом. Обдарував Її повнотою своїх благодатей у мить зачаття. Вона була вже тоді відкуплена у винятковий спосіб, стаючи досконалим відображенням обличчя самого Бога. Св. Ансельм, що помер 1109 року, говорив: «О Діво, повна благодаті й благодаттю змінена! Повнота цієї благодаті оживлює та повертає життя всякому творінню. Діво понад усе благословенна! Цим благословенням увесь світ є благословенний. Творець благословить ним усе створіння, а воно у відповідь благословить свого Господа!»  Ці слова св. Ансельма є своєрідним коментарем до привітання, яке Архангел Гавриїл скерував до Марії – повної благодаті.

 

Різниця між Марією й нами полягає в тому, що ми народжуємося позбавлені цієї благодаті, якої ніколи не була позбавлена Марія. У спільноту життя з Особами Божими християнин входить під час хрещення. Натомість Марія радіє з неї уже від першого моменту свого існування. Вона завжди говорить Богу «так». Її воля завжди покривається з прагненням Бога. Марійне «так» під час Благовіщення виразило основну готовність духа, яка поширилась на все її життя. Вона мовила Богу «так» на початку свого життя та пізніше на всіх його етапах, виконуючи повністю Його волю, навіть тоді, коли була для Неї незрозумілою та важкою до прийняття. Бог у чудесний спосіб зберіг Марію від спадкоємства первородного гріха, з огляду на Ісуса, який мав з Неї народитися. Святість Сина є причиною випереджуючого освячення Матері.

 

«Благодаті повна». У цих словах Архангела міститься особливе призначення Марії, але також - у ширшому значенні – призначення кожної людини. «Благодаті повна», яка для Марії є пунктом виходу, для усіх людей становить мету: бо як стверджує Апостол Павло, Бог нас створив, щоб ми «були святі і бездоганні перед ним у любові». Тому Він наповнив нас благословенням і зіслав свого Сина, щоб відкупив нас від гріха. Марія є шедевром спасенного діла – «Уся прекрасна», «Уся свята».

 

Правда про Непорочне Зачаття розвивалась досить повільно, потрібні були особливі благодаті й світло Св. Духа. На Сході вже в VII столітті святкувалось свято «зачаття Анни», тобто виражалася віра в те, що Анна зачала Марію без первородного гріха. У ІХ столітті це свято дійшло до Риму, але вже під назвою «зачаття Марії». Офіційно це свято було затверджене для Римської дієцезії у XV столітті, а у ХVІІІ – для всієї Церкви. Однак найбільше значення для розповсюдження нового свята в Церкві мало оголошення догмату про Непорочне Зачаття Марії Папою Пієм ІХ 8 грудня 1854 р. У буллі «Ineffabilis Deus» Папа написав, що Найсвятіша Діва Марія від першої миті свого зачаття була збережена від первородного гріха.

 

Після оголошення догмату Папа Пій ІХ у своїй енцикліці попросив єпископів, щоб повідомили його , як виглядають молебні та які є їх особисті відчуття. Тоді один із єпископів – св. Євген де Мазенод – засновник Місіонерів Облатів Непорочної Марії, написав: «Щасливий, дійсно щасливий цей день, в якому Бог через Святого Духа вклав у серце свого Заступника на землі, думку про найвище вшанування Найсвятішої Діви Марії! Щасливий і святий цей день, в якому Найвищий Пастир й Учитель у важких досвідченнях Церкви спрямував думку до Непорочної Матері Божого Агнця! Нехай прийде, нехай прийде ця очікувана година, в якій увесь світ буде почитати Богородицю за те, що насправді розчавила голову ядовитого змія; годину, в якій буде вірити, що Найсвятіша Діва Марія, завдяки чудесному та єдиному у своєму роді привілеєві отриманому з надміру благодатей свого Сина, була насправді збережена від первородного гріха!» Ці слова свідчать про глибокий культ Непорочної Марії, який існував у ті часи, культу, який надалі живе в Церкві та Її будує.

 

Підтвердженням проголошеного догмату були слова Пречистої до Бернадетти, якій Вона об’явилась у Лурді 1858 року. Тоді свята Бернадетта запитала Прекрасну Діву, хто вона така; Марія відповіла: «Я – Непорочне Зачаття». Також під час об’явлень, які мала св. Катерина Лабуре та об’явлень у Фатімі Марія наголошувала цей факт.

 

Збереження Марії від первородного гріха означає для Неї також свободу від усіляких наслідків цього гріха в моральному порядку, тобто свободу від схильності до гріха. Правда про те, що жоден гріх, навіть найменший, не торкнувся Марії протягом усього життя, зовсім не означає, що вона була вільна від спокус злого духа. Бо у Святому Писанні читаємо, що злий дух спокушав теж, Ісуса, самого Бога. Коли сатана так поводився із самим Господом, то що можна сказати про Марію, яка була тільки людиною? Диявол спокушував її, але довіряючи Господу, вона перемагала його спокуси. Її особлива материнська близькість до Ісуса була запевне приводом більших нападів диявола на Неї, ніж на будь-яку іншу людину. Однак, будучи в особливий спосіб огорнена святістю Бога, у серці Марії завжди торжествувала любов і не знайшлося в ньому місця для зла, яке Її оточувало.

 

У Непорочній Марії знаходимо також взірець чистоти, який дуже потрібний у сьогоднішньому світі, де чеснота чистоти є часто недооцінювана, висміяна, де багато людей живе в розпусті, розбещеності, де в засобах масової інформації та інших місцях неодноразово атакує нас порнографія. Християнин є покликаний, щоб боротися про чистоту свого серця, яка є величезним багатством та дозволяє по-справжньому любити іншу людину.

 

Катехизм навчає: «чистота тісно пов’язана з зусиллям панування над собою, що є школою людської свободи. Альтернатива зрозуміла: або людина керує своїми пристрастями й отримує спокій, або дозволяє їм поневолити себе й стає нещасною. Гідність людини вимагає, щоб вона діяла згідно зі свідомим і вільним вибором, дозрілим і внутрішньо визначеним особистим переконанням, а не лише під впливом інстинктових поштовхів чи зовнішнього примусу. А такої гідності людина досягає, коли – звільнившись з усякої неволі пристрастей – іде до своєї мети, вільно вибираючи добро та пильно й вміло вживаючи відповідні до цього засоби»

 

«Панування над собою є довгою працею і вимагає тривалості. Ніколи не можна думати, що воно досягається раз і назавжди. Контроль над собою потребує зусилля, до якого треба знову й знову вдаватися впродовж усього життя». Збереження чистоти серця коштує багато зусиль. Потрібно неодноразово мати відвагу йти проти течії сучасному менталітету. Прислів’я говорить, що лише мертві риби пливуть за течією.

 

Наслідком первородного гріха є схильність до зла кожного із нас. Ця схильність називається також похіттю. Не маємо вже тієї первісної гармонії, однак маємо вільну волю, яку потрібно постійно зміцнювати. Маємо теж необхідну допомогу від Бога, про яку можемо Його просити за заступництвом Марії та святих покровителів. В усьому цьому потрібно зберігати розсудливість, уникаючи того, що може призвести до гріха: різних місць, ситуацій, знайомств, зображень.

 

Усі старання, які стосуються цієї сфери, виконуймо з любові до Бога, пошани до іншої людини та свідомістю, що служить це для нашого добра, нашої свободи, радості та святості. Бережімо чистоту звичаїв у наших середовищах та місцях, в яких перебуваємо.

Джерела: www.catholic-media.org

Воїни Христа Царя

08.12.2012р. Б. / Священик має навчитися відпочивати у молитві, – о. Станіслав Помикала SJ

 

У священицькому житті є багато втоми та виснаженості. Їх неможливо зняти переглядом телебачення, прослуховуванням музики чи серфуванням в інтернеті. У такі моменти не можна пропускати молитву Літургії Годин, бо це буде помилкою. Втомлена людина має повертатися до джерела відновлення своїх сил. Що більше священик утомлений – то більше повинен молитися Літургією Годин та перебувати перед Пресвятими Дарами.

 

Про це говорив о. Станіслав Помикала SJ під час реколекцій для священиків Кам’янець-Подільської дієцезії, які закінчилися минулої п’ятниці у Городку на Хмельниччині. У духовних вправах взяли участь близько 65 священиків, більшість із яких працюють у Кам’янець-Подільській дієцезії. Душпастирі переживали реколекції разом з ординарієм дієцезії, єпископом Леоном Дубравським. 

«Священики мають завдання – навчитися «розслаблятися» на молитві псалмами, - казав отець-реколекціоніст. - Від доброго слова людина стає доброю. Щоб стати добрим, треба зустрічатися не з порожнім ТВ, а з живим Словом». 

Отець Станіслав закликав священиків будувати своє життя на Біблії та молитися без поспіху. «Читати молитви - ще не означає молитися. А якщо їх читати лише щоб відбути обов'язок – то молитва занепаде, перестане бути потрібною». 

Єзуїт підкреслював, що молитва не повинна переходити у механічну звичку, що вона має базуватися на внутрішньому налаштуванні, на відчутті потреби такої молитви. Священик повинен тужити за Часословом. Саме у цій молитві міститься підтримка для нього. 

«Єдина наша сила – це Боже Слово, яке створює й змінює світ та історію, - говорив реколекціоніст. - Аби священик міг добре проповідувати, він повинен бути сам щодня наповнений Божим Словом».

Отець Станіслав Помикала SJ, який зараз працює в Білорусі, не вперше проводив духовні вправи в Україні. Понад сім разів він проголошував реколекції монахиням-каремліткам у Харкові, кілька разів - у Києві та Львові. Але, як сам каже, – поки не стрівся на духовних вправах із місцевими священиками, то мав враження, ніби ще й не знав Церкви в Україні. 

Тема реколекцій про молитву Часословом (Бревіарієм) у отця Станіслава народились у поїзді. Хоч він планував говорити на іншу тему, проте на молитві йому Господь підказав говорити саме про Літургію Годин. 

У коментарі для  CREDO о. Станіслав сказав, що священик має бути носієм і подателем любові Бога до людини, вірності Бога. «Саме на цьому полягає місія священика: бути вірним і слухняним Богові та покірним перед людиною. Священик має бути милосердним братом, який приносить Боже милосердя людині. Таким чином, священик є немовби таїнством посередництва між Богом та людьми. Священик є таїнством самого Христа, Його священицького серця у світі,» - сказав реколекціоніст. 

 

 

 

о. Микола Мишовський

Джерело:     КРЕДО

07.12.2012р. Б. / Ірландці вимагають зберегти в країні заборону на аборти

У столиці Ірландії кілька тисяч людей вийшли на вулиці з вимогою до уряду не змінювати національне законодавство про аборти, яке забороняє вбивати ненароджених дітей.

 

Увечері 5 грудня натовпи людей зібралися біля входу в парламент країни. Багато тримали в руках зображення Діви Марії, фото дітей, плакати і свічки. Вони скандували: «Енда Кенні (прем'єр-міністр Ірландії), виконай свою передвиборчу обіцянку і не змінюй законодавство про аборти». На думку організаторів заходу, рухів «За життя», «Захист молоді», «Інститут життя» і «Сім'я та життя», масовий виступ повинен був дати зрозуміти уряду, що населення країни продовжує негативно відноситися до ідеї легалізації абортів.

 

Прес-секретар організації «Інститут життя» Ніамей Уй Брайн зазначила, що вони ні за яких умов не змінять своєї позиції з цього питання. «Ми пишаємося тим, що ми нація, що підтримує життя. Ми зібралися тут сьогодні, щоб ще раз сказати політикам, що ми ніколи не дозволимо вбивати наших дітей », - заявила правозахисниця.

 

У «вахті за життя» активну участь взяли і представники Католицької Церкви Ірландії, які неодноразово висловлювалися з цього приводу. На їх думку, будь-яка спроба легалізувати аборти зустріне на острові «активний і всебічний опір». Примас всієї Ірландії, архиєпископ Шон Брейді вважає, що ірландський уряд немає жодної  необхідності змінювати закон про аборти для того, щоб відповідати рішеннями Європейського суду, прийнятим в 2010 році. «Всі католики готові захищати рівні права на життя матері і дитини та протистояти будь-яким зусиллям по впровадженню абортів в країні, яка є одним з найбезпечніших місць у світі для матерів, які очікують дитину», - вважає він.

 

Аборти в Ірландії заборонені, тут досі діє закон 1861 року, що забороняє штучне переривання вагітності під загрозою довічного ув'язнення для матері, яка зробить його самостійно, або для будь-якої іншої людини, хто їй в цьому допоможе. Право на життя ще ненародженої дитини також прописане в Конституції республіки.

За матеріалами www.cnlnews.tv


Джерело:    Воїни Христа Царя