01.11.2018р. Б. / «Не гроші, не робота дає їм певність, а сталі справжні людські стосунки», – Глава УГКЦ про пріоритети української молоді (+VIDEO)

“Коли я запитав про життєві пріоритети нашої української молоді, то на перше місце вони поставили людські стосунки. Не гроші, не робота дає їм певність у завтрашньому дні, а сталі справжні людські стосунки”. Про це сказав Патріарх Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав у інтерактивній програмі «Живого ТБ» «Відкрита Церква» на тему «Молодь: бути в Церкві», ділячись враженнями від участі у Папському Синоді.

Глава УГКЦ розповів, що щойно повернувся з Папського Синоду, який тривав більше трьох тижнів. Тема Синоду: «Молодь, віра та розпізнання покликання».

«Найперше хотів би розповісти, – поділився враженнями Предстоятель УГКЦ, – що дуже цікаво було почути голос молоді з усього світу. Тому що Папський Синод – це є подія, у якій беруть участь представники єпископату з усього світу. Нас було 266 отців Синоду. Крім цього була велика група молоді – делегати з різних молодіжних рухів різних країн, які були учасниками і спостерігачами на цьому Синоді. Вони могли виступати, а також реагувати на виступи та зауваження єпископів. Тобто цікаво було почути, якою є молодь у світовому глобальному вимірі, які сьогодні проблеми відчуває молодь, які вона має сьогодні запити, які має труднощі, які вона очікує душпастирські дії з боку Церкви».

Блаженніший Святослав додав, що сама молодь заявила, що не можна говорити окремо про молодь і Церкву. Бо Церква, за його словами, – це є спільнота. І треба собі усвідомити, що велика частина віруючих людей у цілому світі належить до молоді. Тому не можна протиставляти Церкву як окрему структуру і молодь.

«Очевидно, що молоді люди, які є частиною Церкви, переживають однакові труднощі з молоддю, яка не є в спільноті Церкви. Більше того, саме молодь, яка є у Церкві, є найцікавішим співрозмовником для молоді, яка ще шукає своєї дороги до Бога і Церкви», – зауважив гість студії.

За його словами, сьогодні молодь у глобальному вимірі переживає дуже глибокий момент трансформації. Дуже часто ми собі навіть не уявляємо, якою є сьогоднішня молодь у цілому світі.

Предстоятель розповів, що дуже багато на Синоді йшлося про те, як супроводжувати молодь у періоді, коли вона повинна робити свої життєві рішення.

«Ще один цікавий момент: весь Синод – це був момент слухання. От знайдіть сьогодні в світі яку-небудь організацію, яка би на цілий місяць відклала всі свої інші справи і тільки зайнялася питанням молоді. Отож, було три ключових слова: слухання, розмірковування і приймання рішень», – сказав Глава Церкви. На його переконання, цей Синод на тему молоді, – це є епохальна подія в історії Церкви.

Блаженніший Святослав окремо відзначив пріоритети української молоді. Духовний лідер українців розповів, що підготовка до Папського Синоду полягала в тому, що і єпископські конференції і молодіжні організації, рухи відповідали на певний запитник від очільників Церкви. Навіть була можливість відповісти онлайн. У тих відповідях були окремі питання, які стосувалися окремих пріоритетів, на кшталт, що ви у своєму житті ставите на перше місце, що на друге, третє? Що, на вашу думку, вам дасть певність у завтрашньому дні?

І підсумок цього світового опитування, за словами учасника Папського Синоду, на загал показав, шо молодь на перше місце ставить пошук гідної праці. На їхню думку, кваліфікована праця дає можливість забезпечити свої життєво важливі потреби. Тобто дає стабільність. А стабільність уже дає можливість будувати глибокі людські стосунки, створювати сім'ю. І таким чином будувати своє майбутнє».

«Коли я запитав про життєві пріоритети нашої української молоді, – розповів Предстоятель, – зокрема тої молоді, яка зараз перебуває в країнах Західної Європи, а це молодь, яка виросла там, або яка приїхала туди на працю, на навчання, то на перше місце вони ставлять людські стосунки. Не гроші, не робота дає їм певність, а сталі справжні людські стосунки».

Тобто, підсумував Предстоятель, на перше місце наша українська молодь поставила особу, а не матеріальні речі. «Особові стосунки, які дають певність. Йдеться про пошук коханої людини, створення сім'ї, яка є наступним кроком у серйозних стосунках. Сім'я, на їхню думку, це є підстава певного майбутнього. Бо все на світі міняється, усе може впасти і зруйнуватися, а ось кохана особа тебе ніколи не залишить. А вже тоді разом можна будувати матеріальну сторону свого життя і дбати про все решту», – вважає Блаженніший Святослав.

Джерело:      Департамент інформації УГКЦ

31.10.2018р. Б. / Роздуми владики Венедикта над сьогоднішнім Апостолом та Євангелієм

1Сл. 2,1–8:  «Стараючись подобатися не людям, а Богові»

Часто ми дбаємо про те, щоб люди про нас говорили добре, дбаємо про те, щоб якнайкраще виглядати в очах ближніх, особливо тих, яких які важливі для нас. Іноді буває так, що ми граємо роль, думаючи, як би краще виглядати в очах інших, замість того, щоб просто жити і бути собою. Це попереднє не може бути двигуном всього життя, бо ми роздвоїмося та не встоїмося. 

Що Бог би сказав, чи подобається наше життя Йому, як наші вчинки виглядають у Божих очах? Якщо у присутності поважних людей ми змінюємо свою поведінку, а забуваємо, що завжди перебуваємо у присутності Божій, то кому ми тоді стараємось сподобатись?

***

Лк. 11,9-13:  «Коли ви, злими бувши, умієте давати дітям вашим дари добрі, оскільки більше Отець Небесний дасть Святого Духа тим, що у Нього просять!»

У житті буває так, що іноді люди, які нас оточують, наші близькі чи рідні, в одних випадках йдуть нам назустріч, допомагають, сприяють, підтримують нас, а в інших – навпаки, можливо, через якесь пережиття чи настрій, можуть нам відмовити або навіть завдати болю, відповісти різко чи категорично. 

Господь же є Той, який завжди й повсякчас прагне людині добра. Бог є сталий, тому не може міняти своїх позицій, бути під впливом чогось, наприклад нашого гріха чи доброго вчинку. Творець всесвіту завжди один і той самий. Як каже Євангеліє, Він є добрий. Тому маємо пам’ятати про цю Божу доброту, Божу любов, і маємо вірити, що все, що дає нам Господь у нашому житті, Він дає нам виключно для нашого добра, для нашої користі, для нашого освячення і спасення!

+ВЕНЕДИКТ

Джерело:   ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР

30.10.2018р. Б. / Роздуми владики Венедикта над сьогоднішнім Апостолом та Євангелієм

1Сл. 1,6–10:  «Ви стали зразком для всіх віруючих»

Кожен із нас у своєму житті шукає і прагне мати осіб, яких бачить ідеалами, на яких рівняється. Люди завжди шукають когось, хто був би для них зразком для наслідування. Можливо, нам не вдається жити ідеальним християнським життям, але завжди очікуємо і сподіваємося, що був би хтось, хто б так жив. 

Ми живемо не лише для влаштування своїх взаємин із Богом, навіть не лише для свого спасення, своєї святості, наше життя завжди є взірцем для інших. Приклад ми подаємо завжди: усвідомлюємо це собі, чи ні. Але питання у тому, який приклад подаємо іншим, чи є він гідний християнина?

***

Лк. 11,1-10:  «Просіть, і вам дасться; шукайте, і знайдете; стукайте, і вам відчинять»

Коли Господь каже: «Просіть, і вам дасться», то не ставить ніякої умови. Лише нагадує: хто просить, то отримає. 

Отож, коли ми просимо щось у Бога, маємо насамперед повірити, що в Нього це можливо. Для Бога немає неможливих речей. Часто, коли просимо щось у Господа, шукаємо для Нього «алібі» – чому Він не дає: бо я недостойний, грішний, тому що маю терпіти, це мені таке покарання тощо. 

Бог не потребує, щоб ми Його виправдовували, Господь потребує нашої віри. Тому завжди, коли приступаємо до Небесного Отця з якимось проханням, маємо запитати себе, чи ми самі віримо в здійснення того, про що просимо.

+ВЕНЕДИКТ

Джерело:   ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР