11.06.2018р. Б. / Св. препмучц. Теодосії

Святої преподобномучениці Теодосії

Тропар, гл. 4: Чесноту благоприємно пізнавши, мученице, Христовим прихистком чистим стала ти і домом улюбленим Духа Святого, тому й осоромила ти ворога, який воює проти роду людського, постраждавши добре і посікла Копроніма, Теодосіє, мечем віри і до чертогу небесного переставилась ти радіючи, проси ж тим, які тебе почитають великої милості.

Кондак, гл. 2: Зусиллям життя спокійне осягла єси, кров’ю ж Копроніма, злісного ворога церкви, потопила єси, мученице всеблаженна Теодосіє і з вишніми воїнствами радуєшся, прокриваючи тих, які почитають пам’ять твою.

Мати святої Теодосії, жінка багатого царгородського міщанина, вже на 40-ий день після народження доньки занесла її до церкви святої Анастасії і посвятила на службу Богові. Коли Теодосії виповнилося сім років, її мати пішла в монастир, а дочку тримала при собі. На десятому році життя Теодосія залишилася круглою сиротою. Вона веліла роздати своє майно вбогим, а своє дівицтво посвятила Богу, залишившись назавжди в монастирі.

Коли за імператора Лева Ісавра почали нищити ікони, тоді свята Теодосія, разом з іншими монахинями-дівицями, була присутня при тому, як за наказом імператора з притвору палати мали викинути мідний образ Спасителя, поміщений там ще за часів святого Костянтина Великого. Тоді святі дівиці стали в обороні ікони і повалили драбину, за допомогою якої іконоборці хотіли зняти її. В кару за це імператор наказав усім монахиням, що були при цьому, стяти голови. А святу Теодосію замкнули до в’язниці і впродовж семи днів давали їй по сто буків.

На восьмий день кати водили її по місту і немилосердно били. Коли ж прийшли на площу, що звалася Волова (бо там стояв мідний віл, в якому живцем пекли злочинців), один з катів підняв з землі баранячій ріг і став ним так жорстоко бити святу дівицю по голові, що забив її до смерті. Так, захищаючи честь ікон, свята Теодосія стала гідною мученицької смерті.

__________

І. Я. Луцик, "Житія святих, пам'ять яких Українська Греко-Католицька Церква кожного дня впродовж року поминає". Львів, Видавництво «Свічадо», 2013

Джерело:    ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР

10.06.2018р. Б. / Роздуми владики Венедикта над сьогоднішнім Апостолом та Євангелієм

Рм.2,10–16: «Бо не слухачі закону справедливі перед Богом, а виконавці закону оправдаються»

Напевно, одна із проблем сучасного суспільства та, що часто ми плутаємо поняття «знати щось» з іншим поняттям – «жити цим». Дуже часто кажемо: «Я знаю про це». Однак запитання, чи ми живемо так, чи ми чинимо так, чи показуємо це своїм життям. Попередні покоління менше знали, ніж ми. Вони не мали такої можливості доступу до різних джерел інформації. Але чи наші можливості та знання нам справді допомагають? Чи ми живемо тим, що знаємо? 

Апостол вказує нам, що Бог виправдає не тих, які знали, а тих, які виконували! Тобто тих, які може і мали найменше знання, однак, втілювали його в життя. Отож, добре, коли ми знаємо щораз більше, але ще важливіше, щоб те, що знаємо, втілювати у життя!

***

Мт.4,18-23:  «Ідіть за мною, я вас зроблю рибалками людей»

Часто думаємо, що ці слова стосуються лише апостолів, а в особах апостолів – священнослужителів – єпископів, священиків, дияконів. Але річ у тім, що Господь покликав кожного з нас іти за собою, щоб кожен був рибалкою, це значить «ловити» людей для Бога.

Часто нам тяжко проповідувати про Христа, нести Добру Звістку ще й тому, що ми самі до кінця не усвідомили, наскільки євангельські події – Благовіщеня, Христове Народження, Його Воскресіння – є для нас радістю, Доброю Новиною. Доки не усвідомимо, наскільки це стосується нас особисто, доти не зможемо вповні ділитися цією радістю з іншими.

Добрим рибалкою для Христа зможе стати лише той, хто сам пізнав Христа і має глибокі стосунки з Ним. Лише так можна мати щире бажання провадити кожну людину до Христа, ділитися радістю зустрічі з Ним, звіщати про те, що Він зробив для нашого спасення.

+ВЕНЕДИКТ

Джерело:   ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР

10.06.2018р. Б. / Преп. Микити, єп. Халкедонського; Св. свмуч. Елладія; Св. муч. Євтихія, що в Мелитині

Преподобного Микити, єпископа Халкедонського

Тропар, глас 4: Правилом віри і образом лагідности,* учителем повздержности* явила Тебе Твоєму стаду всіх речей істина.* Ради цього придбав Ти смиренням високе,* убогістю – багате,* отче, священноначальнику Микито,* Моли Христа Бога, щоб спаслися душі наші. 

Кондак, гл. 8: Світлістю діл твоїх просіяв єси, преподобний, апостольського престолу наслідником бувши, Микито, і як сонце сяяв ти пастві твоїй, отче, сповняючи усіх повчаннями божественними, тому зовемо тобі: радуйся, окрасо Халкидону. 

Святий Микита був єпископом у Халкедоні. Чеснотами своїми він засяяв як зірка ясна, а милосердя його до убогих було невимовно велике. Так само ревно він дбав про Христову віру. 

Коли в часи безбожного Лева Вірменина почали нищити святі ікони, святий Микита гостро виступив проти іконоборців, за що його було ув’язнено й бичовано; святий переніс голод, холод і вигнання. Святого ісповідника гнали з місця на місце, аж доки Господь не дозволив йому закінчити свій земний подвиг. У 828 р. Він прийняв душу святого Микити до себе й увінчав її честю і славою. 

__________
У той самий день

Святого священномученика Елладія

Про життя святого Елладія знаємо дуже мало. Він був єпископом на Сході. Мощі його перенесено до Царгорода. З часу їх перенесення, 28 травня, свята Церква вшановує його пам’ять.

__________
У той самий день

Святого мученика Євтихія, що в Мелитині

Про життя цього святого не маємо певних відомостей. У найдавніших богослуженнях вшановування його пам’яті призначено на сьогоднішній день. Греки називають його одним з учнів святих апостолів. Коли прийняв мученицьку смерть – не відомо. 

__________

І. Я. Луцик, "Житія святих, пам'ять яких Українська Греко-Католицька Церква кожного дня впродовж року поминає". Львів, Видавництво «Свічадо», 2013

Джерело:   ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР