23.11.2016р. Б. / Роздуми владики Венедикта над сьогоднішнім Апостолом та Євангелієм

1Сл.2,1–8:  «Стараючись подобатися не людям, а Богові»

Часто ми дбаємо про те, щоб люди про нас говорили добре, дбаємо про те, щоб якнайкраще виглядати в очах ближніх, особливо тих, яких які важливі для нас. Іноді буває так, що ми граємо роль, думаючи, як би краще виглядати в очах інших, замість того, щоб просто жити і бути собою. Це попереднє не може бути двигуном всього життя, бо ми роздвоїмося та не встоїмося. 

Що Бог би сказав, чи подобається наше життя Йому, як наші вчинки виглядають у Божих очах? Якщо у присутності поважних людей ми змінюємо свою поведінку, а забуваємо, що завжди перебуваємо у присутності Божій, то кому ми тоді стараємось сподобатись?

*** 

Лк.11,9-13:  «Коли ви, злими бувши, умієте давати дітям вашим дари добрі, оскільки більше Отець Небесний дасть Святого Духа тим, що у Нього просять!»

У житті буває так, що іноді люди, які нас оточують, наші близькі чи рідні, в одних випадках йдуть нам назустріч, допомагають, сприяють, підтримують нас, а в інших – навпаки, можливо, через якесь пережиття чи настрій, можуть нам відмовити або навіть завдати болю, відповісти різко чи категорично. 

Господь же є Той, який завжди й повсякчас прагне людині добра. Бог є сталий, тому не може міняти своїх позицій, бути під впливом чогось, наприклад нашого гріха чи доброго вчинку. Творець всесвіту завжди один і той самий. Як каже Євангеліє, Він є добрий. Тому маємо пам’ятати про цю Божу доброту, Божу любов, і маємо вірити, що все, що дає нам Господь у нашому житті, Він дає нам виключно для нашого добра, для нашої користі, для нашого освячення і спасення!

Джерело:    ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР

23.11.2016р. Б. / Святих апостолів Ераста, Олімпія, Родіона, Сосипатра, Терція і Кварта; Преподобного отця нашого Теостирикта, що в Символах

Святих апостолів Ераста, Олімпія, Родіона, Сосипатра, Терція і Кварта

Тропар, глас 3: Апостоли святі, моліть милостивого Бога,* щоб відпущення прогрішень подав душам нашим.

Кондак, глас 2: Божественним світлом просвітивши розум,* хитромудрі вигадки зруйнували.* І народи всі уловивши, привели їх до Владики, апостоли славні,* навчаючи славити Тройцю Божественну.

“Вітає вас Ераст, скарбник міський, і брат Кварт” (Рим. 16, 23). З цих слів апостола Павла зрозуміло, що святий Ераст був скарбником міста Коринта. Згодом він став проповідувати слово Боже, а святий Павло “послав у Македонію двох із своїх помічників, Тимотея й Ераста” (Ді. 19, 22). Коли апостол Павло був вдруге ув’язнений в Римі, тоді “Ераст зоставсь у Коринті” (2 Тим. 4, 20). Згідно з латинськими джерелами, апостол Павло поставив його єпископом у Филиппах, де святий Ераст помер мученицькою смертю. За грецькими джерелами, був він економом і дияконом єрусалимської церкви, а опісля єпископом Панеади в Палестині.

Святого Кварта Святе Письмо згадує лиш один раз, цей фрагмент ми вже навели вище. Згідно з переданням, він був єпископом Бейруту, в Фінікії, де багатьох навернув до Христової віри, пережив переслідування з боку жидів і поган та помер природною смертю.

Святий Олімпій був учнем святого Павла, апостол згадує його у своєму Посланні до римлян (див. Рим. 16, 15). Святий Терцій також був учнем святого Павла, це він під диктовку верховного апостола писав Послання до римлян: “Вітаю вас у Господі я, Терцій, що написав цього листа” (Рим. 16, 22). Згодом він став наступником на єпископському престолі святого Сосипатра, житіє якого ми подали 11 травня (28 квітня). Про святого Родіона згадки у Святому Письмі немає. Згідно з переданням, святі Олімпій, Терцій і Родіон постраждали в Римі того самого дня, коли свій подвиг мученицькою смертю закінчив апостол Павло.

Усі вони проповідували слово Боже, не злякалися трудів і переслідувань та власного кров’ю і святим життям запечатали свою науку. Нині вони моляться за нас у небі і просять Господа, щоб Його ласка зворушила гріховний камінь, який нас гнітить, щоб і ми відродилися для правди та стали жити для Бога і для спасіння душ наших.

У той самий день

Преподобного отця нашого Теостирикта, що в Символах

Про життя преподобного Теостирикта знаємо дуже мало. Був він монахом і письменником, йому приписують канон Пресвятій Богородиці: “Многими опанований напастями...” В часи іконоборської єресі багато терпів за почитання ікон і, ймовірно, був замучений єретиками на смерть. Помер 826 р.

__________

І. Я. Луцик, "Житія святих, пам'ять яких Українська Греко-Католицька Церква кожного дня впродовж року поминає". Львів, Видавництво «Свічадо», 2013

Джерело:    ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР

22.11.2016р. Б. / Роздуми владики Венедикта над сьогоднішнім Апостолом та Євангелієм

1Сл.1,6–10:  «Ви стали зразком для всіх віруючих»

Кожен із нас у своєму житті шукає і прагне мати осіб, яких бачить ідеалами, на яких рівняється. Люди завжди шукають когось, хто був би для них зразком для наслідування. Можливо, нам не вдається жити ідеальним християнським життям, але завжди очікуємо і сподіваємося, що був би хтось, хто б так жив. 

Ми живемо не лише для влаштування своїх взаємин із Богом, навіть не лише для свого спасення, своєї святості, наше життя завжди є взірцем для інших. Приклад ми подаємо завжди: усвідомлюємо це собі, чи ні. Але питання у тому, який приклад подаємо іншим, чи є він гідний християнина?

*** 

Лк.11,1-10:  «Просіть, і вам дасться; шукайте, і знайдете; стукайте, і вам відчинять»

Коли Господь каже: «Просіть, і вам дасться», то не ставить ніякої умови. Лише нагадує: хто просить, то отримає. 

Отож, коли ми просимо щось у Бога, маємо насамперед повірити, що в Нього це можливо. Для Бога немає неможливих речей. Часто, коли просимо щось у Господа, шукаємо для Нього «алібі» – чому Він не дає: бо я недостойний, грішний, тому що маю терпіти, це мені таке покарання тощо. 

Бог не потребує, щоб ми Його виправдовували, Господь потребує нашої віри. Тому завжди, коли приступаємо до Небесного Отця з якимось проханням, маємо запитати себе, чи ми самі віримо в здійснення того, про що просимо.

+ВЕНЕДИКТ

Джерело:    ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР