Преподобних отців наших Ісаакія, Далмата і Фавста
Тропар, глас 4: Боже отців наших,* що чиниш завжди з нами
по Твоїй лагідності,* не віддали милости Твоєї від нас,* але молитвами
їх у мирі направ життя наше.
Кондак, глас 2: Тих, що постом засяяли як світила* і вірою
єресі зруйнували,* прославмо в піснях Ісаакія, Далмата й Фавста, як
Христових угодників,* Якого молять вони за всіх нас.
Житіє преподобного Ісаакія, ісповідника і посника, ми подали 30 травня, бо в цей день Христова
Церква почитає його окремою службою. Святий Далмат за імператора Теодосія Великого був воїном.
Він покинув службу і пішов (близько 381 р.) у монастир преподобного Ісаакія. Далматові доручили
роздавати милостиню всім бідним, що приходили до монастиря, а що вони завжди зустрічалися тут зі
святим Далматом, то й назвали монастир обителлю Далмата. Разом з ним прийняв постриг і його син
Фавст. Вони обидва були ясними світилами монашого життя; преподобний Далмат у строгих постах
осягнув нечувану досконалість, він упродовж 40 днів обходився без їжі. Помираючи, святий Ісаакій
у 383 р. призначив Далмата своїм наступником на ігуменстві, а патріярх Аттик висвятив його на
священика.
Та настали для Христової Церкви тяжкі часи; лукавий Несторій, ставши патріярхом, почав поширювати
свою єресь і хулити Пресвяту Богородицю. Вже тоді, коли він вступав на престол, преподобний
Далмат побачив у ньому вовка в овечій шкірі і перестерігав монахів. А коли в Ефесі було скликано
Третій Вселенський собор (431), на якому Отці Собору засудили й викляли Несторія, то його
впливові прихильники не допустили до імператора Теодосія Молодшого послів Собору і збунтували
народ проти соборових рішень. Тоді один з учасників Собору, перебравшись на діда, пробрався до
преподобного Далмата і приніс йому листа з описом усього, що сталося. Святий Далмат уже близько
п’ятдесят літ не виходив за поріг свого монастиря.
Але тепер він зібрав усе духовенство, всіх монахів, до них долучилося велике число народу, і так
хресним ходом, зі співами псалмів, пішли вони до царської палати. Преподобний передав
імператорові рішення Собору і повідомив його про те, що в Царгороді, під боком царя, прихильники
Несторія зважилися виступити проти Собору, а імператор пообіцяв, що покарає злобу. З царської
палати хресний хід зі співами вирушив до церкви святого Мокія. Тут преподобний Далмат публічно
оголосив, що Собор кинув клятву на Несторія. Отці Собору за це настановили його архимандритом,
тобто наставником усіх царгородських монастирів.
Закінчив своє благочестиве життя преподобний Далмат близько 440 р. Його син Фавст провадив таке ж
досконале життя, що після смерти також удостоївся того, що Церква зачислила його до лику святих.
З мощей преподобного Далмата, похованих у монастирській церкві, витікало благовонне і помічне у
хворобах миро.
__________
І. Я. Луцик, "Житія святих, пам'ять яких Українська Греко-Католицька Церква кожного дня
впродовж року поминає". Львів, Видавництво «Свічадо», 2013
Джерело: ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР
