ЛЮБОВ


ЛЮБОВ
– довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ! (І Кор.13,4-8)

вівторок, 15 грудня 2015 р.

15.12.2015р. Б. / "Військові капелани є справжнім обличчям нашої Церкви" – Блаженніший Святослав

«Ваш з’їзд відбуваєте у перших днях Року Божого Милосердя у нашій Церкві. Давайте помолімся у тій Божественній Літургії, щоби Боже милосердя, яке ми прикликаємо, перетворилося в лікарство для душі і тіла наших воїнів, у Слова і Божу дію потіхи всім тим, хто губить надію. Нехай перетвориться на мудрість для політиків і державних діячів. Для нашого народу і для тої землі, нехай Боже милосердя перетвориться на мир, який є кінцевою метою усієї нашої праці, усього нашого служіння, зокрема, служіння військового капелана» – закликав, Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав, на Божественній Літургії для військових капеланів УГКЦ, яку Він очолив 15 грудня 2015 року, в Патріаршому соборі Воскресіння Христового.

Цього дня у рамках 9-го всеукраїнського з’їзду військових капеланів УГКЦ, на чолі з Єпископом Михаїлом (Колтуном), до Патріаршого собору Воскресіння Христового, прибули понад 100 капеланів, які за організації Департаменту Патріаршої Курії УГКЦ у справах душпастирства силових структур України, беруть участь у щорічному з’їзді капеланів.

Проповідуючи Слово Боже Предстоятель УГКЦ зауважив, що найважчі, кризові ситуації, в яких знаходиться Христова Церква, перетворюються на особливу нагоду для свідчення Євангелії: «Коли Господь Бог ставить нас у надзвичайні життєві обставини, тоді начебто спадає зовнішня обгортка з людини, та виявляється глибинна та правдива її суть. Тому, коли в надзвичайні обставини потрапляє християнин, який є членом Тіла Христового, об’являється його внутрішня, глибинна істота, показується хто він є насправді. Відкривається тоді внутрішнє надприроднє джерело життя, яке є у серці віруючої людини – показується Тіло Христове, яке є фундаментом життя Церкви».

За словами Глави УГКЦ: «Тому промовляє Христос: «Я дам вам слово й мудрість, якій ніхто з ваших противників не зможе протиставитись і перечити». Бо та сила свідоцтва, мудрість та слово походить не від вас, не від людської логіки, чи якогось попереднього приготування, а походить від Духа Святого. Тому такі надзвичайні обставини перетворюються на сприятливий час для свідчення Слова сили Христового Євангелія» – наголосив проповідник.

Ведучи далі Блаженніший Святослав звернувся до капеланів: «Я думаю, що Ви, як військові капелани, добре розумієте про, що йде мова. Під час військових дій в надзвичайних обставинах життя і смерті падають маски, людина в одну мить переосмислює все своє життя і відкриває найпотаємніші думки і наміри свого серця. Тоді можливо, людина починає краще пізнавати себе, краще пізнавати свою віру, і шукає джерело вічного життя – силу перемоги. Та терпеливість, якою ми помагаємо собі і нашим воїнам витримати в надзвичайних обставинах і посвідчити свою любов до Батьківщини, не походить від нашої сили чи безсилля – вона є силою та благодаттю Святого Духа».

«Дозвольте ще раз усім вам подякувати за те, що у надзвичайних ситуаціях війни в яких живе наша держава і наш народ – кожен з вас відкрив найпотаємніші, найглибинніші, найкращі риси, ваші особисті і всієї Церкви. Тому то я не соромлюся назвати військових капеланів нашої Церкви – справжнім її обличчям, тими які виявляють джерело Духа Святого, який є в основі нашого Церковного буття… Нехай та сила Божої любові буде силою, яка поможе нам перемогти усяке зло, вистояти в надзвичайних обставинах і дати гідне свідоцтво християнської віри у наших часах.» – наголосив Предстоятель УГКЦ.

По завершенні Божественної Літургії Блаженніший Святослав нагородив 120-ох капеланів на чолі з Єпископом Михаїлом (Колтуном) та Єпископом Богданом (Манишином) почесною відзнакою «Хрест військового капелана».

понеділок, 14 грудня 2015 р.

14.12.2015р. Б. / Глава УГКЦ відкрив у Церкві двері Божого милосердя (+VIDEO)

Патріарх Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав відкрив в УГКЦ Двері Божого милосердя, згідно з проголошеним Папою Франциском Роком Божого милосердя.

Після урочистого хресного ходу навколо Патріаршого собору Воскресіння Христового Блаженніший Святослав разом із вірними відкрив Двері Божого милосердя, якими, згідно з окремою буллою Папи Франциска, є визначені вхідні двері всіх катедральних соборів Вселенської Церкви.

«Ми сьогодні урочисто разом із Вселенською Церквою розпочали Рік Божого милосердя, - святий рік, який в усьому світі проголосив Папа Франциск. Дивлячись, як сьогодні люди потребують Божого милосердя, як сьогодні людство зранене, скільки неспокою і війни у світі, досвід власної сили починає перетворюватися на досвід безсилля людського роду. І дивлячись на страждання у цілому світі, Святіший Отець закликав на Землю Боже милосердя для всіх нас», – пояснив Глава Церкви.

Під час проповіді Предстоятель відзначив, що впродовж цього року нас супроводжуватимуть два символи. Один із них ми бачимо як Ісуса Христа, який на своїх плечах несе немічного упалого Адама. «Зауважте, - каже проповідник, - на цьому логотипі Ісус Христос має рани. Це воскреслий Христос. Це не Христос з минулого, це сучасний Христос, який сьогодні воскреслий, і Його рани є нашими ранами. Ранами Ісуса є сьогодні рани наших поранених. Його стражданнями і болями є страждання і болі українського народу. Сьогодні воскреслий Христос показує нам і чинить до нас діло Божої любові та милосердя. Кожного з нас Він, як добрий пастир, бере свою овечку на плечі. У тому Адамі, який так знесилено звисає на плечах Ісуса Христа, ми сьогодні повинні впізнати кожний себе. Це образ Христа, який чинить милосердя до мене і до вас. Надпис звучить «Милосердний як Отець». Тому що Він є найкращий учитель досконалості через Боже милосердя. І милосердиться над кожним з нас».

Унизу ми маємо особливий надпис, який є молитвою України про Боже милосердя. Ми співаємо: Господи, помилуй Україну. «Як потребуємо ми цього дотику Божого милосердя, - вважає Блаженніший Святослав, - у цей Рік Божого милосердя, у той момент, коли Ісус Христос бере наше життя, наші рани і страждання на свої плечі – це момент святого таїнства Сповіді. Це є таїнство Божого милосердя над нами, коли Христос лікує наші рани і робить нас досконалими, свідками Божої любові».

«Будьте ви милосердні в Рік Божого милосердя, як Отець ваш милосердний. І тоді разом зможемо те, що не під силу людині – жити вже сьогодні вічним життям», – закликав Глава Церкви.

Ще один символ, який нас супроводжуватиме впродовж цього року, – це чудотворна ікона з XVI століття Пречистої Діви Марії, яка так і зветься «Двері Милосердя».

Блаженніший Святослав розповів історію, як на прохання Папи Франциска ікона «Двері Милосердя» потрапила до Ватикану, щоб відкрити Рік Божого милосердя у Вселенській Церкві. «Богородиця захотіла стати на найвищий престол Вселенської Церкви, аби відкрити Двері Божого милосердя і промовити про Україну, про наші болі, наші страждання, ще раз звернути увагу на необхідність миру і молитви за мир в Україні», – зауважив проповідник.

Милосердя двері відкрий нам, Богородице Діво, щоб надіючись на тебе, ми не загинули. Ти бо єси спасення роду християнського. «Це древня молитва християн Сходу. Нехай ця молитва про Милосердя Двері і ця віра в Божу любов, - любов, яка освячує і робить нас досконалими і дає нам життя вічне, супроводжує нас у Святому році», – побажав Предстоятель вірним.



неділя, 13 грудня 2015 р.

13.12.2015р. Б. / Папа: Марія, Матір Милосердя, допоможе усвідомити, як Бог нас любить

«Господь, твій Бог, посеред тебе […]. Він буде вельми радуватися тобою, він відновить тебе любов'ю своєю. Він буде веселитися тобою під веселі співи», – словами, які старозавітній пророк Софонія скерував до вибраного народу, Папа Франциск розпочав свою проповідь під час Святої Меси, яку він очолив з нагоди празника Ґвадалупської Пречистої Діви Марії, Небесної Покровительки Америки, у ватиканській базиліці Святого Петра в суботу, 12 грудня 2015 р., вказуючи на те, що їх дуже добре можна пристосувати також і до Пресвятої Богородиці, до Церкви та до всіх людей, яких Господь Бог любить безмежною милосердною любов’ю. Бог, як наголосив Святіший Отець, нас так сильно любить, що радіє та втішається нами. Його любов є безкорисливою та безмежною, не очікуючи нічого взамін. Така любов є найбільш вражаючим атрибутом Всемогутнього Бога, є синтезом, в якому зібрана євангельська Благовість та віра Церкви.

Проповідник зазначив, що слово «милосердя» (misericordia) складається із двох слів: «місерія», тобто, нужда, та «серце». Серце вказує на властивість людини любити, отож, милосердя – це любов, яка обіймає людську нужду; любов, яка «відчуває» убогість ближнього немовби свою особисту, бажаючи визволити його від неї. «Цим виявилася до нас любов Божа, що Бог свого єдинородного Сина послав у світ, щоб ми жили через Нього» (1 Ів. 4, 9). «Слово стало тілом» з наміром розділити з нами всі наші слабкості, бажаючи досвідчити нашу людську природу, аж до хресного страждання і смерті. Його воплочення випливає з глибокого співчуття та милосердя до нас, з бажання стати нашим приятелем під час нашої життєвої дороги та послужити всьому зраненому людству.

За словами Вселенського Архиєрея, жоден гріх не може перекреслити милосердної близькості Ісуса Христа до кожної людини чи перешкодити Його благодаті вчити діло навернення, при умові, що ми цього просимо. А навіть більше, саме гріх дає можливість проявитись із ще більшою силою любові Бога-Отця, Який, аби визволити грішника із неволі зла, пожертвував Своїм Єдинородним Сином. Це Боже милосердя ми отримуємо через дар Святого Духа, Який під час Святого Таїнства Хрищення уможливлює, створює та живить нове життя Своїх учнів. Якими б великими та важкими не були гріхи, Святий Дух, Який відновлює обличчя землі, вчиняє можливим чудо нового життя, сповненого радості та надії. Отож, і ми повинні радісно вигукувати: «Господь є моїм Богом та Спасителем»!

Далі Глава Католицької Церкви пригадав повчання святого апостола Павла, який закликав не піддаватися журбі, адже Господь близько; Його милосердя оселилося між нами. Христос йде поруч із нами шляхом нашого життя, вказує нам дорогу любові, підводить нас, коли ми падаємо, підтримує нас у труднощах, супроводжує в усіх наших життєвих ситуаціях. Він відчиняє нам очі, щоб ми могли побачити нашу нужду і злидні світу, але, одночасно, сповнює нас надією.

«І мир Божий […] берегтиме серця й думки ваші у Христі Ісусі» (Фил. 4, 7). Папа підкреслив, що ніхто не може позбавити нас цього миру та щастя, незважаючи на життєві страждання та випробування. Після чого, він заохотив розвивати наш досвід милосердя, миру і надії, зокрема, під час періоду приготування до Христового Різдва та у світлі Ювілейного року. Звіщати Добру Новину бідним, як це робив Іван Предтеча, та чинити діла милосердя – це добрий спосіб очікування на прихід Спасителя у Різдві.

На закінчення Папа Франциск ще раз пригадав, що Бог в особливий спосіб радіє та втішається Пресвятою Богородицею. В одній із наймиліших християнському людові марійських молитов, Salve Regina, Пречисту Діву Марію названо «Матір’ю Милосердя». Вона досвідчила Боже милосердя і прийняла у Своє лоно джерело цього милосердя – Ісуса Христа. «Нехай Марія, Матір Милосердя, допоможе нам усвідомити, як сильно Бог нас любить», – сказав наприкінці проповіді Єпископ Риму, закликаючи ввірити у Її материнські руки всі терпіння та радості всього американського континенту, люди якого так щиро її почитають у санктуарії в Ґвадалупе, що у Мексиці, та щоб усі ми могли наново відкрити радість, що випливає з Божої ніжності.

«Просімо Її, щоб цей Ювілейний рік став засівом милосердної любові у серцях окремих людей, сімей, та народів», – закликав Папа, щоб «ми навернулись і стали милосердними» та щоб наші християнські спільноти вміли бути «оазами та джерелом милосердя, свідками милосердної любові, яка не допускає жодного виключення». «Щоб рішуче у Неї про це просити, я вирушу в подорож, щоб вшанувати Її в Її Санктуарії 13 лютого»,– додав він, офіційно повідомивши, таким чином, про те, що заплановану Апостольську подорож до Мексики здійснить через два місяці.

А під час Молитви вірних, Святіший Отець попросив помолитися за його батьків. «Молімося, - сказав він, - за душу моїх мами і тата, Маріо та Реґіни, які дали мені життя та передали віру і які в цей день, 80 років тому, одружилися».