01.10.2015р. Б. / Роздуми владики Венедикта над сьогоднішнім Євангелієм та Апостолом

Четвер вісімнадцятого тижня

Євангеліє

Лк.4,16–22:  «Дух Господній на мені, бо він мене помазав»

 Ці слова Христос цитує зі Старого Завіту, вказуючи, що Він діє не сам від себе, а від Отця, перебуває в Божому Дусі та виявляє Божу волю на землі. Кожному з нас також важливо пам’ятати, що ми покликані завжди перебувати з Господом. Через Хрещення і Миропомазання ми долучені до Тіла Христового, сповнені Його Духа та дарів Святого Духа.

 Коли б ми були свідомі присутності цього Святого Духа в кожному з нас, наше життя було би цілковито інакшим.

---

Апостол

Еф.5,33–6,9:  «Служіть охоче, як Господові, а не як людям»

Нам може здатися дивним чому Господь вказує, щоб раби слухались панів. Мусимо розуміти, що Господь прийшов на землю, де такі стосунки тоді були звичним способом життя, ментальністю народу. І треба було трохи часу, щоб усі усвідомили, що рабство – це щось неприпустиме, ненормальне для людського життя. Але Бог, промовляючи в тих обставинах до рабів, щоб вони служили своїм володарям, як Господові, одночасно каже, щоб і пани чинили їм те саме. Не лише слуги мають служити панам, як Господові, але так само пани розуміти, що Бог дав їм тих чи інших людей, що сам Господь їх послав. І ставитись до них, як до самого Господа.

Звичайно, рабовласницькі часи минули, для нас сьогодні цей уривок ніби й не актуальний. Але він вчить нас, що нема різниці, що ми робимо, яку посаду займаємо, усюди маємо поводитись так, як Божі слуги. Якщо ми підвладні, то маємо служити як Господові нашим керівникам у християнському дусі. А керівники завжди мають пам’ятати, що мають служити, як Господові, своїм підлеглим. Уявімо собі на хвилю, якщо б ми це усвідомили і так жили, то яке б життя було вже тут, на землі!

+Венедикт

Джерело:   Воїни Христа Царя

01.10.2015р. Б. / У жовтні молимося розарій за Україну

Традиційно місяць жовтень присвячений розарієвій молитві. У кожній парафії перед Месою (Літургією) чи після неї віряни разом зі священиком спільно моляться Розарій (Богородичну вервицю).

Одним із найбільш відомих чуд молитви на вервиці вважається чудо в Хіросімі. Після ядерного удару виявилось, що в місті вціліло 2 будинки (всі інші були повністю зруйновані), а в будинках залишилися живими люди. За їх словами, вночі перед трагедією їм явився Ангел і завів їх до сімей, які послухали заклик Богородиці молитися розарій. Експерти США визнали, що це явище має надприродний характер.

Нинішню форму молитви «Радуйся, Маріє» затвердив Папа Пій V у 1566 році. А батьком Розарію вважається св. Домінік. У Середньовіччі Орден Проповідників популяризував розарієву молитву серед людей.

Нагадаємо, Конференція римо-католицьких єпископів України закликала вірних молитися розарій у намірі миру в Україні.

«Історія знає багато випадків, коли молитва на розарії не раз рятувала Європу і світ від загибелі. 1571 року Османська імперія, яка тоді була на вершині своєї могутності, збудувала потужний флот і вирушила на завоювання Європи. Папа оголосив піст і закликав усіх вірних молитися на розарії за перемогу християн. Проте монархи багатьох країн не усвідомлювали масштабів небезпеки: на заклики Папи Пія V разом протистояти навалі магометан відгукнулися лише Іспанія, Мальтійський орден, Венеція та ще кілька невеликих італійських держав. Флоти християн і мусульман зіткнулися під Лепанто в Іонічному морі. Всього в бою під Лепанто було задіяно близько 500 кораблів і 100 тис. чоловік, причому турецькі сили мали перевагу. Але молитва на розарії врятувала Європу і християни отримали перемогу.

Особливим закликом до молитви на розарії були об’явлення Пресвятої Діви Марії в Фатімі. Від 13 травня по 13 жовтня 1917 року Пресвята Діва Марія шість разів являлася у Фатімі (Португалія) трьом дітям: Люсії дос Сантос та Франциску і Жасінті Марто. Останнє об’явлення відбулося 13 жовтня в присутності 70 тисяч людей. Того ж дня Богородиця назвала себе «Пречистою Дівою Розарія» і просила, щоб люди молилися на розарії про мир.

Відтоді неодноразово в історії, коли люди брали до рук розарій, ставалися чуда. Завдяки молитвам на розарії учасників австрійського руху «Покутного хрестового походу з розарієм за мир у світі» їхня вітчизна 1955 р. отримала свободу від окупаційних військ. 1986 р., коли філіппінський диктатор Фердинанд Маркос кинув війська проти власного народу, понад 2 мільйони філіппінців взяли в руки розарій — і армія перейшла на бік народу! Можна сказати, що завдяки розарію вижила Католицька Церква в Україні та в інших пострадянських країнах: не було священиків, не відправлялися Святі Меси, були закриті храми, але була витривала молитва на розарії. Розарій також став одним із символів нашого Майдану і Революції гідності…

Сьогодні Україна дуже потребує миру. Ми знаємо, що справжній мир може дати нашій країні лише Небесний Отець, але без нашого внутрішнього навернення, духовної переміни жодна молитва, жодна ініціатива не осягнуть своєї мети. Тому закликаємо всіх вірних Католицької Церкви — як римо-, так і греко-католиків — до істинного навернення і спільної молитви на розарії», — йдеться у комунікаті Єпископату.

Єпископи закликають католиків приходити до церкви на жовтневі молебні, священиків — молитися за мир разом із парафіянами. Особливо молитися на розарії за Україну Єпископат просить ченців і черниць зі споглядальних орденів.

Джерело:      CREDO

30.09.2015р. Б. / Роздуми владики Венедикта над сьогоднішнім Євангелієм та Апостолом

Середа вісімнадцятого тижня

Євангеліє

Лк.4,1–15:  «Не спокушуватимеш Господа, Бога твого»

Сьогоднішнє Євангеліє розповідає про спокуси, які мав Ісус Христос. Бачимо, як до Нього вміло підходить диявол і, щоб спокусити, використовує цитати зі Святого Письма. Диявол – митець спокушувати людину, свій досвід він набував століттями, тому добре знає, які спокуси застосувати до кожного зокрема: монаха, монахині, священика, мирянина, єпископа… Завжди маємо чувати і бути уважні, бо деколи навіть благородні, на перший погляд, думки можуть бути спокусою, яку нам приготував диявол. Навіть за тим, що виглядає побожно, часом може стояти диявол. Саме тому і каже Господь, що чувайте і моліться що б не впасти в спокусу.

 Сьогоднішнє Євангеліє показує, що Христос одразу відкидав усі спокуси диявола, застосовуючи слово Боже, як духовний меч. Так і ми здобуваймо вміння розпізнавати спокуси диявола і категорично їх відкидати, як Ісус. Якщо цього лиш забажаємо насправді, то Бог навчить нас цього, і будемо це робити, як наш Господь. Так само і Святий Дух буде сповнювати нас і провадити, як провадив Христа.

---

Апостол

Еф.5,25–33:  «Нехай же кожний з вас зокрема любить свою жінку так, як себе самого, а жінка нехай поважає чоловіка»

Сьогоднішнє Апостольське послання вказує на ті стосунки, які мають бути між чоловіком і жінкою,  і показує на фундамент цих стосунків. А це обдаровування любов’ю один одного. Особи, які виховані в різних родинах, з різними цінностями, з різними стереотипами, сходяться разом жити, і це велике чудо, що вони можуть зійтися. Саме тому, що Бог зводить їх разом, що обдаровує їх одне одним. Господь дарує чоловіка жінці, а жінці – чоловіка. Важливо пам’ятати, що саме Бог їм подарував одне одного, що це є Божий проект їхнього спільного життя, значить, сам Господь є гарантією того, що вони можуть жити разом.

Обдаровувати любов’ю один одного, це не просто одна з чеснот. За словами Івана Богослова – Бог  є любов. Якщо подружжя любиться, то дає Богові змогу перебувати між ними і діяти, скріпляти сім’ю. Якщо немає любові, то немає Бога між ними, і сім’я неминуче буде засихати, будуть з’являтися проблеми і труднощі, як знак того, що Бог перестав діяти, що чоловік і жінка перестали обдаровувати один одного любов’ю.

+Венедикт

Джерело:   Воїни Христа Царя