03.06.2015р. Б. / Роздуми владики Венедикта над сьогоднішнім Євангелієм та Апостолом

Середа 1 тижня після Пятдесятниці 

Євангеліє

Мт.5, 20–26: «Мирися з твоїм противником швидко, коли ти ще з ним у дорозі.»

Цей противник – це наша совість. Маємо жити в мирі з нашою совістю. Наша совість, наше сумління – це голос Божий. Це те, через що Бог промовляє до нас, що хоче сказати. Тож вслухаймося, будьмо уважні. Бог не кладе на нашу совість невимовних тягарів, неможливих до виконання. Бог через совість делікатно і спокійно промовляє, що ми здатні і що можливо зробити. Чим більше будемо вслухатися в голос Божий, а значить в совість, тим більше будемо чутливі, здатні цей голос Божий розрізняти. А чим більше будемо йти всупереч своїй совісті, тим більше вона буде грубша і черствіша. І ми не зможемо вслухатися в цей Божий голос, який говорить безпосередньо до кожного з нас. Тож завжди вслухаймося в наше сумління і живім у мирі з ним.

---

Апостол

Рим.1,18–27: «Бо гнів Божий відкривається з неба на всяку безбожність і несправедливість людей»

Для нас може видатися дивним, що Бог, який є Любов’ю, може ненавидіти. Бог, що віддав своє життя за всіх, навіть за тих, які були ще грішниками, водночас ненавидить грішних людей. Звичайно, коли апостол вживає слово «ненавидить», він має на увазі, що Бог не сприймає такої постави людини, яка відкривається на гріх замість відкритися на добро.

Бог не змушує нас любити Його, жити свято і праведно, не кличе на силу до Неба, і як ми хочемо, так і живемо. Але водночас Бог ніколи не годиться на наш гріх, і Йому боляче коли ми грішимо не лише тому, що гріх Його ображає, а тому, що віддаляє нас від Бога. Адже Господь зі Своєї любові до нас віддав Своє життя, Він хоче нашого освячення і спасіння як найбільшого можливого добра для кожної душі! 

+Венедикт

Джерело:    Воїни Христа Царя

02.06.2015р. Б. / Роздуми владики Венедикта над сьогоднішнім Євангелієм та Апостолом

Вівторок 1-го тижня після П’ятдесятниці  

Євангеліє

Мт.4,25–5,13: «Блаженні ви, коли вас будуть зневажати, гонити та виговорювати всяке лихо на вас, обмовляючи мене ради. Радійте й веселіться, бо нагорода ваша велика на небі.»

Сьогодні перед нами Євангеліє відкриває блаженства. Шануючи авторитет Божий ми приймаємо те, що говорить Господь. Але як нам важко сприйняти слова, що блаженні ті, що голодні та спраглі, блаженні переслідувані, блаженні коли вас будуть зневажати. В реальності нашого життя кожен з нас уникає терпінь, страждань, незручностей. Але саме це деколи Бог дає нам, щоб нас провадити до себе. Божі шляхи несповідимі, незрозумілі, Бог кожного провадить своїми дорогами. Всі дороги і всі щляхи в Божому промислі є важливі і цінні. Дуже важливо, щоб за цими проблемами, труднощами, клопотами, які приходять в наше життя, ми побачили Господа, який провадить нас. Провадить з ціллю, щоб освятити і спасти. Провадить, щоб нас наблизити до себе, щоб нас перемінити. Вміймо приймати ці труднощі, як добру нагоду наблизитись до Нього. Трудність, біда, проблеми з однієї сторони нас можуть віддалити від Бога, коли ми будемо їх не сприймати і нарікати. А з іншої сторони можуть бути доброю нагодою до нашої переміни. Вміймо всім, що стається в нашому житті, користатись як нагодою наблизитись до Господа, ставатись учасниками Царства Божого.

---

Апостол

Рим.1,1–7,13–17: «Бо я не соромлюся Євангелії: вона бо сила Божа на спасіння кожному»

Маємо кожен раз більше вчитися, читаючи Святе Письмо, Євангеліє, Послання апостолів, і сприймати, як слово Боже, яким Господь промовляє особисто до мене. Так, Він промовив до своїх учеників, апостолів, так, апостоли промовляли до інших людей і для їхніх сучасників, але Бог також промовляє через Своє записане слово і до кожного з нас.

Переважно, що більше ми читаємо Євангеліє, то більше сповнюємось тією силою, яка провадить нас до спасіння, чіткіше чуємо голос Божий, який повсякчас наполегливо промовляє до нас. Стараймося, щоб Євангеліє щодня було в наших руках, щоб наш спосіб думання і поступування формувався відповідно до Божого.

+Венедикт

Джерело:    Воїни Христа Царя

02.06.2015р. Б. / "Жити спілкуванням з Богом і між собою - на зразок Пресвятої Трійці"

Під час молитви "Ангел Господній" у неділю, 31 травня 2015 року, Папа Франциск говорив про спілкування Божих Осіб, місійний мандат церкви та будування церковних спліьнот, які віддзеркалюють блиск Пресвятої Трійці.

Дорогі брати і сестри, доброго дня!

Сьогодні відзначаємо урочистість Пресвятої Трійці, яка нагадує нам про таємницю Бога у трьох особах: Отця, Сина і Святого Духа. Трійця – це спілкування Божих Осіб, які є одна з одною, одна для одної, одна в одній: це спілкування є життям Бога, таємницею любові живого Бога. Хто ж нам відкрив цю таємницю? – Ісус. Він нам говорив про Бога як Отця; говорив нам про Святого Духа; і говорив про Себе самого як Божого Сина. А коли Воскреслий розіслав своїх учнів, аби євангелізували людей, сказав їм, щоб хрестили «в ім’я Отця і Сина, і Святого Духа» (Мт 28,19). Христос завжди довіряє цей наказ Церкві, яка від апостолів успадкувала місійний мандат. Він скеровує його також до кожного з нас, адже силою Хрещення ми є частиною його спільноти.

Тому сьогоднішня літургійна урочистість, даючи змогу споглядати прекрасну таємницю, з якої походимо і до якої прямуємо, відновлює нашу місію, аби жити спілкуванням з Богом і між собою ‒ на зразок Пресвятої Трійці. Ми покликані не на те, щоб жити одні без одних, вивищуючись над іншими чи бути проти інших ‒ але одні з одними, для інших і в інших. Це означає прийняти і згідно свідчити про красу Євангелія; життя у взаємній любові, що скерована до всіх; ділячи радості і страждання, навчаючись перепрошувати і пробачати, оцінивши різні харизмати під керівництвом пастирів. Одним словом, нам довірено завдання будування церковних спільнот, які все більше б ставали родиною, здатних віддзеркалювати блиск Пресвятої Трійці і євангелізації не лише словами, але також з силою любові Бога, яка є в нас.

Пресвята Трійця, як я вже згадував, є також остаточною метою, до якої спрямоване наше земне паломництво. Дорога християнського життя дійсно є дорогою принципово «тринітарною»: Святий Дух веде нас до повного пізнання навчання Христа, Його Євангелія, а також нагадує нам те, чого навчав нас Ісус. Ісус, у свою чергу, прийшов у світ, аби уможливити нам пізнання Отця, аби нас до Нього привести, аби нас з Ним примирити. Все християнське життя обертається навколо таємниці Трійці, i завершується в союзі з цією нескінченною таємницею. Тому намагаймося утримувати високий «тон» нашого життя, завжди пам’ятаючи, для якої мети, для якої слави існуємо, працюємо, змагаємось, страждаємо; і до якої великої нагороди ми покликані. Ця таємниця огортає ціле наше життя і цілу нашу християнську екзистенцію. Пригадуймо про це, наприклад, кожного разу, коли робимо знак хреста: в ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа. А тепер прошу вас, аби ми всі, голосно промовляючи ці слова, зробили знак хреста. Всі разом! В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа.

У цей останній день травня, марійного місяця, довіряємось Діві Марії. Та, Яка більше ніж будь-яке створіння пізнала, адорувала і полюбила таємницю Пресвятої Трійці веде нас за руку; хай нам допоможе помітити у світових подіях знаки Божої присутності: Отця, і Сина, і Святого Духа; хай нам випрошує, аби ми любили Господа Ісуса цілим серцем, аби ми прямували до бачення Пресвятої Трійці, прекрасної мети, до якої прямує наше життя. Просімо Її також, аби допомагала Церкві, таємниці єдності, аби завжди була гостинною спільнотою, де кожна особа, особливо убога і змаргіналізована, могла би знайти визнання і відчути себе Божою дитиною, бажаною і коханою.

Джерела:  Католицький медіа-центр

Воїни Христа Царя