29.04.2015р. Б. / Роздуми владики Венедикта над сьогоднішнім Євангелієм та Апостолом

Середа 3-го тижня після Воскресіння

Євангеліє

Йо. 6, 35–39: «Я – хліб життя. Хто приходить до мене – не голодуватиме»

Як часто в житті ми панікуємо, маємо страх іноді перед незначними речами, переживаємо, як поводитися в тій ситуації, з тою людиною, як вирішимо ту проблему, як розв’язати конфлікт, як укласти своє майбутнє.

Коли ми опиняємося в хиткому становищі, то бачимо, наскільки ми слабі в своїй вірі, довірі до Бога. Наскільки ми несвідомі того, що саме Він керує нашим життям, що без Його волі не впаде і волосинка з нашої голови.

Бог є Той, Хто завжди дбає про нас, завжди турбується і пильнує нас. Вміймо на Нього покладатися, вміймо довіряти Йому, вміймо бути свідомим того, що Господь, Який дав нам життя, кожну його мить підтримуватиме нас і дасть все, що ми для цього потребуємо. 

---

Апостол

Ді. 8, 18–25: «Дайте й мені таку владу, щоб той, на кого я покладу руки, прийняв Святого Духа»

Симон хотів купити Дари Святого Духа, хотів придбати те, що не можемо придбати. Він не міг зрозуміти закономірності духовного життя, що все, що ми маємо, не можна ні купити, ні продати, бо все є Божим даром! Що більше, не можна купити Святого Духа!

Дух Святий приходить до нас, коли ми приготовляємось, коли ми смиренні, коли працюємо над собою. Ми не можемо змусити Бога дати нам щось, бо Дух Святий приходить там, де є родюча рілля, готова приносити Його плоди! Інколи ми стаємо схожі на того Симона, коли намагаємось торгуватися з Богом, пропонувати Йому якийсь наш подвиг взамін за те, чого ми просимо. Не страждаймо на духовну симонію, працюймо найперше над собою, і Святий Дух обов’язково сповнить нас своїми дарами!

+Венедикт

Джерело:    Воїни Христа Царя

29.04.2015р. Б. / Всеукраїнський тиждень католицького шкільництва: у Митрополичих палатах Свято-Юрського комплексу відбулося вручення нагород переможцям конкурсів

28 квітня 2015 року до Митрополичих палат Свято-Юрського комплексу завітали школярі, які стали переможцями конкурсів, що відбувалися в рамках проведення Тижня католицького шкільництва в Україні, що тривав з 15 по 21 квітня.

Нагороди переможцям вручив Преосвященний владика Венедикт, Єпископ-помічник Львівської архиєпархії. Для дітей це стало особливою подією, коли вони отримали відзнаки з рук єпископа.

Разом з с. Георгією Припутницькою, референтом у справах освіти і виховання Львівської Архиєпархії УГКЦ, та вчителями школярі також запізнались з багатою історією архикатедри, зокрема з особистістю Митрополита Андрея, якого цьогоріч відзначаємо 150 - ліття від дня його народження.

Додамо, що Всеукраїнський тиждень католицького шкільництва відбувається під егідою Церкви, зокрема голів єпархіальних Комісій УГКЦ у справах освіти та виховання, за сприяння директорів католицьких шкіл та шкіл християнського спрямування, завідувачами садочків, зокрема у навчальних закладах Львова та області.

Джерела:   прес-служба Львівської архиєпархії

Воїни Христа Царя

28.04.2015р. Б. / Роздуми владики Венедикта над сьогоднішнім Євангелієм та Апостолом

Вівторок 3-го тижня після Воскресіння

Євангеліє

Йо. 6, 27–33: «Не Мойсей дав хліб вам з неба, лише Отець Мій дає вам хліб правдивий з неба»

Кожен з нас в житті чогось досягає, щось посідає, щось має – і це є добре, бо Бог є Творець і хоче, щоб ми також творили на цій землі, бо є створені на його образ і подобу. Але дуже важливо зрозуміти, що не своїми спосібностями, досвідом, розумом все робимо, а що це Господь дає нам таланти, спроможності, обставини.

Що значить вміти побачити Господа в нашому житті: зважати не лише на свої сили, але на те, що все ми отримали як дар від Бога. Вміймо бачити за всім, що ми робимо, за всім, що нам вдається, на що ми спроможні, не лише свої можливості та заслуги, але Господа, з волі і милосердя Якого ми все це можемо! 

---

Апостол

Ді. 8, 5–17:  «Филип, прийшовши в місто Самарію, проповідував їм Христа»

Коли читаємо про апостолів, які проповідували всюди, куди б не приходили, то маємо пам’ятати, що і нашим завданням є завжди проповідувати Христа, свідчити людям про Бога, вказувати людям на нашого Творця. Чи ж ми так робимо, чи всюди і всім проповідуємо про Христа, чи взагалі цього не робимо.

Часто нас пробирає страх, як інші це сприймуть, що про це потім скажуть, як будуть до нас ставитись... Однак результати – не наша справа, наша справа свідчити. Христос сказав: ідіть і будьте моїми свідками. Якщо ми не будемо свідчити, то ті, хто мали б почути наше свідчення, можуть не зустрітись з Христом, бо не було кому на Нього вказати. Саме тому маємо бути милосердними до інших і показувати Дорогу, якою є Ісус, тим, хто її ще не знайшов.

+Венедикт

Джерело:    Воїни Христа Царя