03.12.2014р. Б. / Роздуми владики Венедикта над сьогоднішнім Євангелієм та Апостолом

Середа 26 тижня

Євангеліє

Лк.15, 1–10

 «На небі буде більша радість над одним грішником, що кається, ніж над дев'ятдесят дев'ятьма праведниками, що їм не треба покаяння»

 Напевне, це одне з речень, які не завжди легко сприйняти. Як так може в Бога бути більша радість навернення одного грішника, ніж через дев’яносто дев’ять, які вже є праведними?

 Ніколи невідомо, що буде до кінця життя з кожним грішником, бо для кожного є можливість для покаяння і навернення до Бога. Так як і не знаємо, чи кожен праведник зможе витривати в правді до кінця. Однак, якщо дійсно живемо вірою і правдою, і свідомі, ким для нас є Бог, то нас завжди буде огортати радість за того, хто, як і ми, пізнає цю правду, і сум через того, хто від неї відходить.

 І кожен правдивий християнин покликаний не лише у своєму серці носити свою віру, але також свідчити іншим, щоб вони пізнали ту радість зустрічі з Богом, зрозуміли, в чому правдивий сенс життя. Маємо радіти за цих осіб і докладати зусиль, щоб на Небі було щораз більше радості за тих, хто кається!  

---

Апостол

1 Тим. 1, 18–20, 2, 8–15

«Я хочу, отже, щоб мужі молилися на всякому місці»

Апостол в різних місцях згадує, що ми покликані до постійної молитви. У нас деколи може бути думка, що постійно молитися означає промовляти псалми, молитви, а отже – звичайній людині це не під силу. Однак, це не є так. Погляньмо, коли ми є з якоюсь людиною, то ми не завжди з нею розмовляємо, можемо розмовляти, можемо мовчати, але ми пам'ятаємо про її присутність, ми є з нею близько, чи далеко, але важить сам факт зв’язку. 

Молитися – значить перебувати з Богом, а це не обов'язково промовляти якісь слова, це бути в присутності Божій. Як каже пророк Давид: «Стояти перед лицем Господнім». У східній традиції є безперестанна молитва, «Ісусова молитва». В нашому житті безперестанною молитвою є саме наші стосунки з Богом, наш союз  з Ним, постійне усвідомлення Його присутності в нашому житті.

Коли ми є з Господом життя набирає іншої перспективи, іншого кольору, позаяк ми на все дивимось по-Божому. Коли ми не є з Богом, ми дивимось на обставини та людей з свого людського погляду,  бачимо з своєї перспективи, не завжди правдивої. І тільки молитва може нам показати Божий погляд на речі, тому не біймося докладати зусиль, щоб наша молитва ставала якіснішою, щоб ми постійно перебували з Богом і все більше підносили руки до Господа!

+Венедикт

Джерело:    Воїни Христа Царя

03.12.2014р. Б. / Папа Франциск розповів про богослов’я навколішках

Вбогі більш спроможні розгледіти Христа, а у Ньому – Божий образ. А тому всі, хто намагаються зглибити це таїнство своїми розумовими здібностями, повинні стояти навколішки, бо інакше «нічого не зрозуміють». Про це говорив у своїй проповіді під час Меси 2 грудня Папа Франциск.

 

Святий Лука розповідає, як Христос одного разу молився словами: «Я прославляю тебе, Отче, Господи неба й землі, що ти втаїв це від мудрих та розумних і відкрив немовляткам».  На цьому уривку Папа і побудував свою проповідь. 

За словами Святішого Отця, слова про найменших, про тих, хто нічого не означає в суспільстві, стосуються не тільки безпосередньо таких людей, але й тих, хто займаючи певне становище здатний «применшити» себе, має «смиренне серце». Адже Бог об’являється «лише тим, що мають серце, як діти, які здатні прийняти це об’явлення», тобто, «лагідне і смиренне серце, яке відчуває потребу в молитві, у тому, щоб відкритися на Бога, яке почувається убогим», згідно з першим Блаженством. 

«Багато-хто може знати богословські науки, — зауважив Папа. — Але якщо вони не займаються отим богослов’ям навколішки, тобто, зі смиренням, як діти, то нічого не зрозуміють. Вони говоритимуть нам багато речей, але нічого не розумітимуть. Лише дух убогості здатний прийняти об’явлення, яке Отець дає через Ісуса. А Ісус приходить не як капітан чи полководець, ні. Він приходить, як паросток». 

Святіший Отець пригадав, що сам Ісус є «першим серед відкинених», не вваживши за здобич Свою рівність з Богом. «Велич Божого таїнства» можна розпізнати лише «через таїнство Ісуса», яке є «таємницею приниження себе, самозречення та впокорення», що приносить спасіння убогим. «Просімо у Господа Бога, протягом цього періоду Адвенту, дедалі ближче і ближче наблизити нас до Свого таїнства, чинячи це на тій дорозі, яку Він нам вказує: на дорозі смирення, лагідності, бідності, усвідомлення своєї грішності. Тоді Він прийде, щоб спасти нас, щоб нас визволити», — підсумував Папа. 

За матеріалами: Радіо Ватикан

Джерело:    КРЕДО 

02.12.2014р. Б. / Владика Венедикт: «Різдвяний піст – період доброго приготування до усвідомленого переживання Різдва ГНІХ» (+video)

28 листопада розпочався Різдвяний піст (Пилипівка). Він завершується в навечір’я Різдва, 6 січня. Як відомо, Великий та Різдвяний пости є найбільшими в нашій церковній традиції. Про те, як правильно дотримуватися Різдвяного посту, і про його духовну складову розповідає владика Венедикт (Алексійчук), голова Патріаршої літургійної комісії УГКЦ.

Чому Різдвяний піст називається ще Пилипівка?

Бо він розпочинається одразу після свята Апостола Пилипа (27 листопада). Тому й назва така. Піст не має прив’язання до постаті апостола, бо перші згадки про нього сягають IV–V століття. Спочатку про нього згадує святий Августин, а згодом і Папа Римський Лев I: «Кожній порі притаманний свій піст». Ми маємо пости перед святом Воскресіння, святом Верховних апостолів Петра й Павла, Успінням та Різдвом.

Чому дата Різдвяного посту, подібно як і Різдво, відрізняється у Східній і Західній Церквах?

Це всього-на-всього така традиція. Точилося багато дискусій щодо цього.  Дискутували стосовно його тривалості та духовного значення. Вважалося, що він повинен бути найперше для священнослужителів і монахів. Однак у XI столітті Церква вирішила, що він має бути чотиридесятницею (40 днів) для всіх, подібно як і піст перед Воскресінням ГНІХ. Бо Різдво – друга Пасха у Східній Церкві.

Цей піст дещо легший за Великий піст. Як правильно його дотримуватися?

Для Церкви існує дві найбільші події в житті Ісуса Христа: Його Воскресіння, через яке Він нам подарував життя вічне, а також Його народження, тобто воплочення Сина Божого. Подібно, як християни готуються до Великодня, щоб гідно зустріти це свято, так само вони повинні усвідомлено зустріти Різдво. Спонтанність – це добре, але тоді, коли вона побудована на доброму приготуванні. Тому Церква заповідає час Різдвяного посту для доброго приготування і усвідомленого переживання Різдва ГНІХ. Питання полягає не у строгості посту, бо він полягає не лише у вживанні або невживанні чогось. Піст - це насамперед духовне приготування. З іншого боку, у давнину під час цього посту не допускалося вживання м’яса. Тоді питання не полягало в шкоді цього продукту. Це потрібно для того, щоб навчитися стримуватися. Бо ми часто залежні від багатьох речей, тому цей час посту – період виявляти свої залежності. Ідеться не лише про алко- чи наркозалежних, тепер вже є й інтернетозалежність. Під час цього періоду ми повинні визволитися від своїх залежностей. Бо лише так ми можемо гідно зустріти народження Христа. Важливо звернути на це увагу. Можна сісти ввечері на 2-5 хвилин і подумати про це, і так ми почнемо ставати свобідними.

Чи є такі обставини, які можуть полегшувати піст?

Звичайно, Різдвяний піст вже є дещо полегшений. Кожен сповідник може зняти обов’язок дотримання посту, якщо людина не в силі постити. Підкреслю те, що дуже часто, коли ми вживаємо слово «піст», то уявляємо собі продукти харчування. Однак потрібно починати з малого, бо ніхто не народжується святим чи грішним. Такими стають. Тому, коли мова йде про піст, потрібно подумати, від чого ми можемо легко і реально відмовитися. Таким чином крок за кроком цю свободу ми зможемо відвойовувати. Тому питання не в тому, постити чи ні, бо піст, відверто кажучи, не потрібен Богу. Він потрібен нам, щоб ставати вільними і свобідними.

Владико, а як чинити в тому разі, коли особу, яка постить, запрошують на день народження чи інше святкування? Як святкувати Новий рік під час посту?

У ніч з 31 грудня на 1 січня Церква звільнила людей від посту. Тому ми можемо спокійно святково зустрічати Новий рік. Щодо питання святкування різних подій під час посту, мені важко сказати однозначно, робити це чи ні. Тому важливо мати духівника, який міг би в конкретній ситуації допомогти порадою. Інколи бувають такі виняткові ситуації, що це можливо. Піст – не Заповідь Божа. Від Заповідей Божих не може звільнити ні Церква, ні духівник. Церковний піст – заповідь Церкви, яка може піддаватися корекції.

Чи є дні під час цього посту, що є особливо строгими?

Таким днем є 6 січня – навечір’я Різдва ГНІХ. Як я вже згадував, в давнину церковна традиція підкреслювала, що під час Різдвяного посту не вживається м'ясо, а риба вживається в неділю. Якщо хтось може цього дотримуватися і сьогодні – це похвально. Якщо ж ні, рекомендовано не вживати м’яса в середу і п’ятницю. З іншого боку, я не люблю їсти м’яса, тому піст для мене є легким. Тому мені слід було б від чогось іншого відмовитися (вживання солодощів, перегляд телевізійних передач). Потрібно радитися зі своїми духівниками. Піст потрібен для того, щоб навчитися відмовлятися від певних речей і володіти собою.

Чи можна вживати алкоголь?

Надмірне вживання алкоголю завжди не є добре. В Україні зараз проблема алкозалежності набирає великих обертів. Тому я б радив, щоб кожен із нас в загальному був обережним із вживанням алкоголю. Є люди, які під час посту відмовляються від цього.

Чи звільняються від посту військовослужбовці?

Люди, які перебувають в надзвичайних обставинах, від яких вони залежні і не можуть обирати їжу, – звільнені від посту.

Розмовляла Руслана Ткаченко

Джерела:   Департамент інформації УГКЦ

Воїни Христа Царя