ЛЮБОВ


ЛЮБОВ
– довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ! (І Кор.13,4-8)

понеділок, 24 листопада 2014 р.

24.11.2014р. Б. / Кардинал Паролін перед візитом Папи до Страсбурга: Католики мають відновити ідею європейської інтеграції

Християни, особливо ми, католики, повинні бути переконані, що європейська інтеграція є чимось хорошим і досі важливим, – наголошує кардинал П'єтро Паролін за три дні до візиту Папи до Європарламенту в Страсбурзі.

Держсекретар Ватикану розуміє кризу європейської ідеї. Однак вважає, що християни повинні її відновити, даючи їй серце, згідно з наміром засновників європейської спільноти.

«Європа дуже часто розглядається як далека реальність, чужа і бюрократична, яка не цікавиться реальними проблемами людей, – сказав кардинал Паролін. – Ця криза виражається також у відсутності надії та впевненості, що Європа в змозі впоратися з такою кількістю проблем, які континент переживає сьогодні.

Знаємо, наприклад, що порівняно зі станом кількох десятиліть тому, сьогодні вже немає того оптимізму стосовно майбутнього, вміння адекватно реагувати. Думаю, що те, що відбулося в центрі Європи, її цінності, вже не є очевидними для всіх. Бракує цієї спільної передумови, що допомагала разом реагувати на проблеми та труднощі. Таким чином, важливим є виховання, особливо молодих поколінь, щоб показати їм тривале значення європейської інтеграції. Якщо вони переживають її в дусі та відповідно до цінностей батьків-засновників, вона може допомогти Європі впоратися з актуальними викликами і дати конкретну відповідь на очікування людей».

24.11.2014р. Б. / Кардинал Мюллер про напади на сімʼю і шлюб: стоїмо над прірвою, людству загрожує самогубство

Ми стоїмо над прірвою, мусимо зупинитись. Якщо зробимо ще один крок, то вороття вже не буде – в такий образний спосіб кардинал Герхард Мюллер описує ситуацію подружжя і сімʼї в західному секуляризованому світі. Подружжя, як комплементарний звʼязок жінки і чоловіка, є під загрозою і знецінюється. Ми стаємо свідками свого роду самогубства людства – зазначив префект Конгрегації науки віри в інтервʼю для видання «National Catholic Register».

Виступити проти цієї тенденції мав міжрелігійний колоквіум про комплементарність жінки і чоловіка у подружжі, що відбувся на початку минулого тижня у Ватикані. Він завершився великим успіхом. Виявилось, що різні християнські конфесії і 14 загальносвітових релігій зможуть дати гідне свідчення про головні істини подружжя. І хоча у них можуть бути різні традиції і бачення подружжя, однак усі ми згідні щодо самої його природи – запевнив кардинал Мюллер.

Кардинал зазначив, що сьогодні панує великий шум навколо сімʼї. Навіть складається таке враження, що про неї говорять занадто багато. Однак насправді увесь цей шум стосується маргінальних, проблематичних чи навіть ворожих до сімʼї справ, як наприклад прагнення дати інше визначення подружжю. Також дуже багато говориться про секс чи невдалі відносини, але не про те, наскільки чоловік і жінка потребують і доповнюють один одного. А власне в цьому зацікавлена переважна більшість людей. Вони хочуть знати, що треба зробити для того, щоб подружжя було міцніше і сильніше. Ватиканський єрарх наголошує, що мовчазлива більшість не розуміє, що відбувається, або ж була витіснена звинуваченнями в дискримінації, що стосується тих, хто захищає традиційну сімʼю. Проте ми не можемо погодитись на те, щоб подружжя трактували як витвір культури чи суспільства. Ні, це – справжня основа людства, – наголосив префект Конгрегації науки віри.

Кардинал Герхард Мюллер також висловив надію, що проведений колоквіум матиме позитивний вплив на синодальну дискусію про сімʼю. Він зазначив, що рівень виступів на колоквіумі був дуже високий. Усіх супроводжувало почуття великої відповідальності за наступні покоління, обовʼязок передавати їм те, що самі отримали.

неділя, 23 листопада 2014 р.

23.11.2014р. Б. / Роздуми владики Венедикта над сьогоднішнім Євангелієм та Апостолом

24 Неділя

Євангеліє
Лк. 8, 41–56
 «Дочко, віра твоя спасла тебе!»

Коли ми уважніше приглянемося до Євангелія, то можемо зауважити, що навколо Христа ходили великі тлуми людей. Годі сказати, чому їх було так багато. Хтось – з цікавості, хтось тому, що бачив, що він поважна особа, і хотів бути ближче Нього. Хтось – ще з інших якихось потреб, усвідомлених чи не усвідомлених. Але, певно, що було мало тих людей, які були свідомі, що Христос є Господь, а Господь може творити чуда.

 Тому в Євангелії серед тих тисяч людей ми бачимо небагато тих, які зцілювалися. А зцілювала саме їх їхня віра. Бог міг оздоровлювати тисячі цих людей, але зцілювалися одиниці – саме ті, хто з вірою приходив. Бачимо, що ця жінка – серед того тлуму всіх, які штовхали Христа,  одна-єдина «доторкнулась» вірою.

 Як і в нашому житті: ми, здавалось би, приходимо до Бога, але чи ми доторкаємось довірою з Ним? Бог «потребує» нашої довіри, щоб щось дати нам. Бог може все, але може все лише через нашу віру!   


Апостол
Еф. 2, 14–22
«Ви більше не чужинці і не приходні, а співгромадяни святих і  домашні Божі»

У цьому світі людина може займати різні становища більше чи менше впливові, хоче більше утвердитися на цій землі, хоче щоб її зауважили інші. Однак Господь вказує, що важливим є зовсім інше: ми не просто чужинці, приходні, які мають хвилюватися за своє земне становище, але співгромадяни святих, співгромадяни, учасники Царства Божого.

І це співгромадянство має кожна людина, яка живе на землі, бо після своєї смерті та Воскресіння Господь робить усіх учасниками Царства Небесного. Але його, як і громадянство якоїсь з країн, теж треба спершу прийняти, а тоді за цим небесним громадянством жити.

+Венедикт

Джерело:    Воїни Христа Царя