05.11.2014р. Б. / Роздуми владики Венедикта над сьогоднішнім Євангелієм та Апостолом

Середа 22-го тижня

Євангеліє
Лк. 9, 44–50

«…Хто найменший поміж усіма вами, той – великий»

Бог не потребує, щоб ми грали для нього ролі, чи то праведників, чи то грішників. Бог потребує, щоб ми стали перед ним в правді – такі, які ми є.

Кожен з нас має якісь таланти, вони є даром Бога. Однак коли Господь каже про те, щоби бути найменшим, то вказує, що попри свою цінність в Його очах, ми мусимо одночасно усвідомити і свою малість. Це не значить, що ми маємо якось себе поливати брудом, применшувати себе, а усвідомлювати собі, що наша велич, залежить від того, наскільки Бог діє в нас. У грішнику він не перестає діяти хоч би на 1 відсоток або навіть 0,01 відсотка, а що більше наближаємося до Бога, то більше Він діє в нас. У житті кожного зі святих Бог діяв відносно кажучи на 60, 70, а то й 80 відсотків.

Усвідомити власну меншість – це дати простір величі Божій діяти в нас. Бо ж не даремно ми співаємо в богослужіннях: «Дивний Бог у святих своїх». І як казав Йоан Предтеча: «Мені треба маліти, а Йому – рости».

Тож дозволяймо і даваймо Богові щораз більше можливостей діяти через нас!

Апостол

Кол. 3, 17–4, 1
«Усе, що тільки чините, робіть від душі, як для Господа, а не як для людей»

У нашому житті ми маємо перед собою реальних людей, реальні обставини, і в тих обставинах робимо реальні вчинки для тих чи інших людей. Але ці люди аж ніяк не є випадковими у нашому житті – Бог їх нам дав. І немає різниці, з якими стосунками та в якій субординації ми з ними перебуваємо, апостол каже, щоб ми служили їм, як Господові.

Уявімо на хвилину, яким би став цей світ, коли б ми служили один одному, як Господові! Яке б ставлення не виявляли нам наші ближні, стараймося до кожного ставитися з думкою про Бога, який перший полюбив нас, ще коли ми були грішниками. Не чекаймо любові та добра від інших, пробуймо виконувати те, що каже апостол: чинити все, як для самого Господа, а не як для людей. Тоді приймемо від Господа нагороду вічне життя – єдину нагороду, за яку варто змагатися в цьому земному житті!

+Венедикт

Джерело:    Воїни Христа Царя

05.11.2014р. Б. / Ватикан вживає заходів проти брехливої гендерної ідеології

У Ватикані відбудеться конференція, присвячена союзу між чоловіком і жінкою. Апостольська Столиця, здається, хоче таким чином вдарити по брехливій гендерній ідеології.

Ватикан вживає заходів проти брехливої гендерної ідеології. Як подає агентство kathpress, з 17 до 19 листопада там відбудеться конференція, присвячена гендерним питанням.

На початку конференції виступить Папа Франциск, а потім префект Конгрегації у справах віровчення, кардинал Герхард Мюллер. Крім того, виступлять інші видатні єрархи: кардинал Жан-Луї Торан, кардинал Курт Кох, Архиєпископ Вінченцо Палья і єпископ Жан Лафіт.

Під час конференції з різних поглядів розкриють взаємини між чоловіком і жінкою. Це буде не тільки з католицької перспективи. Свої погляди на ці питання висловлять також англікани, мусульмани, юдеї, буддисти, індуїсти, даоси, джайни і сикхи.

Конференцію запланували незалежно від Синоду, присвяченого родині ще рік тому. Її метою є спільна розмова з представниками інших конфесій на теми великих Божих істин життя, які вважаються обов’язковими в різних культурах.

Сподіваємося, що таким чином буде представлений загальнорелігійний, а отже тим чи іншим способом занурений у природному праві, антигендерний фронт. І якщо добрий Бог дозволить, то, можливо, хтось із послідовників помилкових релігій навернеться у величі Апостольської Столиці до віри в нашого Господа Ісуса Христа.

Джерела:    http://fronda.pl

 

Воїни Христа Царя

04.11.2014р. Б. / Папа Франциск: cуперництво і марнославство — два хробаки, які підточують Церкву

Коментуючи під час проповіді в каплиці ватиканської резиденції «Дім святої Марти» у понеділок, 3 листопада 2014 р., уривок із Послання святого Павла до Филип’ян, Папа наголосив: у Церкві треба діяти в дусі покори та згоди, не шукаючи особистих інтересів, оскільки суперництво і марнославство — хробаки, які послаблюють Церкву.

 

Святіший Отець зауважив, що «гармонія це благодать», яку нам дає Святий Дух, але ми «повинні робити зі свого боку все для того, щоб допомагати Святому Духові творити цю гармонію в Церкві». Тому святий Павло закликає громаду міста Филиппи нічого не чинити в дусі суперництва чи марної слави, як також «не поборювати один одного», «не вважати себе кращим за інших». 

Як відзначив проповідник, ідеться про пороки, які властиві не лише нашому часові, але існують віддавна. «Скільки-ж то разів, — сказав він, — у наших інституціях, у Церкві, на парафіях, у колегіях зустрічаємося з цим, чи не так? Суперництво, окозамилювання з марнославством. Бачимо, що це два хробаки, які підточують міць Церкви, роблячи її слабкою. Суперництво і марнославство суперечать гармонії та згоді». Святий Павло, натомість, радить «у покорі вважати іншого вищим за себе». І він, за словами Папи, показав це на своєму прикладові, називаючи себе останнім, негідним звання апостола. 

Папа згадав святого, якого сьогодні згадують у літургії, — Мартина де Порреса, «смиренного брата з домініканського ордену, просякнутого духом служіння, оскільки він відчував, що всі стоять вище за нього, навіть найбільші грішники. Він насправді це відчував!» Папа додав, що св. Павло також заохочував виходити не зі власних справ, а зі справ інших. 

«Шукати блага інших. Служити іншим. Це величезна радість єпископа — коли він бачить, що його Церква саме така: спільне відчування, спільне милосердя, тривання в однодушності та згоді. Ісус прагне, аби така атмосфера панувала у Церкві. Можна бути різних думок, але у межах однієї Церкви завжди одна атмосфера смирення, любові, не гордування ніким», — сказав Папа. 

А у світлі євангельського читання Святіший Отець вказав на важливість того, щоб не шукати у Церкві особистих інтересів: «Це огидно, коли в церковних інституціях, у дієцезії чи на парафіях зустрічаємо людей, які шукають власних інтересів, а не служіння чи любові. Ісус, натомість, у Євангелії говорить не шукати особистого інтересу, не прямувати шляхом взаємообміну, мовляв, я тобі це зробив, а ти мені отим віддяч. Притчею про те, що треба запрошувати на вечерю того, хто не має змоги віддячитися, Ісус вчить нас безкорисливості. І коли у Церкві панує гармонія, єдність, не шукається власних інтересів, то існує також оце наставлення безкорисливості: я чиню добро, а не вирішую свої справи за допомогою добра». 

За матеріалами: Радіо Ватикану, Gość Niedzielny  

Джерело:    КРЕДО