…Не лякайся й не падай духом,
бо Господь, Бог твій, з тобою, куди б ти не подався
(Книга Ісуса Навина 1, 9).
Дорогі в Христі!
Уже
близько року весь наш народ перебуває в паломництві до справжньої
свободи. Пройшовши визвольний досвід Революції гідності, ми спільно
переносимо трагічний військовий конфлікт, анексію Криму й агресію з боку
сусідньої держави на Cході України, переживаємо складну економічну
кризу, постійно стоїмо перед викликами в політичній сфері. Як ми можемо
мати певність, що Бог є з нами?
Під проводом Мойсея народ
Ізраїлю 40 років здійснював своє паломництво, свій перехід – від рабства
до свободи, від смерті до життя, з дому неволі до Обіцяної Землі.
Скільки непевності і страху було серед народу, який відважився піти за
покликом Божим; скільки непевності мав сам Мойсей, якому Господь доручив
стати провідником у цьому переході! Всевишній дав Мойсеєві знаки Своєї
підтримки та присутності – здатність молитися і чути Бога; Ковчег
Завіту, в якому були скрижалі Заповідей, котрі навчали правди і
справедливості; розквітлий жезл Аарона, що свідчив про Божу пастирську
опіку над вибраним народом. Ми знаємо, що народ Ізраїлю здійснив перехід
і посів Обіцяну Землю.
Ця історія зі Старого Завіту є не просто
нагадуванням, а пророцтвом, знаком, обіцянкою і для нас, що Бог є з
нами. Він перевів ізраїльтян через пустелю і тепер супроводжує нашу
Церкву та український народ через усі сьогоднішні випробування,
допомагає нам долати страх і непевність. У нас також є знаки Божої
підтримки: молитва Майдану, що помножувала сили; Богом дана земля, яка
годує і підтримує життя; Божі заповіді, що навчають; мучеництво
праведників і героїв, які свідчили в далекому та близькому минулому і
свідчать також сьогодні про силу духу нашого народу та очищують його
своєю жертвою. Хоч якими є горе, страх і відчай, ми знаємо, що Господь –
з нами.
Наше паломництво – це час випробувань, але водночас і
нагода для консолідації, об’єднання. У нашому церковному гімні ми
молимо: «Боже, нам єдність подай». Саме зараз ми бачимо неймовірну
потугу об’єднаних зусиль: у праці волонтерів, у мобілізації населення, у
щедрих пожертвах на потреби армії, у допомозі вимушеним переселенцям із
Криму і Сходу. Усе це – діла милосердя, і саме вони стягають на нас
благословення Неба. Нас має єднати не лише горе, небезпека, страх, а й
розуміння спільної долі і спільного майбутнього.
Закликаємо всіх
і надалі витривало крокувати дорогою правди та свободи, щодня будувати
наше майбутнє ревною молитвою, солідарністю зі стражденними і
потребуючими, підтримкою всіх ініціатив, державних і громадських,
скерованих на захист нашої Батьківщини та утвердження в нашому народі
Божого спасенного Закону. Ми схиляємо свої голови перед усіма героями,
які віддали своє життя за волю і незалежність нашої держави, за гідність
кожного українця, кожного європейця. Висловлюємо щирі співчуття їхнім
родинам, як рівно ж близьким і рідним усіх загиблих під час військових
дій на Сході України. Скеровуємо особливі слова визнання до всіх, які
сьогодні з подиву гідною самопожертвою стоять на фронті нашої спільної
свободи, і дякуємо тим, хто своєю великодушністю та особистою жертвою
свідчить про Божі істини в час війни й великих моральних викликів.
Заявляємо про нашу близькість до родин поранених, позбавлених даху над
головою та наражених на різноманітні небезпеки. Запевняємо їм молитовну
підтримку та закликаємо всіх священиків посилювати пастирську
солідарність з усіма потерпілими. Заохочуємо всіх вірних УГКЦ і людей
доброї волі в Україні та в міжнародній спільноті до посиленої спільної
праці задля зменшення страждань та зцілення духовних і тілесних ран
українців. Закликаємо всіх, хто нас почує, до конкретних євангельських
діл милосердя. Ми не приречені обставинами, ми можемо і повинні діяти!
Перед нами – вибори до Верховної Ради України. В час стрімкого
переходу, ці вибори виявляються чи не найскладнішими й найважливішими в
історії нашої держави. Тому нині нам потрібна єдність – об’єднання не
навколо політичних фігур, а навколо спільного розуміння нашого
майбутнього. Минула зима всім нам показала, наскільки необхідний нам
чесний і незалежний парламент, наскільки важливим є вибір кожного
депутата і яка величезна ціна їхньої нечесності та помилки.
Сьогодні наш політичний устрій залежить від нас, бо Господь Бог, Джерело
всієї влади, доручив її народові. Тому наша відповідальність – привести
до влади чесних і мудрих політиків. Можливо, кожен зокрема не має надто
великого впливу на політиків чи ситуацію, але, будьмо певні, навіть
один голос, один чесний вибір, може бути вирішальним на локальному рівні
і сприяти спільному правильному рішенню в масштабах всієї країни. Не
перекладаймо відповідальності на інших, робімо свій вибір мудро і чесно.
У такий непевний час легко спокуситися на улесливі гасла популістів,
які породжують паніку та спонукають до порожнього критиканства. Критика
доцільна, якщо її метою є спільне благо. Конструктивна критика сприяє
єдності, тоді як критиканство і політиканство – від неї віддаляють. Не
вірмо тим, хто обіцяє блискавичне вирішення всіх проблем. Україні
потрібні глибинні і послідовні реформи у дуже багатьох сферах, як це
виявили політична та економічна криза, а тим більше війна. Для реформ ми
потребуємо мудрості і мужності політиків та єднання народу, адже
реформи, напевно, будуть болісними та довготривалими. Слід без зволікань
починати їх впроваджувати. Український народ, після Майдану,
справедливо очікує реформ, навіть їх вимагає.
Важливо, - як вже
було сказано, - що причини з’ясовано: усі ми бачимо, як кровоточить у
нас виразка корупції, грошолюбства, подвійної моралі та безкарності у
зловживанні владою. Це, передусім, духовні болячки, а тому в духові
знаходьмо і ліки від них.
Звертаємося до політиків – чинних і
тих, що будуть обраними. Ви приходите до влади в неймовірно складний
час. Зараз не пора втішатися здобутими благами – це час жертовності.
Довірена вам влада передбачає насамперед відповідальність перед людьми,
які вам довірилися. Нехай завжди буде перед вами жертва Небесної сотні
Майдану, а тепер уже й тисяч загиблих українських воїнів і мирних
мешканців Сходу. Нехай це стане мірилом для кожного вашого рішення.
Ми довірилися Богові і пішли паломницьким шляхом гідності та свободи.
Це - довге паломництво й далеко не кожен стане свідком його щасливого
завершення. Мойсей, обраний Богом, і той не побачив. І Патріарх Йосиф,
який виводив нас із дому неволі, також не діждав. Бачив тільки
Митрополит Андрей, та й то лише в дарованій йому передсмертній візії. Не
побачать уже й Герої Небесної сотні. Але всі, тут згадані, мають одну
спільну рису: вони – вели і йшли до кінця, передаючи естафету нам.
Будьмо ж вірні їхньому провідництву!
Перед нами багато
непевності: ми не знаємо, якою ця дорога буде і скільки вимагатиме
жертв, скільки воїнів світла буде потрібно, щоб вивести нас із пітьми.
На багато питань ми не маємо відповіді. Ніхто не має. Відповідь має лише
Господь, Який каже: «Не бійтеся! Ідіть! Я буду з вами!» У цьому ми
можемо бути певними. Тому йдімо разом із Богом!
Благословення Господнє на вас!
Від імені Синоду Єпископів УГКЦ
† СВЯТОСЛАВ
Дано у Львові-Брюховичах,
дня 13 вересня 2014 року Божого,
в празник Положення чесного пояса Пресвятої Богородиці
Отцям-душпастирям
доручаємо зачитати вірним це Послання після кожної Божественної
Літургії в неділю, 21 вересня, у день празника Різдва Пресвятої
Богородиці
