19.08.2014р. Б. / 19 серпня - свято Преображення Господнього

Преображення Господнє — це одне з дванадцяти найбільших свят у християнстві, встановлене на честь об’явлення божественної сили Христа Спасителя своїм учням. Християни, які живуть за Юліанським календарем, святкують його 19 серпня. Святі отці називали це свято другим Богоявленням. Подію преображення описують одразу три євангелисти — Матей, Марко та Лука.

Преображення Господнє, згідно з Євангелієм, відбулось перед голгофськими стражданнями Ісуса Христа. Ісус взяв із собою трьох свої учнів — Петра, Якова та Івана і вирушив з ними на гору. Традиційно Преображення пов’язують з горою Тавор. Однак в Євангеліях немає жодної згадки про назву гори, де відбулося Преображення.

Там Христос молився, утомлені ж учні заснули. Коли ж прокинулися, то побачили, що Ісус Христос преобразився: лице Його сяяло, мов сонце, а одяг Його став білим, як сніг, і блискучим, як світло. Поруч з’явились пророки Мойсей та Ілля й почали розмовляти з Ісусом. Згодом велика біла хмара накрила ї, і пролунав голос Бога Отця: «Це Син мій улюблений, що його Я вподобав. Його слухайтеся» (Мт. 17: 5).

У момент преображення Господь дав можливість трьом апостолам побачити поєднання двох природ у Христі: божественної і людської.

Святкування цього празника сягає ще IV століття, коли св. Єлена побудувала храм на горі Тавор на честь Господнього Преображення. Від VI століття це свято поширюється в усій Східній Церкві під назвою «Господнє Преображення».

Джерело:   РІСУ

18.08.2014р. Б. / Звернення Патріарха Святослава до вірних УГКЦ та всіх українців з нагоди Дня Незалежності України

Я є дорога, правда і життя (Ів. 14, 6).

Дорогі в Христі!

Цього року Всевишній знову сподобив нас радості святкувати Свято Незалежності нашої Батьківщини України. У нових драматичних, але водночас величних історичних обставинах, які нам доводиться сьогодні переживати, ми по-новому відкриваємо для себе неоціненність скарбу жити у вільній, суверенній і незалежній державі.

Насамперед незалежність відкривається нам як невід’ємна складова свободи та гідності кожної особи і всього нашого суспільства. А цей дар гідності та свободи Божих дітей ми отримали від самого нашого Творця. Про це навчає ап. Павло, звертаючи до нас слова Отця Небесного: «Буду Я вам за Отця, а ви за синів і дочок Мені будете, говорить Господь Вседержитель!» (2 Кор. 6, 18). Кожен народ має природне право жити в самостійній і незалежній державі, зберігаючи свою самобутність та вповні розвиваючи всі свої дари й таланти. Коли хтось зазіхає на це право народу, то заперечує даровану йому Творцем гідність і взагалі можливість існування.

Свобода і незалежність України, як Божий дар, є водночас плодом багатовікових героїчних змагань наших предків. Неустанна боротьба за суверенність Батьківщини часто була сповнена жертвами і скроплена кров’ю героїв. Проте наш народ ніколи не звертав зі своєї дороги, що нею прямував до свободи, - дороги віри, - дороги, якою є Господь наш Ісус Христос, що сам про себе сказав: «Я є дорога, правда і життя» (Ів. 14, 6). Ця євангельська істина була настільки глибоко закорінена у свідомості українців, що навіть виражалася переконанням: краще вмерти вільним, ніж жити рабом; краще вберегти гідність, жертвуючи собою, ніж втратити власне майбутнє та майбутнє народу, ідучи на внутрішні компроміси із злом та неправдою. Про тих, хто йшов цією християнською дорогою правди, великий Кобзар написав:

…Ми просто йшли; у нас нема
Зерна неправди за собою.
Ходімо ж, доленько моя!
Мій друже вбогий, нелукавий!
Ходімо дальше, дальше слава,
А слава − заповідь моя.

У ці чи не найскладніші часи вільної України, - часи випробувань і новітніх викликів саме на нас Господь поклав відповідальність за збереження й утвердження дару свободи та незалежності нашої держави. Сьогодні ми повинні не лише згадувати своїх славних попередників, а й мати відвагу стати в їхні ряди. Прикладом нам мають слугувати сучасні герої – полеглі воїни Небесної сотні і тисячі наших військовослужбовців, які щомиті жертвують своїм життям і здоров’ям за єдність і кращу долю України. Церква супроводжує їхній подвиг неустанною молитвою до Господа, вимолюючи для загиблих вічної небесної нагороди, а для живих – захисту від ворогів, припинення війни та утвердження на наших землях тривалого і всеохопного миру. Ми твердо віримо, що Господь зглянеться на молитви і страждання свого народу, визволить його від напасті агресора й виведе на шлях оновлення та розбудови національного буття на фундаменті життєдайного Божого Закону.

Знаменно, що в цей нелегкий час наша Церква дякує Господу Богу за 25-річчя дару свободи на рідних землях. Воскресіння Церкви-мучениці серед хаосу комуністичного режиму, що розпадався на очах усього світу, стало провісником, доброю новиною про близьке воскресіння України та проголошення її незалежності. Цим ювілеєм Господь ще раз хоче наголосити всім нам, що це Його силою, діянням Святого Духа наша Церква змогла вистояти в найтяжчі роки переслідувань, коли здавалося, що смерть перемагає життя. Сьогодні ми сповнюємося надією на те, що життя і розвиток нашої воскреслої Церкви в Україні є джерелом Божого благословення і підтримки для нашого народу в його теперішній боротьбі за своє буття.

У воскресінні Сина Божого ми відкриваємо зміст Хресної Жертви нашого Спасителя, через яку прийшло спасіння світові та свобода від гріха і смерті. У воскресінні Його Церкви ми здатні побачити славу наших мучеників, гідність і велич Божих дітей. У воскресінні України можемо збагнути значення та ціну тих жертв, які сьогодні кладуть на вівтар Батьківщини найкращі сини й дочки України задля запевнення її щасливого майбутнього.

У це свято свободи молімося до Господа за мир в Україні. Наша Церква, як добра мати, цього дня особливо благає у Всевишнього захисту і життя для своїх дітей. Тому спільно просімо в нашого Небесного Отця в ім’я Його єдинородного Сина Ісуса Христа припинення кровопролиття, горя і сліз на нашій землі. Поспішімо з християнською любов’ю послужити всім постраждалим унаслідок агресії проти нашої держави.

Відстоюючи в нових обставинах нашу незалежність, навчімося бачити образ стражденного Христа в кожному, хто втратив домівку чи вимушено покинув свою землю, у кожному пораненому, полоненому чи викраденому. Наполегливо продовжуймо підтримувати українських воїнів та зміцнювати нашу державу молитвою, працею та активною громадянською позицією. При цьому витривало йдімо дорогою правди і добра, - Христовою дорогою, - яка єдина провадить до повноти життя у свободі та радості.

Благословення Господнє на вас!

† СВЯТОСЛАВ

Дано в Києві,
при Патріаршому соборі Воскресіння Христового,
у день Пам’яті його освячення,
18 серпня 2014 року Божого

---

Отцям-душпастирям доручаємо зачитати це Звернення після кожної Божественної Літургії у неділю, 24 серпня 2014 року Божого, у День Незалежності України.

Християнський портал КІРІОС, за матеріалами Департаменту інформації УГКЦ.

Джерело:   КІРІОС

17.08.2014р. Б. / Світло Христової істини проганяє будь-яку темряву, - Франциск

Через діяння Святого Духа, отриманого у Хрищенні, в єдності зі своїми пастирями ви можете розпізнати багато позитивних цінностей різноманітних культур Азії, розрізняючи також і те, що не є сумісним з християнською вірою. На це звернув увагу Папа Франциск у своїй проповіді, виголошеній під час Святої Меси з нагоди закриття Шостого Дня азійської молоді, який відбувався у південнокорейській дієцезії Теджон від 13 до 17 серпня 2014 р. на тему: «Молоде Азії, підведись! Слава мучеників сяє на тобі!». Богослуження відбулося на площі фортеці Хемі на західному побережжі дієцезії, в якій численні корейські мученики кров’ю засвідчили свою вірність Христові.

На думку Святішого Отця слова «слава мучеників сяє на вас» утішають всіх та додають сил. «Молоде Азії, – наголосив він, – ви є спадкоємцями великого свідчення, цінного ісповідання віри в Христа. Він є світлом світу, Він є світлом нашого життя! Мученики Кореї та безліч інших в усій Азії, віддали свої тіла переслідувачам, а нам, натомість, передали постійне свідчення того факту, що світло Христової істини проганяє будь-яку темряву, а Христова любов тріумфує прославлена». Іншою частиною гасла цьогорічної континентальної зустрічі є слова: «Молоде Азії, підведись!». Як зауважив Наступник святого Петра, вони говорять «про завдання, про відповідальність». Проповідник запропонував призадуматися над кожним з трьох слів окремо.

Насамперед, вислів «Азії». «Ви зібралися тут у Кореї, – зауважив Папа, – прибувши з кожної частини Азії. Кожен з вас займає певне місце у власному контексті, в якому ви покликані замислюватися над Божою любов’ю. Азійський континент, пронизаний багатими філософськими й релігійними традиціями, залишається великим фронтом для вашого свідчення Христа – дороги, істини і життя. Як молодь, яка не лише живе у Азії, але є синами і доньками цього великого континенту, ви маєте право і завдання брати повноправну участь в житті своїх суспільств. Не бійтеся вносити мудрість віри в кожне середовище суспільного життя», – закликав проповідник.

Святіший Отець зауважив, що як уродженці Азії, слухачі бачать і люблять «з середини все те, що прекрасного, благородного й істинного існує» у їхніх культурах і традиціях. «Одночасно, як християни, – додав він, – ви знаєте, що Євангеліє має силу очищувати, підносити й вдосконалювати цю спадщину. Через присутність Святого Духа, даного вам у Святому Хрищенні, печать Якого отримали у Конфірмації, в єдності зі своїми пастирями, ви можете оцінити багато позитивних цінностей різноманітних азійських культур. Крім того, ви вмієте розпізнавати те, що не є сумісним з вашою католицькою вірою, те, що суперечить життю благодаті, влите у вас через Хрищення, а також – які аспекти сучасної культури є грішними, корумпованими та ведуть до смерті».

Наступним словом із теми зустрічі, над яким зупинився Папа, є заклик «молоде». «Ви і ваші друзі наповнені оптимізмом, енергією, доброю волею, притаманними цьому періодові вашого життя», – сказав проповідник, закликаючи: «Дозвольте Христові перемінити ваш природний оптимізм у християнську надію, вашу енергію – у моральні чесноти, вашу добру волю – у справжню любов, яка вміє приносити себе в жертву. Саме таким є шлях, яким ви покликані прямувати. Це шлях, щоб перемогти все те, що несе загрозу надії, чеснотам і любові».

Далі Глава Католицької Церкви, звертаючись до юнаків і дівчат, звернув увагу на дуже важливу річ. «Як християнська молодь, будучи робітниками, або студентами, чи вже розпочавши професійну діяльність, відповівши на покликання до подружнього, богопосвяченого чи священичого життя, ви є не лише частиною майбутнього Церкви: ви є необхідною та улюбленою частиною теперішнього Церкви!» З цього випливає заклик залишаючись «у єдності між собою» та зі своїми пастирями, дедалі більше наближаючись до Бога, віддати ці роки «на будування святішої, місійнішої та смиреннішої Церкви, яка любить Бога і поклоняється Йому, намагаючись служити бідним, самотнім, хворим та відкиненим за борт суспільного життя».

Далі, у контексті євангельського читання, в якому розповідається про те, як жінка-ханаанянка благала в Ісуса про допомогу, а учні намагалися не допускати її до Христа, проповідник зауважив, що у християнському житті часто приходить спокуса «віддалити чужинця, потребуючого, бідного, людину з розбитим серцем». Однак, волання ханаанянки є криком «кожної людини, яка шукає любові, прийняття та дружби з Христом». «Даймо відповідь на це благання, не як ті, що відсувають набік тих, хто звертається з проханням, так, ніби служити потребуючим суперечить тому, щоб перебувати близько до Господа. Навпаки, ми повинні наслідувати Христа, Який відповідає на кожне прохання про допомогу», – наголосив Папа.

Третє слово теми цьогорічної зустрічі молоді – це заклик: «Підведись!». За словами Наступника святого Петра, воно говорить про відповідальність. Воно пригадує про обов’язок «бути чуйними, аби не дозволити на те, щоб утиски, спокуси й наші або інших людей гріхи притупляли нашу чутливість до краси святості, до радості Євангелія».

«Дорога молоде Азії, – підсумував Святіший Отець, – бажаю вам, щоб ви, в єдності з Христом та Церквою, змогли прямувати цим шляхом, який, без сумніву, наповнить вас радістю».

Джерела:   Радіо Ватикан

 

Воїни Христа Царя