ЛЮБОВ


ЛЮБОВ
– довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ! (І Кор.13,4-8)

вівторок, 13 травня 2014 р.

13.05.2014р. Б. / Тижневий огляд: Папа і Апостольський престіл (05.05 - 11.05)

Замислитися над тим, чи слідуємо за Христом з любові, чи може – з корисливих мотивів, заохотив вірних Папа Франциск, проповідуючи під час Святої Меси в каплиці ватиканської резиденції «Дім святої Марти» у понеділок, 5 травня 2014 року. Спонукою для цих роздумів став євангельський уривок, в якому розповідається, як Ісус докоряє слухачам за те, що вони пішли за Ним лише тому, що споживали хліби та рибу, які в чудесний спосіб Він помножив. Святіший Отець зауважив, що оскільки «всі ми є грішниками», то завжди існує щось такого, над чим потрібно працювати, «щоб іти за Ісусом з любові». Папа закликав просити у Господа благодаті, щоб дав нам Святого Духа, щоб ми йшли за Ним з чесним наміром: шукаючи лише Його. Без марнославства, властолюбства та грошолюбства.

Цього ж дня папа Франциск прийняв на аудієнції новобранців Папської швейцарської гвардії і членів їх сімей з нагоди урочистої присяги на вірність Святішому Отцю. Звертаючись до гвардійців папа підкреслив, що змінюються соціальний і церковний контекст, але серце людини, її здатність бути вірним і хоробрим залишилися завжди тими самим. Біля папи гвардійці, через своє "своєрідне служіння, покликані давати спокійне і радісне християнське свідчення тим, хто прибуває до Ватикану", - зазначив Понтифік.

5 травня 2014 р. Папа Франциск прийняв на аудієнції в рамках візиту "ad limina Apostolorum"  єпископів з африканської Бурунді. Він закликав бурундійських єпископів настирливо впроваджувати Євангеліє - єдине, що може надихнути людей до братньої любові і прощення. Крім того Церква, на його думку, повинна робити все можливе в соціальній і політичній сферах, щоб сприяти примиренню. У посланні, яке передав єрархам, Святіший Отець звернув особливу увагу на виховання кандидатів у священики. "Якщо війна вчила ненавидіти, то мир може повернутися тільки, якщо хтось почне сіяти братство".

Християнин, який не дає свідчення, стає безплідним. На це, коментуючи біблійну розповідь про мучеництво святого Стефана, звернув увагу Папа Франциск, проповідуючи під час ранкової Святої Меси у вівторок, 6 травня 2014 року. Він зазначив, що Церква не є «школою релігії», але Божим людом, який йде за Ісусом. «Martirio-мучеництво, – пояснив Папа, – це грецьке слово, яке означає свідчення. Такими чином, можемо сказати, що дорога християнина веде слідами цього свідчення, слідами Ісуса, щоб свідчити про Нього, і нерідко це свідчення закінчується жертвуванням власного життя.» Папа зауважив, що святий Стефан був сповнений Святим Духом, тому що «без присутності в нас Святого Духа неможливо давати свідчення». У цьому контексті Святіший Отець заохотив, щоб у важкі хвилини, коли треба приймати рішення, молитися до Святого Духа.

У середу 7 травня 2014р. під час генеральної аудієнції на площі Святого Петра папа Франциск говорив про дар ради, його значення у духовному розвитку. Зокрема він зазначив, що Святий Дух, коли Його приймаємо в наших серцях робить нас вразливими на Свій голос і скеровує наші думки, почуття і наміри згідно Божого Серця. Святий Дух робить нас здатними зробити конкретний вибір у єдності з Богом, згідно логіки Ісуса і його Євангелія. Як і всі інші дари Святого Духа дар ради є скарбом цілої спільноти Церкви. Папа зазначив що Господь промовляє не лише у тиші серця, також через голос і свідчення наших братів і тому великим даром є можливість зустріти людей віри, які допомагають просвітити наші серця і розпізнати волю Бога в особливо важких і важливих моментах нашого життя.

«Люди покликані у Церкві до звершення таїнств повинні залишити місце для Божої благодаті і не ставити перешкод «бюрократичного» характеру», – наголосив Папа під час ранкової Святої Меси у каплиці дому св. Марти у четвер 8 травня 2014 р. Він зазначив, що євангелізує Господь і застеріг від надмірної бюрократії в Церкві, яка може іноді ускладнювати доступ людей до Бога. Текстом для розважання став приклад служіння апостола Филипа (Ді 8, 26-40). Папа розкрив три характерні риси християнина, котрі можна побачити в його постаті: послух Святому Духові, діалог і довіра Божій благодаті.

Цього ж дня Папа Франциск прийняв на аудієнції Верховного Патріарха і Католикоса всіх вірмен Гарегіна II, який перебував з візитом в Римі. Після приватної зустрічі Святіший Отець звернувся до єрарха з промовою. Франциск подякував Гарегіну II за його діяльність на благо розвитку екуменічного діалогу і закликав підтримувати один одного молитовно. Після зустрічі її учасники попрямували до каплиці "Redemptoris Mater", розташованої в Апостольському палаці, на спільну молитву.

У п’ятницю, 9 травня 2014 р. Папа Франциск прийняв Генерального Секретаря ООН та виконавчих директорів агентств та програм ООН. Святіший Отець подякував за зусилля, спрямовані на користь миру та пошани до людської гідності, на захист бідних та найслабших, на користь гармонійного економічного та суспільного розвитку. Святіший Отець зазначив, що економічний та соціальний поступ можна осягнути лише поєднуючи науковий та технологічний потенціал із постійним дбанням про солідарність, супроводжуваним великодушною та безкорисливою щедрістю на всіх рівнях.

Святі не є героями, але грішними людьми, які наслідують Ісуса на шляху покори та хреста і, таким чином, дозволяють Йому їх освячувати. Про це 9 травня 2014 р. проповідував Папа Франциск у каплиці ватиканської резиденції «Дім Святої Марти». Натхненням до цих роздумів Святішого Отця стало літургійне читання того дня, де розповідалося про апостола Павла, який спершу був запеклим гонителем християн, ворогом первісної християнської громади, а згодом став святим. Вселенський Архиєрей зазначив, що Господь обирає у Церкві деяких осіб, щоб на їхньому прикладі краще показати, що таке святість, щоб вказати, що це Він є Тим, Хто освячує, а не особа освячує саму себе. Не має навчального курсу, по закінченні якого людина стає святою. «Святість є даром Ісуса Христа для Своєї Церкви», – підкреслив Єпископ Риму.

Цього ж дня Святіший Отець Франциск прийняв кардинала Анджело Амато, Префекта Конгрегації в справах святих. Під час цієї аудієнції він затвердив декрети цієї Конгрегації, що стосуються канонізаційних процесів.

Пополудні 10 травня 2014 р. понад 300 000 учнів, вчителів, вихователів, батьків, сімей з усієї Італії зустрілися з Папою Франциском на площі святого Петра у Ватикані. На це свято італійських шкіл, організоване Єпископською Конференцією Італії, зібрались не тільки католицькі, але й приватні та державні школи. Учасники з величезним ентузіазмом зустріли Святішого Отця, який проїхав відкритим «папамобілем», вітаючи та благословляючи присутніх.

Четверта Неділя Пасхи у Церкві латинського обряду називається неділею Доброго Пастиря. З ініціативи Слуги Божого Папи Павла VI, починаючи від 1964 року, в цей день відзначається Всесвітній день молитви за покликання. З цієї нагоди Святіший Отець написав окреме послання, а в неділю, 11 травня 2014 р., очолив Євхаристійне богослуження у Ватиканській базиліці Святого Петра, під час якого уділив пресвітерське рукоположення 13-ом дияконам.

Молитися за те, щоб і в наш час молодь могла почути голос покликання, якому часто загрожує небезпека бути приглушеним іншими голосами, закликав вірних Папа Франциск перед проказуванням молитви «Царице Неба» в неділю, 11 травня 2014 р., промовляючи з вікна робочого кабінету в Апостольському палаці. Коментуючи уривок з Євангелії від святого Івана, в якому Ісус називає Себе «Добрим Пастирем», Наступник святого Петра зауважив, що завдяки цим словам ми можемо зрозуміти, «якого характеру стосунки панували між Ісусом та Його учнями». Він також наголосив, що в наші дні, як і в часах Христа, багато-хто пропонує себе, як «пастиря», але «лише Воскреслий є справжнім пастирем, Який дає життя у повноті».

Радимо також прочитати:

понеділок, 12 травня 2014 р.

12.05.2014р. Б. / 15 цитат Папи Франциска про війну і мир


Добірка висловлювань Святішого Отця про війну та мир:

Починає здаватися, що загиблі – це рядова частина щоденної звітності. Ми звикли читати про це! І якби ми набралися терпіння перерахувати всі війни, які зараз відбуваються у світі, – я впевнений, – ми списали би не одну сторінку. Здається, ми стали одержимі духом війни. Проходять ініціативи в пам’ять століття Першої світової війни, коли загинули багато мільйонів, всі обурюються, – але ж і сьогодні відбувається те ж саме! На місці великої війни всюди палають маленькі війни, розколюються народи… В ім’я власних інтересів люди вбивають один одного. (Літургія 25 лютого 2014р.).

Звідки війни та сварки між вами? Війни, ненависть, ворожнечу не купують на ринку – вони тут, у серці. Але сьогодні багато мільйонів людей гинуть в братовбивчих війнах, і ми звикли до цього, нас це вже не вражає! Багато хто з них вмирає за шматок землі, через амбіції, ненависть, расове неприйняття. Однак часто перед лицем конфлікту ми опиняємося в дивній ситуації: для його вирішення люди воліють обрати сварку, мову війни, а зовсім не мову миру! Що ж відбувається в наших серцях? Нехай допоможе нам Господь зрозуміти все це, і так визволить Він нас від небезпеки звикання до військових новин. (Літургія 25 лютого 2014р.).

Війна – це самогубство людства, бо вона вбиває серце, вбиває саме те, в чому живе послання Господа: вона вбиває любов! Бо війна виникає з ненависті, заздрості, прагнення до влади, так, у тому числі – скільки разів ми це бачимо – з цього прагнення влади. І також в історії, скільки разів ми бачили, що сильні світу цього бажають вирішувати місцеві проблеми, проблеми економіки, економічні кризи за допомогою воєн: Чому? Тому що гроші для них важливіше від людей! А війна і є саме це: вираз віри в гроші, в ідоли, в ідоли ненависті, віри в ідола, який веде тебе до вбивства брата, до вбивства любові. Мені згадалося слово нашого Бога Отця, з яким Він звернувся до Каїна, який убив із заздрості свого брата: Каїне, де брат твій? Сьогодні ми можемо чути цей голос: це плаче наш Бог Отець, Він оплакує наше безумство, Він каже всім нам ‘Де твій брат?’; Він каже всім можновладцям землі: ‘Де ваш брат? Що ви творите? (Літургія 2 червня 2013).

Війна – це завжди гріх : гріх ідолопоклонства, гріх принесення людей на вівтар влади, принесення людей в жертву. (Літургія 2 червня 2013).

Насильство ніколи не приводило до миру. Війна веде до війни, насильство веде до насильства! Я наполегливо прошу сторони конфлікту прислухатися до голосу своєї совісті, не замикатися в своїх інтересах, побачити в іншому брата, і, подолавши сліпе протистояння, встати з мужністю і рішучістю на шлях зустрічі і переговорів. Не культура зіткнення, не культура конфлікту творить співіснування народів, та серед народів, а культура зустрічі, культура діалогу: це єдиний шлях до миру. (Ангел Господній 1 вересня 2013).

Ми покликані не закривати очі на насильство і несправедливість, які чиняться в багатьох частинах світу, і не залишатися до них байдужими і нерухомими: потрібне загальне зусилля, щоб побудувати воістину більш справедливе і гуманне суспільство. Що відбувається в серці людини… яка дійшла до того, щоб робити все це? Що відбувається в серці людства? Час зупинитися! Господь нехай допоможе всім нам йти більш твердо шляхом справедливості і миру. І давайте почнемо з нашого дому! Справедливість і мир у себе вдома, між нами. Починають з дому, а потім вже – все людство. Але ми повинні почати з дому. Нехай Святий Дух діє в серцях, розплавить їх замки і броню, і дарує нам розчулитися перед слабкістю Дитятка Ісуса, бо світ вимагає сили лагідності, ненасильницької сили істини і любові. (Ангел Господній 1 січня 2014).

Братерство – основа миру і шлях до нього. В основі братерства лежить переконання, що всі ми – діти нашого Небесного Отця, що всі ми належимо до однієї людської сім’ї, і нас об’єднує спільна доля. Це передбачає для кожної людини відповідальність діяти так, щоб світ став спільнотою братів, які поважають один одного, приймають відмінності, властиві іншому, і піклуються одне про одного. У руки Марії, Матері Відкупителя, ми вкладаємо з синівським сподіванням наші надії. Їй, Матері всіх людей, ми ввіряємо крик про мир для народів, пригноблених війнами і насильством, щоб мужність діалогу і примирення запанувала над спокусами помсти, зарозумілості, корупції. Ми просимо Її, щоб Євангеліє братерства, яке проголошується й засвідчується Церквою, могло говорити до совісті кожної людини і руйнувати стіни, які не дозволяють ворогам визнати один одного братами. (Ангел Господній 1 січня 2014).

Істинний мир, як ми знаємо, полягає не в збереженні відносної рівноваги між протиборчими силами. Це зовсім не красивий “фасад”, за яким ховаються контрасти і поділи. Мир – це праця, якою потрібно продовжувати займатися день у день, виходячи з дару Божого, з Його благодаті, дарованої нам в Ісусі Христі. Христе, Князю миру, наверни всюди серця жорстоких, щоб вони склали зброю і встали на шлях діалогу. Бог є мир: попросимо Його допомогти нам бачити цей мир щодня, – в нашому житті, в наших сім’ях, в наших містах і країнах, в усьому світі. (Urbi et Orbi 25 грудня 2014).

Нехай мир, дар Ісуса, зможе назавжди оселитися в наших серцях і підтримувати пропозиції та дії керівників націй і всіх людей доброї волі. Всі ми докладаємо зусиль для того, щоб заохотити старання, спрямовані на дипломатичне і політичне подолання вогнищ війни, які досі нас турбують. (Загальна Аудієнція 18 вересня 2013).

Є глибша війна, яку повинні вести ми всі! Це тверде і мужнє рішення відкинути зло і його спокуси, і обрати добро, будучи готовими платити за це особисто: ось що означає слідувати за Ісусом, ось що означає взяти свій хрест! Ця глибока війна проти зла: для чого вести всю цю безліч воєн, якщо ми не здатні оголосити цю глибоку війну проти зла? Ні для чого! Марно… Крім того, ця війна проти зла дає нам можливість сказати «ні» братовбивчій ненависті і брехні, яку вона використовує; сказати «ні» насильству у всіх його формах; сказати «ні» розповсюдженню зброї та незаконній торгівлі нею. (Ангел Господній 8 вересня 2013).

Я  хотів би приєднати свій голос до крику, який виходить з усіх куточків землі, від кожного народу, з серця кожної людини, з великої єдиної родини, якою є людство, зі зростаючою тривогою: це крик про мир! Крик, який наполегливо говорить: ми бажаємо жити в мирі, бажаємо бути мирними людьми, ми бажаємо, щоб у нашому суспільстві, що роздирається розколами і конфліктами, вибухнув мир, а не війна; щоб більше ніколи не було війни! Мир є настільки цінним даром, що його слід зміцнювати і берегти. Нехай крик про мир звучить голосно, щоб досягти серця кожної людини, і щоб всі склали зброю і керувалися спрагою миру. (Ангел Господній 1 вересня 2013).

Нехай ланцюг зусиль на захист миру об’єднає всіх чоловіків і жінок доброї волі! Мир – це благо, яке вище від всіх бар’єрів, тому що воно є благом всього людства. Попросимо Марію допомогти нам відповісти на насильство, на конфлікт і війну силою діалогу, примирення і любові. Вона наша Матір: нехай Вона допоможе нам знайти мир. Ми всі Її діти. Допоможи нам, Маріє, подолати і цей важкий момент, і зобов’язатися бачити щодня і всюди справжню культуру зустрічі та миру. Маріє, Царице Миру, молися за нас! (Ангел Господній 1 вересня 2013)

Не зіткнення дають перспективу вирішення проблем, але здатність зустрічатися і вести діалог. (Ангел Господній 25 серпня 2013).

І попросимо воскреслого Ісуса, який перетворив смерть в життя, обернути ненависть на любов, помсту в прощення, війну в мир. Так, Христос є наш мир, і через Нього ми молимо за мир для всього світу. Мир в усьому світі, який як і раніше роздирають жадібністю ті, що шукають легкої наживи, який поранений егоїзмом, що загрожує людському життю і сім’ї, егоїзмом, який у двадцять першому столітті продовжує торгівлю людьми, найпоширенішу форму рабства. Миру в усьому світі, який терзають насильством, пов’язаним з торгівлею наркотиками і з нещадною експлуатацією природних ресурсів! Миру нашій Землі! (Urbi et Orbi 31 березня 2013).

Я знаю, нелегко залікувати рани і співпрацювати з вчорашнім ворогом, щоб разом творити завтрашній день, – але це єдиний шлях, який дає надію на майбутнє, надію на розвиток і на мир. (Urbi et Orbi 31 березня 2013)

Джерела: http://popefrancis.org.ua/

Воїни Христа Царя

12.05.2014р. Б. / Папа утворив Митрополію УГКЦ в Бразилії


КовбичСвятіший Отець Франциск підніс дотеперішню Єпархію святого Івана Христителя УГКЦ в Бразилії з осідком у Куритибі до статусу архиєпархії та митрополичого осідку. Першим архиєпископом-митрополитом призначено дотеперішнього єпарха владику Володимира Ковбича, ЧСВВ.
Одночасно Папа Франциск створив Єпархію Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці УГКЦ з осідком у Прудентополі, виокремивши її територію з новоствореної архиєпархії святого Івана Христителя та підпорядкувавши її цьому митрополичому осідку. Першим єпархом новоствореної Єпархії призначено владику Мирона Мазура, ЧСВВ, дотеперішнього єпископа-помічника Куритибської єпархії УГКЦ. 

Історія УГКЦ в Бразилії розпочалася з прибуттям до цієї країни отців-василіян, які приїхали слідом за мігрантами, які понад 120 років тому вирушили за океан у пошуках кращої долі. Невдовзі приїхали також Сестри Служебниці. Апостольський Екзархат для вірних візантійського обряду в Бразилії 1962 року створив святий Папа Йоан ХХІІІ, а через 9 років його піднесено до гідності єпархії. 

Першим єпископом був владика Йосиф Мартинець, ЧСВВ. Після нього, впродовж майже 30 років, від 1978 до 2006, єпархію очолював владика Єфрем Кривий, ЧСВВ, а від 2006 року правлячим єпископом став владика Володимир Ковбич, ЧСВВ, три роки раніше призначений єпископом- коадютором. У грудні 2005 року повідомлено про призначення владики Мирона Мазура, ЧСВВ, єпископом-помічником Куритибської єпархії. 

За матеріалами: Радіо Ватикану 

Джерело:   КРЕДО