ЛЮБОВ


ЛЮБОВ
– довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ! (І Кор.13,4-8)

середа, 2 квітня 2014 р.

02.04.2014р. Б. / Папа Франциск про шкідливість духовного лінивства та формального християнства

Перемагати духовне лінивство, не зупиняючись на формальних речах закликав вірних Папа Франциск, коментуючи під час ранкової проповіді у вівторок, 1 квітня 2014 р., євангельський уривок, в якому розповідається про зцілення паралітика, який 38 років очікував зцілення.

Як розповідає святий євангелист Іван, один паралітик лежав біля Силоамської купелі в Єрусалимі, до якої час-від-часу сходив ангел і порушував води, і той, хто перший занурювався, отримував зцілення. Згаданий чоловік скаржився, що не мав нікого, хто би вкинув його до води, і тому інші його випереджували. Коли ж надійшов Ісус, то наказав йому підвестися та йти. Так сталося, але чудо викликало нарікання фарисеїв, адже того дня була субота.

За словами Святішого Отця, в цій розповіді знаходимо опис двох важких духовних недуг, над якими «варто призадуматися». Перша з них – це покірлива примиреність паралітика з долею, який розчарований та нарікає. «Маю на увазі, – сказав проповідник, – багатьох християн, багатьох католиків, яким бракує ентузіазму, які розчаровані». Такі люди визнають, що вірять, що ходять на Службу Божу кожної неділі, але життя, мовляв, є таким, яким є, і не варто занадто втручатись у справи віри. Мовляв, мені вистачить, що я вірую, щоб бути спасенним, але не відчуваю потреби вияляти її іншим. Краще нічого такого не робити, не ризикувати, а то можна наразитися на критику…

«Це хвороба лінивства, християнської байдужості. Таке наставлення паралізує апостольську ревність, вчиняє християн застоялими, спокійними, але не в доброму значенні цього слова: вони не дбають про те, щоб виходити для звіщення Євангелія», – відзначив Папа, наголошуючи, що такі християни «є сумними, негативними», тому що лінивство породжує смуток. Такі християни, «позбавлені апостольської ревності», не приносять користі Церкви, але таких християн-егоїстів є чимало.

Але в згаданому уривкові з Євангелії знаходимо і інший гріх, коли бачимо критику Ісусового вчинку, за те що Він вчинив чудо у суботу. Це є гріх формалізму, коли «християни не залишають місця для Божої благодаті», залишаючись формальними, дбаючи лише про зовнішні атрибути. «Так не можна!» – це слова, які вони найчастіше вживають.

Протилежністю цим двом наставленням є поведінка Ісуса, який наблизився до паралітика, запитуючи: «Чи хочеш оздоровитися?» – та зціляє його. А коли пізніше знову його зустрів, каже йому: «Більше не гріши». Саме так, за словами Папи, повинні поводитися християни. З апостольською ревністю наближатися до зранених людей, з братерським словом пропонуючи Божу благодать, яка приносить зцілення, а також перестерігати від гріха.

Текст із сторінки http://uk.radiovaticana.va


Джерело:   Воїни Христа Царя

02.04.2014р. Б. / Профанація в Лурді

Лурд, Сакре Кер
Злочинці зламали Дарохранительницю і викрали начиння з Пресвятими Дарами. Крадіжка зі зломом сталася в храмі Пресвятого Серця в Лурді.
 
У цьому храмі знаходиться хрестильниця, в якій було охрещено св. Бернадету Субіру — візіонерку, якій об’явилася Діва Марія. У 14-річному віці Бернадета 18 разів побачила Матір Божу, яка назвалася «Непорочним Зачаттям». Це було 1858 року, через чотири роки після урочистого проголошення Пієм ІХ догмату про вбереження Матері Христа від первородного гріха. Марія також сказала Бернадеті молитися на Розарії. 

У гроті Масаб’єль, де відбулися об’явлення, забило джерело, яке є місцем паломництв мільйонів хворих. Чимало з них дають свідчення духовного й фізичного зцілення після занурення у його воду. 

  За матеріалами: Gość Niedzielny 

Джерело:   КРЕДО 

вівторок, 1 квітня 2014 р.

01.04.2014р. Б. / «Хочемо висловити нашу вдячність Богові за його опіку над нами», − владика Богдан (Дзюрах (video))

Акт відновлення посвяти українського народу під Покров Пресвятої Богородиці буде наче вершиною молитовного стояння українських Церков з українським народом, з народом, який бореться за своє краще майбутнє.

Про це сказав владика Богдан (Дзюрах), Секретар Синоду Єпископів УГКЦ, у своєму відеоблозі на «Живому.ТБ», розповідаючи про сакральне значення Акту посвяти українського народу.

«У час, коли відчуваємо певну внутрішню і зовнішню загрозу, ми потребуємо великої Божої помочі, Божої опіки. І саме керуючись такими мотивами, Синод нашої Церкви на чолі з її Отцем і Главою Блаженнішим Святославом прийняв рішення відновити Акт посвяти українського народу під Покров Пречистої Діви Марії», − розповів єпископ.

«Хочемо через Акт відновлення посвяти нашого народу під Покров Богородиці висловити нашу вдячність Богові за Його опіку над нами. Водночас будемо просити могутнього материнського заступництва Пресвятої Богородиці», − зазначив владика Богдан.

Архиєрей пригадав, що в Києві є такий знак присутності Богородиці в нашому народі: у найдавнішому храмі України, у святій Софії Київській, є відома мозаїка Оранти – Богородиці, яка з піднесеними руками молиться до Господа. «Знаю, у побожних киян з вуст в уста переходить духовне передання, що доки стоїть Богородиця з піднесеними руками на київських горах, наша держава і наш народ витримає, вистоїть, буде розвиватися», − сказав Секретар Синоду.

Але, на його переконання, навіть якби щось сталося: якась катастрофа чи катаклізм, що зруйнували б цей храм, народ вистоїть, «бо Богородиця є жива, вона є між нами і постійно заступається за нас».

Єпископ висловлює побажання, аби цей Акт відновлення посвяти зібрав всіх наших віруючих людей, усіх громадян України під її материнський Покров, щоб благати в неї заступництва, допомоги і порятунку.

Владика пригадав, що Акт посвяти українського народу під Покров Божої Матері не є новий. Він має глибоке коріння ще з самого початку християнської історії нашого народу. Князь Ярослав Мудрий через рік після перемоги над печенігами уперше посвятив наш народ під Покров Діви Марії. І на її честь побудував храм Благовіщення над Золотими воротами. Цей храм сьогодні відновлений. Він є знаком присутності Матері Божої в християнській історії нашого народу.

І цей Акт відновлення посвяти відбуватиметься напередодні свята Благовіщення Богородиці, 6 квітня 2014 року.

«Ми сподіваємося, що свято стане значною подією для всього українського народу. Це буде для нас знаком надії і Божої опіки, запевненням у змаганнях, які переходить наш народ і наша держава», − зазначив владика Богдан.

Інші православні Церкви відгукнулися на пропозицію УГКЦ і теж проведуть подібні молитовні урочистості. Владика сподівається, що ця важлива духовна подія стане загальнонаціональною.


Департамент інформації УГКЦ

Воїни Христа Царя