30.09.2013р. Б. / Папа: катехит зберігає пам’ять про Бога, щоб ділитися нею з іншими

«Горе безжурним на Сіоні та безпечним на горі самарійській, що вилежуєтесь на слонових ложах» (Ам 6 1, 4). Ці слова з книги пророка Амоса, які «попереджають про небезпеку, що загрожує всім нам», стали основою проповіді Папи Франциска 29 вересня 2013 р.

 

Своє слово він виголосив під час Євхаристійного богослужіння у неділю, на площі св. Петра у Ватикані, яку вщент заповнили вірні. Значну частину з присутніх становили катехити, які з нагоди Року віри прибули на прощу, присвячену саме їм. У світлі біблійних читань цієї неділі Святіший Отець запропонував кілька думок про те, якою є автентичність катехита. 

Коментуючи наведені вище «жорсткі слова» пророка Амоса, Папа пояснив: небезпека, перед якою вони перестерігають, полягає у тому, щоб «зручно вмоститися», поставивши власний добробут на перше місце у своєму серці. Схожий досвід бачимо на прикладі євангельського багача, який одягався у дорогі шати та справляв щоденні бенкети, в той час, як біля його воріт лежав Лазар, який не мав нічого, щоб насититися. Багач не звертав на нього уваги, це його не стосувалося. «Якщо речі, гроші, світова марнота, стають центром життя, вони зв’язують нас, опановують нас, і ми втрачаємо свою автентичність», — сказав Святіший Отець. Він заувачив, що євангельський багач не має імені, про нього просто сказано: «багач». Його обличчям є те, що він має… 

У цьому контексті проповідник поставив запитання: «Як же таке може трапитися? Чому люди, а можливо, й ми самі, впадаємо у небезпеку замкнутися, покласти свою основу в речах, які, врешті-решт, викрадають наше обличчя, наше людське обличчя?» Це, за словами Папи, стається тоді, коли забуваємо про Бога. «Якщо забракне пам’яті про Бога, все зводиться до “я”, до мого добробуту. Життя, світ, ближні втрачають зміст, нічого не вартують, усе зводиться до одного виміру, яким є володіння», — зазначив Святіший Отець. Від додав: забуваючи про Бога, ми й самі втрачаємо зміст, втрачаємо своє обличчя, адже ми «створені на образ і подобу Бога, не речей, не ідолів». 

«Отож, — вів далі Вселенський Архиєрей, — дивлячись на вас, я запитую: ким є катехит? Це той, хто зберігає та підтримує пам’ять про Бога, зберігає її у собі та вміє розбудити її в інших людях. Це прекрасно: пам’ятати про Бога так, як Діва Марія, яка перед лицем чудесних Божих діянь у своєму житті не думає про почесті, престиж, багатства, не замикається у собі самій». Навпаки, прийнявши благовість від Ангела та зачавши Божого Сина, Богородиця пускається в дорогу до своєї родички Єлизавети, яка в похилому віці була при надії, йде для того, щоб їй допомогти. А під час зустрічі Її першим актом є «пам’ять про Боже діяння, про вірність Бога», тобто чудова пісня «Величай, душе моя, Господа». 

Папа зауважив, що у цій подячній пісні Марія розповідає також і свою особисту історію, історію своїх взаємин із Богом. «І так є з кожним із нас, із кожним християнином: віра вміщає саме пам’ять про історію Бога з нами, пам’ять про зустріч із Богом, який першим робить крок, творить і спасає, перемінює нас; віра — це пам’ять про Його слово, яке розігріває серце, про Його діла спасіння, якими Він дарує нам життя, очищає нас, піклується та живить. Катехит, — підсумував Святіший Отець, — це, власне, і є християнин, який кладе цю пам’ять на служіння звіщенню; не для того, щоб себе показати, не для того, щоб говорити про себе, але для того, щоб говорити про Бога, про Його любов та вірність». 

Таким чином, кетехит — це християнин, який носить у собі пам’ять про Бога, який дозволяє їй «провадити його протягом усього життя», а також уміє пробуджувати цю пам’ять у серцях ближніх. І це — вимогливе завдання, яке охоплює все життя. «Сам Катехизм, — додав Папа, — є нічим іншим, як пам’яттю про Бога, про Його діяння в історії, про те, що Він у Христі став близьким до нас, що Він присутній між нами у своєму слові, Святих Таїнствах, своїй Церкві та любові». 

Повертаючись до слів пророка Амоса «горе безжурним на Сіоні», Святіший Отець зазначив: спосіб, як не стати цими легковажними особами, що покладають надію на речі, знаходимо у вказівках з Послання святого Павла до Тимотея. Ці вказівки стосуються також і життєвого шляху катехита. Ось вони: шукай праведності, побожності, віри, любові, терпеливості, лагідності. «Катехит, — підсумував Папа Франциск,  — є людиною, яка пам’ятає про Бога, якщо підтримує постійні та живі взаємини з Ним; якщо є людиною віри, яка справді довіряє Богові, й на Ньому ґрунтується її впевненість; якщо є людиною милосердної любові, яка бачить в усіх братів; якщо є людиною терпеливості й витривалості, яка вміє виходити назустріч труднощам, випробуванням, поразкам зі спокоєм та надією на Господа; якщо є людиною лагідною, здатною зрозуміти і змилосердитися».

 
За матеріалами: Радіо Ватикану 

Джерело:   КРЕДО 

29.09.2013р. Б. / Архиєпископ Фізікелла: катехизація повинна розвиватися у місійному ключі

Не можна допустити, щоб Церква проводила нову євангелізацію, спираючись на "катехизацію з минулого". З таким закликом виступив архиєпископ Ріно Фізікелла, президент Папської ради з нової євангелізації, перед учасниками Міжнародного конгресу катехитів, який 26-28 вересня проходить в Римі. За словами єрарха, необхідна катехизація, яка буде розвиватися в місіонерському ключі, і яка стане істинним інструментом проголошення Євангелія, щоб поступово передавати новизну віри і її важливість для життя.

Архиєпископ Фізікелла позначив деякі виклики, що стоять перед катехитами. Він зазначив розповсюджену релігійну необізнаність серед хрещених, брак християнської ідентичності, що часто виражається в поведінці абсолютно протилежній вірі, байдужості до життя християнської громади, відсутності відчуття приналежності до Церкви і релятивістському баченні змісту віри і моралі. За словами єрарха, ця ситуація особливо явна в "країнах з давньою християнською традицією, де можна легко зустріти людей, що горять християнством, як культурою", але не мають сміливості зробити вибір, який би базувався на вірі.

Архиєпископ Фізікелла зазначив, що часто віра сучасних християн нагадує вуглинки, що тліють, а не живе полум'я, здатне підтримувати життя. Тому, підкреслив єрарх, через катехизацію Церква покликана "дати віруючим можливість зміцнити християнську ідентичність, здатну протистояти новим культурним впливам і духу часу."

За матеріалами http://be.radiovaticana.va

Джерело:   Воїни Христа Царя

29.09.2013р. Б. / Спільнота Ватиканського Радіо відзначила свято свого Небесного Покровителя архангела Гавриїла

Бути посланцями Бога, близькими до сучасної людини, несучи їй Бога. Такою, на думку Президента Папської Ради суспільних комунікацій, є місія людей, покликаних служити поширенню голосу Церкви та Папи. Про це архиєпископ Клаудіо Марія Челлі говорив у проповіді, виголошеній під час Святої Меси в каплиці Благовіщення Ватиканського Радіо, на яку в суботу, 28 вересня 2013 р., зібрався колектив Папської Радіостанції, щоб відсвяткувати літургійний спомин свого Небесного Покровителя. З огляду на те, що свято Архангела Гавриїла цього року припадає на неділю, святкування відбулися напередодні.

Постать ангела, як Господнього слуги й посланця, який споглядає обличчя Бога та завжди готовий виконати Його волю, є прикладом також для працівника Ватиканського Радіо. Коментуючи євангельську розповідь про подію Благовіщення, архиєпископ Челлі звернув увагу на те, що хоч «висока професійність» є незамінною річчю, у випадку церковної комунікації слід також говорити про «покликання», що вимагає глибокого особистого духовного життя. «Не можу лише бути “технічним виконавцем”, – зазначив він. – Те, що народжується у моєму серці та перекладається у присутність на цих радіохвилях, вимагає з мого боку дедалі більше споглядати обличчя Небесного Отця. Це означає, що наша праця, наш професійний шлях, вимагає дедалі глибшого споглядання Божого таїнства в нашому житті», – сказав проповідник.

Президент Папської Ради суспільних комунікацій звернув особливу увагу на слова Святішого Отця Франциска, який наголошує на тому, що завданням Церкви є бути поруч з сучасною людиною, яка, не зважаючи на наявність найдосконаліших засобів зв’язку, стає дедалі самотнішою. І кому, як не Ватиканському Радіо та іншим засобам комунікації, слід бути виразниками цієї близькості, вносячи у життя людини перспективу любові Бога.

Після завершення богослужбової частини, у конференц-залі осідку Ватиканського Радіо відбулося вручення Папських відзнак заслуженим працівникам. Цьогорічними лауреатами стали чотири жінки-мирянки, двоє з яких працюють у адміністративній сфері, а двоє – в редакціях. Відбулося також представлення нової картини «Римські Папи Ватиканського Радіо», яка замінила попередню, відобразивши зміну Понтифікату, що відбулася у березні цього року.

Текст зі сторінки Радіо Ватикан