ЛЮБОВ


ЛЮБОВ
– довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ! (І Кор.13,4-8)

четвер, 29 серпня 2013 р.

29.08.2013р. Б. / Постанови Синоду Єпископів УГКЦ

Від 11 до 18 cерпня 2013 року Божого в м. Києві проходив Синод Єпископів Української Греко-Католицької Церкви, у якому взяли участь 35 єпископів з України, країн Центральної та Західної Європи, Пiвнiчної і Пiвденної Америки та Австралiї. Публікуємо Постанови цього Синоду.


На славу Святої, Єдиносущної, Животворящої і Нероздільної Тройці,
Отця, і Сина, і Святого Духа,
і на добро ввіреного нам Божого люду. Амінь

БОЖОЮ МИЛІСТЮ
І В ПОВНОМУ СОПРИЧАСТІ
З РИМСЬКИМ АПОСТОЛЬСЬКИМ ПРЕСТОЛОМ
СВЯТОСЛАВ,
Верховний Архиєпископ Києво-Галицький
Української Греко-Католицької Церкви
Високопреосвященним і Преосвященним владикам,
всечесним отцям духовним, преподобним ченцям і черницям
та мирянам помісної Української Греко-Католицької Церкви

ПРОГОЛОШУЮ ТА ОПРИЛЮДНЮЮ

Постанови
Синоду Єпископів
Української Греко-Католицької Церкви

Київ, 11–17 серпня  2013  року Божого
  1. Затвердити розпорядок сесійних засідань Синоду Єпископів УГКЦ 2013 року.
  2. Затвердити порядок денний Синоду Єпископів УГКЦ 2013 року.
  3. Взяти до уваги стан виконання рішень Синоду Єпископів УГКЦ 2012 року.
  4. Затвердити звіт про діяльність Патріаршої курії УГКЦ за минулий рік.
  5. Затвердити підсумки звітів комісій та відділів патріаршого рівня за минулий рік.
  6. Затвердити документ «Напрямки нової євангелізації в УГКЦ» (див. Додаток 1).
  7. Доручити робочій групі з реалізації Стратегії’2020 координувати впровадження в життя Напрямків нової євангелізації в УГКЦ.
  8. Визначити як пріоритет програми «Жива парафія – місце зустрічі з живим Христом» на 2014 рік розвиток місійного духу у вірних УГКЦ.
  9. Взяти за основу документ «Місійність богопосвячених осіб в УГКЦ».
  10. Доручити Канонічному відділу в співпраці з Пасторально-міграційним відділом Патріаршої курії розробити Духовно-пасторальний правильник для священнослужителів, які діють на територіях, де немає ієрархічних структур УГКЦ.
  11. Затвердити фінансовий звіт Патріаршої курії УГКЦ за 2012 рік.
  12. Затвердити бюджет Патріаршої курії УГКЦ на 2014 рік.
  13. Затвердити фінансовий звіт фонду «Андріїв гріш» за 2012 рік.
  14. Взяти до уваги звіт робочої групи з реалізації Стратегії’2020 за 2012–2013 роки.
  15. Доручити робочій групі з реалізації Стратегії’2020 збирати статистичні дані в єпархіях щодва роки, починаючи з першої половини 2014 року.
  16. Прийняти фінансовий звіт робочої групи з реалізації Стратегії’2020 за минулий міжсинодальний період та затвердити бюджет її діяльності на період від серпня 2013 року до серпня 2014 року.
  17. Поблагословити дальшу працю робочої групи з опрацювання Партикулярного права УГКЦ.
  18. Доручити Патріаршій літургійній комісії вивчити питання Місяцеслова та запропонувати варіант офіційного Місяцеслова УГКЦ.
  19.  Доручити Патріаршій літургійній комісії:
  20. запропонувати офіційну назву та літургійний статус святкового дня поминання новомучеників УГКЦ, згідно з літургійними приписами;
  21. укласти і представити на затвердження службу новомученикам УГКЦ.
  22. Доручити Патріаршій літургійній комісії опрацювати питання визначення днів літургійного календаря для поминання поодиноких блаженних новомучеників УГКЦ.
  23. Доручити Патріаршій літургійній комісії впорядкувати питання видання літургійних текстів.
  24. Для щорічного поминання дня освячення Патріаршого собору Воскресіння Христового в Києві:
  25. встановити 18 (5) серпня свято Спомину освячення Патріаршого собору Воскресіння Христового в Києві;
  26. доручити Патріаршій літургійній комісії укласти і подати на затвердження службу цього свята.
  27. Затвердити з внесеними доповненнями та поправками тематичний зміст програми Катехуменату в УГКЦ.
  28. Доручити Патріаршій літургійній комісії до кінця 2013 року укласти літургійні чини, потрібні для застосування практики катехуменату в УГКЦ, та подати їх на перегляд Постійному Синодові Єпископів УГКЦ.
  29. Впровадити в єпархіях УГКЦ програми катехуменату для дорослих.
  30. Створити робочу групу для написання Катехизму УГКЦ для молоді в такому складі:
- Преосв. вл. Петро (Стасюк), опікун робочої групи;
- о. д-р Мирон Бендик, голова робочої групи;
- о. Андрій Зелінський, ТІ;
- о. Олег Кобель;
- о. Дмитро Синейко;
- о. Іван Гаваньо;
- о. Матей Гаврилів, ЧСВВ;
- с. Атанасія Сметаняк, ЗСПР;
- Марія Кохановська, працівник Комісії у справах молоді;
- о. Тарас Барщевський;
- Назар Дуда;
- преп. с. Луїза Цюпа, СНДМ. 

  1. Доручити робочій групі з написання Катехизму УГКЦ для молоді розробити концепцію Катехизму і представити її на наступній після посинодальної сесії Постійного Синоду Єпископів УГКЦ.
  2. Створити Відділ морського апостоляту УГКЦ на загальноцерковному рівні.
  3. Обрати Преосв. вл. Петра (Стасюка) головою Відділу морського апостоляту УГКЦ.
  4. Дати згоду на зміну назви «Пасторально-місійний відділ Патріаршої курії УГКЦ» на «Пасторально-міграційний відділ Патріаршої курії УГКЦ».
  5. Дати згоду на зміну назви «Патріарша комісія священичого виховання УГКЦ» на  «Патріарша комісія у справах духовенства УГКЦ».
  6. Проголосити блаженного священномученика Василя Величковського покровителем пенітенціарного капеланства УГКЦ.
  7. Провести VI Сесію Патріаршого Собору УГКЦ у вересні 2015 року в Івано-Франківську.
  8. Визначити темою VI Сесії Патріаршого Собору УГКЦ тему: «Жива парафія – місце зустрічі з живим Христом».
  9. Доручити єпархіальним єпископам провести впродовж 2014 року єпархіальні собори на тему «Жива парафія – місце зустрічі з живим Христом» у рамках підготовки до  VI Сесії Патріаршого Собору УГКЦ.
  10. Затвердити такий склад голів синодальних комітетів:
1) Екуменічний комітет – Блаженніший Святослав;
2) Літургійний комітет – Преосв. вл. Венедикт (Алексійчук);
3) Комітет духовенства – Преосв. вл. Кен (Новаківський);
4) Комітет монашества – Преосв. вл. Степан (Меньок);
5) Комітет у справах мирян – Преосв. вл. Володимир (Ковбич);
6) Комітет катехизації і християнської освіти – Преосв. вл. Петро (Стасюк);
7) Богословський комітет – Преосв. вл. Борис (Ґудзяк);
8) Комітет беатифікацій і канонізацій – Високопреосв. вл. Ігор (Возьняк);
9) Канонічно-правничий комітет – Преосв. вл. Володимир (Ющак);
10) Комітет подружжя і сім’ї – Преосв. вл. Дмитро (Григорак);
11) Пасторально-місійний комітет – Високопреосв. вл. Василь (Семенюк);
12) Комітет суспільних комунікацій – Преосв. вл. Тарас (Сеньків);
13) Комітет культури – Преосв. вл. Діонісій (Ляхович);
14) Комітет суспільної справедливості та благодійної діяльності – Преосв. вл. Гліб (Лончина);
15) Комітет екології – Преосв. вл. Михайло (Колтун);
16) Комітет у справах молоді – Преосв. вл. Браєн (Байда);
17) Фінансовий комітет – Високопреосв. вл. Володимир (Війтишин);
18) Комітет моряків цивільного флоту – Преосв. вл. Петро (Стасюк);
19) Комітет емігрантів і біженців – Преосв. вл. Йосиф (Мілян).
  1. Доручити єпархіальним єпископам упродовж 2014 року належним чином відзначити у своїх єпархіях 25-ту річницю легалізації УГКЦ в Україні.
  2. Встановити з 1 листопада 2014 року до 1 листопада 2015 року Рік пам’яті слуги Божого митрополита Андрея Шептицького.
  3. Доручити Високопреосв. владиці Ігореві (Возьнякові) сформувати та очолити оргкомітет з відзначення Року пам’яті слуги Божого митрополита Андрея Шептицького.
  4. Провести наступний Синод Єпископів УГКЦ 7–14 вересня 2014 року Божого у Львові–Брюховичах.
  5. Визначити головною темою Синоду’2014 тему: «Управління дарами».
  6. Призначити відповідальним за підготовку головної теми Синоду Єпископів 2014 року Преосвященного владику Давида (Мотюка).

Ці постанови набирають чинності 3 вересня 2013 року Божого,
у день Святого апостола Тадея

+ Святослав (Шевчук),
Верховний Архиєпископ
Української Греко-Католицької Церкви
+ Богдан (Дзюрах),
Секретар Синоду Єпископів
Української Греко-Католицької Церкви

Дано в Києві,
при Патріаршому соборі Воскресіння Христового,
22 серпня 2013 року Божого

Додаток 1

НАПРЯМКИ НОВОЇ ЄВАНГЕЛІЗАЦІЇ В УГКЦ 

І. Розвиток місійного духу у вірних УГКЦ.

1. Проголосити час від Вознесіння до Зіслання Святого Духа «Декадою місійності УГКЦ».
2. Визначити такі рівні розвитку місійного духу в Церкві:
1) особистий та парафіяльний:
  • практикувати молитву за укріплення у вірі та поширення віри;
  • ділитися вірою через свідчення життя;
  • ділитися дарами (таланти, час, матеріальні засоби) задля поширення віри;
  • звернути особливу душпастирську увагу на роль християнської сім’ї в плеканні та передаванні віри;
  • розвивати практики й програми, які сприяють духовному зближенню Сходу і Заходу України, а також вірних УГКЦ із різних частин світу.

2) єпархіальний:
  • розвивати євангелізаційні програми для нових адресатів місії Церкви;
  • розвивати програми душпастирської опіки над українськими емігрантами, зокрема в західних країнах;
  • здійснювати заходи задля забезпечення духовної опіки вірних у місцях їхнього нового перебування в межах наявних структур УГКЦ Північної та Південної Америки;
  • розвивати програми повернення до Церкви непрактикуючих християн (на кшталт програми «Welcome home» в Торонтонській єпархії);
  • розвивати програми євангелізації різних суспільних категорій людей (представники сфери культури і науки, освіти, судочинства, медицини, політики тощо);
  • розвивати програми євангелізації змішаних подружжів;
  • розвивати різні види капеланського служіння;
  • розвивати програми душпастирської практики семінаристів на місійних територіях;
  • розвивати програми духовної та матеріальної взаємодопомоги між парафіями на місійних теренах і парафіями, деканатами та єпархіями УГКЦ.

3) загальноцерковний:
  • вивчати можливості та способи здійснення місійної діяльності ad gentes.
  • започаткувати морський апостолят УГКЦ.

3. Покласти на робочу групу з реалізації Стратегії’2020 відповідальність за опрацювання та координацію впровадження в життя Напрямків нової євангелізації в УГКЦ.
4. Визначити як пріоритетний напрямок формації духовенства УГКЦ на 2014 рік розвиток місійного духу в УГКЦ.
5. Просити Главу і Отця УГКЦ створити в рамках робочої групи підгрупу з розвитку та втілення в життя Напрямків нової євангелізації в УГКЦ.

ІІ. Створення Інституту нової євангелізації. 

1. Доручити робочій групі з реалізації Стратегії’2020 розробити концепцію та програму діяльності Інституту нової євангелізації.
2. Просити єпархіальних єпископів при прийнятті кандидатів до семінарії зважати не лише на потреби місцевих єпархій, а й на місійні потреби УГКЦ та Вселенської Церкви.
3. Доручити ректорам семінарій УГКЦ та відповідальним за священичу формацію виховувати в семінаристів дух посвяти, зокрема готовність приймати священство в неодруженому стані.

ІІІ. Впровадження програм підвищення кваліфікацій екзархальних та єпархіальних управлінь на місійних теренах. 

1. Доручити Патріаршій курії УГКЦ:
  • організувати для єпископів курси з управління в місійних обставинах;
  • вивчити реальний стан кадрового забезпечення екзархатів та єпархій;
  • організувати вишкіл та підвищення кваліфікації кадрів, зустрічі для супроводу та обміну досвідом тощо.

IV. Фінансове забезпечення місійної діяльності УГКЦ. 

1. Просити єпархіальних єпископів та Отця і Главу УГКЦ:
  • створити єпархіальні та загальноцерковний місійні фонди для забезпечення місійної діяльності УГКЦ;
  • упродовж Декади місійності в УГКЦ проводити збір пожертв у всіх парафіях УГКЦ на місійні потреби єпархії та Церкви;
  • скерувати певну частину зібраних коштів на загальноцерковні місійні потреби;
  • створити систему священичої солідарності задля матеріальної допомоги духовенству на місіях.
2. Призначити головою Всецерковного місійного фонду Преосв. вл. Петра (Стасюка).

Джерела: http://news.ugcc.org.ua

Воїни Христа Царя

29.08.2013р. Б. / Слово Митрополита Львівського на празник Успіння Пресвятої Богородиці

Слово Митрополита Львівського на празник Успіння Пресвятої Богородиці

Лк 10,38-42; 11,27-28.

Доброчесні отці,
Святкова радісно налаштована громадо,
безмежно вдячний Господу Богу за вас, достойні та любі молільники села Чишки, та за вашу молитовну участь в торжестві Успіння Божої Матері! З року в рік святкуємо це величне свято, молимося до Матері Бога та надіємося на позитивну зміну нашого життя також, благаємо у неї переміни на краще життя усіх осіб, які прихильні Церкві! Богородиця – перед Різдвом Діва, у Різдві дівоцтво зберегла, ставши Матір’ю і по Різдві залишилася Дівою. Здійснилося сказане пророком: «Ось, діва матиме в утробі й породить сина, і дадуть йому ім'я Еммануїл...» (Мт 1,23). Святий Учитель Церкви навчає, що дівоцтво після неслухняності Адама відлетіло, віддалилося із раю, а Син Божий, прийшовши на землю повертає його, звільняючи від далекого «заслання», бо сам родився від діви, являючи так свою матір дівою (пор. св. Ів. Золот., «Бесіда про насолоду майбутніми благами і нікчемство теперішніх» п.4). Господь вибрав її перед віками, знав, що вона у чистому сповіданні збереже віру в єдиного Бога. Вона не похитнулася ніколи у вірності та любові Бога, жодна пляма невірності чи похибки не діткнула її душі та серця. У книзі Мудрості пишеться: «Щаслива безплідна, яка без плями, яка не знала гріховного ложа …» (Мудр 3,13). А пресвята Богородиця породила Ісуса Христа у незвичайний спосіб в чистоті й праведності, бо сам ангел їй сказав: «… Дух Святий зійде на тебе й сила Всевишнього тебе отінить; тому й святе, що народиться, назветься Син Божий» (Лк 1,35). Вона єдина із усього людського роду «знайшла особливу ласку в Господа» й привела на світ того, Спасителя, хто визволив увесь людський рід від гріховного засилля. Глибока застанова Марії при зустрічі з ангелом принесла освячуючий та спасенний результат для усіх людей доброї волі нашої планети. «Діва була у всьому гідна подиву; … коли почула привітання (ангела), не відразу віддалася радості й повірила сказаному, але затривожилася й роздумувала: що могло значити це привітання» (св. Ів. Золот., Бесіда IV на Мт п.5). Марія, Мати Божа, тільки примножувала добра до отриманої благодаті від Господа. Божий дар знайшов надзвичайно духовно плодоносну ріллю в душі Марії, бо те, що було дано їй,  принесло плід в необмежене число більше разів. Цю ласку освячення, цей незаслужений та незбагненний дар необхідно прийняти від Бога усім та з ним співпрацювати, щоб осягнути щасливу вічність. Хоч про Марію мало описано у Святому Писанні, нічого не говориться про її життя після сходження Святого Духа на апостолів та на неї, однак, присутність Марії, для прикладу в Єрусалимі, давала апостолам велике натхнення та відвагу до проповідування Божого Слова. Молитва Марії, її рівновага та внутрішній спокій, витискали глибокий знак любові та ревності за Божі справи в душах учнів Христових. Марія часто служила апостолам допомогою та порадою у тяжких хвилинах їхнього життя. Богородиця – найсвятіша на землі після Ісуса Христа із усього людського роду. Вона найкраще розуміла важливість проповідування науки Христової між народом, всебічно знала ціну його смерті та воскресіння. Про неї скромно написано у Святому Писанні, однак, її мовчанка, заглиблення у молитві до Бога, піст та інші жертви, приносили багатий духовний урожай в душах учнів Христових й тих, хто слухав їхніх навчань. Людині неможливо збагнути праведного життя Марії, заглиблення її ума в Божі справи та її любові до Господа!

Сьогодні святкуємо торжество Успіння пресвятої Богородиці. Не виражаємося словами, що вона померла, лише, заснула. Святі автори її життя описують, що на похованні тіла Марії не було апостола Томи, який проповідував в Індії. Він прибув у чудесний спосіб на третій день після того, як її тіло поклали до гробу. Бажав побачити її, але, коли відкрили гріб – тіла не було. Господь забрав її святе тіло на небо, як це відбулося із пророком Іллею, однак, спосіб переносу тіла у вічність залишився великою таємницею, подібно, як спосіб втілення Божого Сина в її лоні. Хоч відійшла до неба, однак, не залишила нас, пам’ятає про нас й наші потреби. Сам Бог з усім небом вітали Марію, оточену його славою та сяйвом праведності! Любімо Марію, бо вона не тільки нас любить, але й допомагає нам у ділі нашого освячення та спасіння. Щиро практикуймо молитву до Матері Божої, часто призиваймо її на поміч, особливо тоді, коли злі сили нападають нас, тривожать та бажають погубити нас. Апостол вчить: «Ми знаємо, що ми від Бога і що ввесь світ лежить у лихому» (1Ів 5,19). Благаймо пресвятої Богородиці, щоб допомагала нам та світові визволятися від гріховного впливу, ради терпіння та воскресіння її Сина, Ісуса Христа!  Практикуймо сердечну молитву до Богородиці, молімося акафісти, молебень та на вервиці до неї, носімо її іконку чи медальйон, бо вона може випросити багато добра для душі у Господа.  Радіймо з того, що у нашому народі та на наших землях побудовано багато церков у честь Марії, творяться її ікони, написані книги про її чеснотливе життя в Господі, співаються пісні та існує музика на її прославу, створені різні Маріїні дружини, існують монастирі під іменем Богородиці тощо. Хто молиться до неї, хто просить її про спасіння душі, така особа необхідно буде спасенна. До Марії годиться віднести такі слова: «Я мати красної любові, остраху, знання й благої надії, я даю вічні блага всім моїм дітям і тим, що від Бога призначені» (Сир 24,18). Пресвята Богородице, рятуй нас, щоб не загинути марно! Бажаємо бути у небі з тобою! 

+ Ігор
 
Архиєпископ і Митрополит Львівський УГКЦ

28.08.2013 с. Чишки, Пустомитівський р-н.


Джерела: www.ugcc.lviv.ua

Воїни Христа Царя

середа, 28 серпня 2013 р.

28.08.2013р. Б. / Послання Голови Патріаршої катехитичної комісії до катехитів УГКЦ з нагоди Дня Катехита

Що було споконвіку, що ми чули, що бачили нашими очима, що оглядали і чого руки наші доторкалися, про Слово життя, – 2 а життя об’явилось, і ми бачили й свідчимо й звістуємо вам життя вічне, що в Отця перебувало й нам явилося, – 3 що ми бачили й чули, звістуємо й вам, щоб і ви мали спільність із нами. А наша спільність – з Отцем і з його Сином Ісусом Христом. 4 І це ми вам пишемо, щоб наша радість була повна”(1 Йо 1, 3-4)

Всечесніші отці, преподобні брати і сестри, дорогі катехити, співпрацівники у Божому винограднику!

Слава Ісусу Христу!

Перш за все від імені Церкви бажаю щиро Вас всіх привітати з Днем Катехита, 29 вересня, та висловити сердечну подяку за Вашу посвяту і відданість у катехитичному служінні протягом 2013 року. Цей рік справді був насиченим важливими церковними подіями, які глибоко позначилися на житті нашої Церкви і кожного з нас: Рік Віри, 1025-річчя Хрещення Русі-України, посвячення Патріаршого Собору в Києві.

Хай Господь Ісус-Учитель благословить Вас щедрими дарами, а Святий Дух надихає та вказує нові шляхи, як навчати і виховувати у вірі, як звіщати Христа, як передавати віру новим поколінням. Ми живемо в часі, в якому все швидко змінюється, як, також, і ставлення до релігії, до Бога, Церкви, до християнських цінностей. Ми з Вами покликані і послані Церквою звіщати Христа і Його науку – євангелізувати і катехизувати. Ми покликані сьогодні передавати віру та духовне багатство Володимирового Хрещення.

Бажаю поділитися з Вами інформацією про важливі події та подати деякі напрямні для нашого катехитичного служіння:

1. Нова Євангелізація в УГКЦ. 

Сьогодні уся Христова Церква потребує нової євангелізації, нового поштовху до звіщення Христової благовісті. Нова євангелізація є пріоритетним напрямком діяльності нашої Церкви. Як нам звіщати Христа сьогодні? Сьогодні всі ми свідомі постійного заклику Церкви до нової євангелізації, до пошуку нових методів та шляхів, нового стилю нашого катехитичного служіння. Цього нового стилю ми можемо завжди навчитися від Ісуса Христа. Споглядаючи пильно Ісуса Христа, живучи з Ним і в Ньому, через читання та слухання Його Слова, участь у Святих Таїнствах, участь у літургійних богослужіннях, особисту та спільнотну молитву, ми стаємо здатними навчитися нового способу, пізнавати особливі шляхи, мову та методи як звіщати Євангеліє і як свідчити Христа. Від Ісуса Учителя ми постійно вчимося мистецтва Слова і слів, якими маємо промовити до серця сучасної особи. Нова євангелізація є закликом до кожного з нас особисто. Вона повинна здійснюватися у наших родинах, парафіях, єпархіях.

Нова євангелізація покликана пробудити життя Церкви на різних рівнях, а особливо на парафіяльному рівні, на чому наголосив Блаженніший Святослав у своєму Пастирському листі «Жива парафія – місце зустрічі з Живим Христом». Наша Церква звертає особливу увагу на парафію, як місце зустрічі з Христом. Перша складова Живої Парафії є Боже Слово і катехизація. Адже наше катехитичне служіння має бути на всіх рівнях і для всіх вікових категорій. Сподіваюся, що кожен катехит нашої Церкви є добре ознайомлений зі стратегією «Жива парафія – місце зустрічі з Живим Христом», та є активно заангажований в її реалізації.
Синод єпископів нашої Церкви, який відбувся у Києві з 11 по 17 серпня 2013 року, цього року особливо працював над темою Нової Євангелізації. Нова євангелізація потребує нових методів, форм та способів передання віри. Основними адресатами нової євангелізації мають стати особи, які є охрещені у нашій Церкві, але не живуть церковним життям. Іншим напрямком нової євангелізації мають стати нехристияни. У цій діяльності нової євангелізації і буде проявлятися місійний дух нашої Церкви. Місійною має стати кожна парафія, кожна єпархія та екзархат у цілому світі. Уся наша катехизація має стати місійною і виховувати до місійності. Ми свідомі, що катехизація не є лише вивчення правд віри, а, разом з навчанням, вона має виховувати у вірі та воцерковлювати тих, кого катехизуємо.

2. Програма катехуменату для дорослих. 

Синод єпископів затвердив тематичний зміст програми катехуменату. Ця програма має дві головні цілі: перша ціль – підготовка дорослих до Святого Таїнства Хрещення. Друга – допомогти тим, що охрещені, але з різних причин не були євангелізовані, катехизовані та воцерковлені. Програма катехуменату в короткому часі буде видрукувана та офіційно передана до застосування.

Катехизуючи дорослих, сьогодні потрібно поставити наголос на катехизації родин. Ми маємо катехизацію дітей, але особливу увагу слід звернути на катехизацію батьків, дітей яких катехизуємо.

3. Катехизм УГКЦ «Христос – наша Пасха» 

Катехизм УГКЦ – основна Книга Віри – має бути настільною книгою. Це – офіційне вчення нашої Української Греко-Католицької Церкви, ухвалене Священним Синодом УГКЦ згідно з приписами канонічного права.

Чи всі батьки, дітей яких ми катехизуємо, вже мають, читають і вивчають Катехизм? Чи у всіх родинах Святе Письмо і Катехизм є настільними книгами? На важливості цього наголосив Блаженніший Святослав у своєму Пастирському листі «Жива парафія – місце зустрічі з Живим Христом». У катехизації дорослих Катехизм нашої Церкви є основою і тому використовуймо всі нагоди для його втілення у життя. Важливо читати його в часі катехитичного навчання, вивчати його, активно застосовувати у катехитичній діяльності.

Зараз Катехизм УГКЦ «Христос – наша Пасха» активно перекладається різними мовами. Сподіваємося, що в скорому часі ми всі зможемо користати з цих перекладів у нашій катехитичній та пасторальній праці.

4. Катехизм УГКЦ для молоді

Синод єпископів у рамках Патріаршої Катехитичної комісії створив робочу групу для здійснення цього завдання. Головою цієї робочою групи призначено всесвітлішого отця Мирона Бендика. Перше організаційне засідання відбулося 26 серпня 2013 року, у Львові. Зараз робоча група активно працює над концепцією Катехизму для молоді та методологією праці над ним. Просимо про молитву в цій справі для добра усієї Церкви.

5. Ключі розуміння Катехизму УГКЦ

Робоча група по написанню Катехизму зараз працює над Ключами розуміння Катехизму УГКЦ «Христос – наша Пасха» (компендіум) для кращого вивчення, сприйняття і засвоєння основних правд віри. Було проведено ряд робочих зустрічей, на яких опрацьовано зміст Ключів розуміння Катехизму УГКЦ. До цієї книги також буде включений словник богословський термінів, котрі вже є у Катехизмі та будуть вживатися у тексті Ключів розуміння. Сподіваємося, що ця книга допоможе краще використовувати навчання, подане у Катехизмі «Христос – наша Пасха» у катехитичному служінні.

6. Катехитичний конгрес у Римі та  участь УГКЦ у ньому

26-29 вересня 2013 року у Ватикані відбудеться Міжнародний Катехитичний Конгрес. Катехити з різних країн світу будуть брати у ньому участь. Тема конгресу «Катехит – свідок віри». Єднаймося з катехитами всієї нашої Церкви молитвою! Наша Церква братиме активну участь як у Конгресі, так і на Всесвітній прощі катехитів.  Сподіваємося, що участь у прощі та конгресі стануть доброю нагодою до зміцнення єдності між катехитами та оновленням катехитичного служіння.

Як голова Патріаршої Катехитичної Комісії, висловлюю щиро подяку всім працівникам Патріаршої катехитичної комісії, особливо преподобній сестрі Луїзі Цюпі, СНДМ за її неустанну і невтомну працю на ниві катехитичного служіння. Також вдячний та всім головам катехитичних комісій в Україні та на поселеннях за Ваше катехитичне служіння у єпархіях та екзархатах. Всецерковні зустрічі катехитів, як відбувалися минулого року у Канаді та Україні, засвідчили мені, що наша Церква має надзвичайно посвячених та відданій своїй праці координаторів катехитичної діяльності. Милостивий Бог винагородить Вашу жертовну працю.
Заохочую Вас активно здійснювати стратегію розвитку УГКЦ «Жива парафія – місце зустрічі з Живим Христом», дбати про початковий та постійний вишкіл і формацію катехитів. Перед нами сьогодні є багато викликів, але пам’ятаймо – З нами Бог! Не біймося! Ми маємо благословення і довір’я Церкви. Сміливо, з посвятою, смиренням та з новим запалом ідімо вперед!

Хай Божа благодать супроводить всіх Вас,

+ Петро Стасюк

Голова Патріаршої катехитичної комісії
Львів, 27 серпня 2013 року

Джерела: http://kk-kgva.org.ua

Воїни Христа Царя