06.08.2013р. Б. / Тижневий огляд: Папа і Апостольський Престіл (29.07 – 04.08.)

Понеділок. Повертаючись до Рима, на борту літака, Папа Римський Франциск провів годинну прес-конференцію з журналістами. Франциск здивував журналістів своєю готовністю відповісти на усі запитання, навіть на ті, які стосувалися найбільш гострих тем: реформа Ватиканського банку, випадок прелата Рікки, гей-лобі, Ватілікс і навіть вміст його чорного портфеля.

Перед полуднем понеділка, в Римському військовому аеропорту Чампіно приземлився літак з Ріо-до-Жанейро, яким повернувся з Бразилії Папа Франциск. По дорозі з римського аеропорту Чампіно до Ватикану, Святіший Отець вирішив вступити до базиліки Santa Maria Maggiore, щоб подякувати Пресвятій Богородиці за Всесвітній День Молоді.

Вівторок. Через Державного Секретаря кардинала Тарчізіо Бертоне Папа Франциск висловив співчуття родичам жертв та постраждалим внаслідом аварії автобуса, що трапилася вночі, 28 липня 2013 р., на півдні Італії.

Середа. Останній день липня в літургійному календарі Церкви є днем спомину святого Ігнатія Лойоли, засновника Товариства Ісусового, більше відомого, як Орден Отців Єзуїтів. З цієї нагоди 31 липня Папа Франциск відслужив Святу Месу в церкві Ісуса. Під час проповіді Папа Франциск закликав своїх співбратів ставити у центрі свого життя Христа, забуваючи про себе самих.

У середу, 31 липня, Папська Рада «Справедливість і мир» оприлюднила повідомлення, в якому вказано, що темою наступного ВДМ, який пройде у Кракові у 2014 році, буде «Братерство – це фундамент і шлях до миру».

«Дорога молоде, дійсно вартує зробити ставку на Христа та на Євангеліє, ризикнути усім задля великих ідеалів!» – таке повідомлення у середу, 31 липня 2013 р., було розповсюджене з аккаунту Святішого Отця в соціальній мережі Твіттер.

Директор Ватиканського прес-центру, о. Федеріко Ломбарді, в інтерв’ю для Радіо Ватикану поділився своїми думками з приводу розмов про «абсолютну новизну» в поглядах Папи Франциска на певні питання, порівнюючи з попереднім вченням Церкви. «Я б не сказав цього, – відповів о. Ломбарді. – Мені здається, навпаки, що саме у випадку, скажімо, ключових моментів, він дуже чітко покликався на традицію Церкви та її вчення».

на цю тему також читайте статтю о. Ореста-Дмитра Вільчинського «Один день, а два скандали».

Разом з координаційним комітетом Ради Єпископатів Латинської Америки CELAM Папа розважав над ситуацією з душпастирством на цьому континенті. Понтифік підкреслив потребу діалогу із сучасним світом і остеріг перед певними спокусами, наприклад, ідеологізацією євангельської проповіді із зведенням її до соціології чи психології. Йшлося також про спокусу клерикалізму, який звільняє вірних мирян від відповідальності, що деяким із ним видається вигіднішим.

Святий Престіл постановив призначити Згромадженню Францисканців Непорочної (Італія) комісара, а також наказав, щоби відтепер там служили Літургії відповідно до звичайної форми латинського обряду – тобто національними мовами, натомість, для служіння Тридентської Літургії обов’язково потрібен дозвіл компетентних органів.

Четвер. Детальна інформація про структуру та діяльність Інституту релігійних справ, більш відомого як Ватиканський банк, тепер доступна в інтернеті. 31 липня почала діяти інтернет-сторінка установи - www.ior.va. За словами директора банку, Ернста фон Фрейберга, ресурс був створений, щоб інформувати співробітників, клієнтів, Церкву і суспільство про його діяльність, цілі й досягнення в процесі реформування.

П’ятниця. «Мені дуже приємно привітати вас з нагоди святкування Ід аль-Фітру, що завершує місяць Рамадан, присвячений, головним чином, постові, молитві та милостині», - цими словами Вселенський Архиєрей привітав мусульман усього світу. Традиційно, Папа запропонував тему для роздумів. «Цього року темою, над якою я хотів би застановитись разом із вами та з усіма тими, що читатимуть це послання, яке стосується як мусульман, так і християн, є сприяння взаємній пошані через виховання», – наголосив Папа Франциск, додаючи, що слід підкреслити важливість виховання на основі взаємної пошани. Повний тест цього послання можна перечитати тут.

У п’ятницю Папа опублікував нове повідомлення у Твіттері: «Впевненість віри не робить нас пасивними і закритими, але каже йти і свідчити, вступаючи в діалог з усіма».

Субота. Святіший Отець призначив нового Апостольського елемозинарія. Ним став о. прелат Конрад Краєвський, який досі був одним з папських церемоніймейстерів і офіціал Служби папських літургійних дій. Він отримав гідність архиєпископа.

Неділя. «Справжнє багатство – це любов Ісуса, якою ділишся з братами», – зазначив Папа Франциск перед традиційною недільною молитвою «Ангел Господній» у неділю. Святіший Отець пригадав свою поїздку в Ріо. Він ще раз подякував усім її організаторам та учасникам. Папа пригадав, що «Всесвітні Дні Молоді це не “феєрверки”, моменти ентузіазму заради самих себе; це етапи довгого шляху, який почався в 1985 р. з ініціативи Папи Івана Павла II. Він довірив молоді хрест і сказав: Ідіть, і я піду з вами!» також Понтифік попросив молитись, щоб молодь, що брала участь у Всесвітніх Днях Молоді, могла перемінити цей досвід в щоденний шлях, в щоденну поведінку, у важливі життєві вибори, відповідаючи на особисте покликання Ісуса. Після молитви Папа привітав групи паломників з інших країн.

Папа Франциск не планує нікуди їхати в часі відпустки, а залишиться у Ватикані, дещо сповільнивши ритм щоденних обов’язків. Про це повідомив прес-секретар о.Федеріко Ломбарді. Франциск задумується над реформою Церкви, щоб вона була більш місійною і колегіальною. Вихідним пунктом його роздумів є пропозиції минулорічного синоду єпископів про нову євангелізацію.

5-9 серпня голова Папської ради «Iustitia et pax», кардинал Пітер Тарксон, перебуватиме в Японії, де візьме участь у низці заходів в рамках ініціативи «Десять днів для миру».

Отець Федеріко Ломбарді підкреслив, що Папа Франциск, наказуючи братам Францисканцям Непорочної відправляти Євхаристію згідно звичайної форми римського обряду за винятком ситуації дозволу на відправу у надзвичайній формі від компетентної влади, не мав наміру протиставитись загальним розпорядженням Бенедикта XVI з Motu Proprio Summorum Pontificum. Папське рішення є відповіддю на певні проблеми і напруження в згромадженні щодо обряду Євхаристії.

Радимо ознайомитись:

Запрошуємо вас у своїх молитвах долучитись до молитовних намірень Папи на серпень.

Статистика ВДМ 2013.

Брат Бенедикта XVI розповів про подробиці відставки Папи.

Сестра Папи: «Він – еволюція для Європи».


Джерело:   Воїни Христа Царя

05.08.2013р. Б. / Чи врятуємо ми Європу?

Під час прес-конференції в Галичі Патріярх Святослав охарактеризував сучасний стан Європи, як стан підлітка, який ламає правила, але який потребує також і того, щоб йому вказали на перевірені засади, на яких можна будувати: «Ми мусимо йти в Європу з своїм обличчям, ми мусимо йти в Європу, як християнська держава, тому що Європа у своєму становленні сьогодні перебуває в підлітковому віці. А підлітки завжди випробовують межі  й ламають правила. Але саме Церква, зокрема думаю, що Українська Церква може от такому підлітковому європейському суспільству показати якісь, я би сказав, перевірені засади, на яких можна будувати спільний Європейський Дім».

Важко не погодитись з Патріярхом. Європа, як бунтівливий підліток шукає сама себе. Після провалу ідеї мультикультуралізму вона вхопилася за ідеї гендеризму, але здається, що і ця ідея замість об’єднати європейські суспільства, усе більше їх розколює. Події у Франції довкола впровадження одностатевих «сімей», закриття Нордійською Радою міністрів Нордійського інституту гендерних досліджень, нова Угорська конституція, опір гендеризму в Хорватії, Словенії, Польщі, Угорщині, Литві, Латвії та Естонії цілком можливо передрікають тотальний крах цієї протирічної у самій собі ідеології. Рокфеллерові та Соросові гроші усе ще тримають цю агресивну тоталітаристську ідеологію на плаву, але європейські народи виявилися набагато здоровішими від їх власних еліт. Опір гендеризму тільки зростає, і не останню роль у консолідації антигендеристських сил Європи відіграє Католицька Церква.

Щось подібного уже діялося в Європі перед лицем турецької загрози. Під керівництвом геніального султана Сулеймана Пишного турки загрожували Європі. Уся Європа могла стати турецькою. А в 1528 році французький король Франциск І заключає таємний договір з турецьким султаном проти… Європи. Поки Серединна Європа кровавила в обороні європейського християнства перед ісламським мілітаризмом, французький король, який радо пишався титулом найхристиянськішого короля, заключає договір з смертельним ворогом європейського християнства. І тільки героїзм середньоєвропейських народів і Божа допомога врятували Європу від кінцевого ісламського поневолення і стала прелюдією визволення Європи від ісламського поневолення.

Боже Провидіння доручило Серединній Європі бути сторожем європейського християнства. Свого часу орди монголів під керівництвом Бату-хана (більш відомого в нас як Батий) саме в Серединній Європі зазнали ряду поразок і втрат, що примусило їх повертатися в степи.

Наступна хвиля завойовників зі Сходу була багато небезпечнішою. Якщо монголи доволі толерантно ставилися до християнства, то османські турки-мусульмани докладали усіх зусиль, щоб ісламізувати підвладні їм народи. Приклад Боснії і Герцеговини є наглядною ілюстрацією того, що б було з європейським християнством, якби Османська імперія захопила Європу, а, можливо, навіть і гірше, можливо, зараз Європа нагадувала б Північну Африку чи Близький Схід. І цілком ймовірно, що Собор Святого Апостола Петра в Римі зараз би «прикрашали» мінарети точнісінько так само, як вони «прикрашають» церкву св. Софії в Константинополі.

Але саме Серединна Європа стала заборолом на шляху мусульманських поневолювачів: Галичина, Польща, Мадярщина, Хорватія стали тим кордоном, об який розбилися турецькі орди. Саме народи Серединної Європи під головуванням блаженного Папи Інокентія ХІ створили 1684 року Священну Лігу, яка поклала кінець мусульманському просуванню в Європу, започаткували визволення християнських народів з мусульманського ярма і поклали кінець мусульманській експансії проти європейського християнства. Австрійці, баварці, венеціанці, поляки, чехи, мадяри, словаки, галичани, волиняни, словенці, хорвати не  тільки оборонили власні землі і почали їхнє визволення, але й врятували Західну Європу, яка за їхніми спинами шурувала з турками.

У цій обороні Європи не малу роль зіграли галичани Ян Собєський і Петро Сагайдачний, волинянин Фелік Потоцький, папське військо реєстрових козаків.

Уже в ХХ столітті Серединна Європа, заплативши жахливу ціну і прийнявши на себе удар нацизму й комунізму, відкритою війною, партизанською, активним і пасивним спротивом в черговий раз врятувала європейське християнство.

Зараз небезпека для європейського християнства насувається із Заходу. Західний постгуманітарний лібералізм силується зламати опір усе ще християнських народів Європи, щоб деконструювати основні підвалини нашої цивілізації – християнську мораль, сім’ю і навіть саму людину; заперечити в ім’я свободи свободу віросповідання, свободу слова, свободу виховувати власних дітей, свободу дотримуватися власної культури.

І знову Серединна Європа – осердя європейського християнства – стала на шляху нових поневолювачів. Завзята боротьба хорватів проти накидання гендерної ідеології, боротьба австрійців й італійців за право мати хрести в суспільних установах, боротьба угорців за право захисту сімейних цінностей, боротьба поляків, литовців, латвійців й естонців за традиційне розуміння шлюбу – це знову ж таки боротьба за європейське християнство.

І ми, українські католики, не можемо сидіти і спостерігати, склавши руки, як наші брати-католики, з якими нас єднає тисячолітня спільна історія, борються проти новітнього антихриста, або  на кшталт французьких королів шурувати з ворогом, шукаючи власних інтересів у співпраці з соросовим Фондом «Відродження» чи іншими поширювачами і фінансувальниками гендерного безумства.

Блаженний Папа Іван Павло ІІ, Папа нашої крові й кості, закликав шанувати кожну людську особу, боротися за достоїнство кожного, боротися за свободу віровизнання. Почувши його заклик, народи Серединної Європи розвалили комуністичну імперію зла. Але й після падіння комунізму Іван Павло ІІ закликав боротися проти культури смерті – культури абортів, евтаназії, ґей-активізму, контрацепції, гендерної ідеології. Цю естафету перейняв Папа Бенедикт ХVІ, закликаючи боротися проти диктатури релятивізму й новітніх антропологій, зафарбованих безумством гендерної ідеології. Як це не парадоксально, але саме Бенедикт ХVІ переконав хорватів проголосувати за вступ до ЄС, оскільки, на його переконання, хорвати мають допомогти рехристиянізувати Старий континент.

Теперішній правлячий Вселенський Архиєрей Франциск неодноразово закликав католиків вийти з окопів. Прийшов час і нам, українським католикам, пробудитися з летаргії й включитися в боротьбу за оборону християнської Європи.

Наші предки врятували Європу від монгольського поневолення, врятували її від мусульманського ярма і ми, їхні нащадки, просто не маємо жодного права зрадити їхню героїчну поставу. «Тіло – Батьківщині, душу – Богу, честь – нікому», – девіз славних оборонців Європи від ісламського поневолення має стати знову девізом їхніх нащадків. Хорвати, угорці, поляки, словенці, литовці, латвійці, естонці виявилися гідними спадкоємцями своїх предків. То невже ми дійсно будемо «славних прадідів великих онуки погані»?

Ми – частина Серединної Європи. Ми – інтегральна частина європейського християнства. Без усвідомлення власної приналежності ми просто приречені на зникнення.

В равинській традиції існує пояснення трагедії зникнення десяти колін Ізраїлю. Бог дав свому народу Тору (Закон), щоб могти його вирізнити з-поміж інших народів. Але десять колін Ізраїльських відкинули заповіді Тори й почали поводитись, як довколишні поганські народи. Поглянув Бог з Свого Престолу Слави на землю і вже не міг розрізнити десяти колін Свого народу від поган. І віддав їх їхній долі. От і зникли вони так, як зникли інші близькосхідні народи: фінікійці, хетити, арамійці, амонійці, моавитяні, едомії, мітанці й інші.

Ця єврейська притча показує нам суть історичного моменту, в який ми живемо. Якщо ми зречемося своєї християнської спадщини і відкинемо Христовий Закон, якщо зречемося своєї середньоєвропейської культури – ми просто зникнемо.

Прийшов час, коли кожна хвилина продовження летаргії зближає наш народ до катастрофи. Нас знову хочуть відірвати від нашого католицького й історичного коріння ті, що роздзямляють пащеку, щоб нас пожерти зі Сходу. Нас хочуть відірвати від нас самих західні деконструктори цивілізації. Але у нас ще є союзники – Бог, Його Свята, Єдина, Апостольська, Католицька Церква і народи Серединної Європи. І тільки на нас лежить відповідальність за власну долю, за власний вибір. Або ми доєднаємося до боротьби католицьких народів Серединної Європи, або пропадемо, зникнемо під ударами тоталітарних монстрів зі Сходу та Заходу.

Патріярх Святослав закликав нас до боротьби за наше майбутнє в християнській Європі. Чи почуємо ми його голос? Чи допоможемо врятувати європейське християнство? Відповідь ми дамо самі своєю поведінкою.

о.Орест-Дмитро Вільчинський

Джерело:   Воїни Христа Царя

04.08.2013р. Б. / Рибалка, що вижив, про інцидент в Азовському морі: прикордонники РФ навмисне пішли на таран

Єдиний український рибалка, що вижив після зіткнення з російськими прикордонниками в Азовському морі 17 липня Олександр Федорович розповів, що прикордонники спершу в них стріляли, а потім свідомо пішли на таран.

"Вони двічі нас так підрізали, було таке враження, що вони хотіли нас просто переїхати. Хлопець, який стояв за кермом, я не знаю, як він двічі від них ухилився. А на третій раз вони обійшли нас ззаду, розвернулися і пішли в лоб тараном. Чистий таран був!" - заявив рибалка в інтерв'ю ТСН.

Перед зіткненням по рибалках стріляли, розповів Олександр Федорович, а після трагедії прикордонники відмовилися витягати інших постраждалих, хоча ті могли бути ще живі. "Хлопці, ви ж поруч, от ви, стрибніть. Тільки що ж все сталося, може, кого дістанете, встигнете відкачати чи що. Ніхто цього не зробив, один тільки крикнув: ми, мовляв, зателефонували до МНС, зараз прибуде МНС і будемо шукати", - повідомив рибалка.

Як повідомляє видання, між тим російські правоохоронці продовжують стверджувати, що українські рибалки загинули через свій "небезпечний маневр".

"Намагаючись відірватися від російських силовиків, судно-порушник виконало небезпечний маневр, різко змінило курс убік переслідувачів, порушивши міжнародні правила попередження зіткнення суден у морі. Внаслідок чого човен навалився на борт прикордонного катера й перекинувся", - заявила прес-офіцер прикордонного управління ФСБ РФ по Краснодарському краю Наталія Стредініна.

Раніше повідомлялося, що проти 49-річного рибалки Олександра Федоровича, який вижив після зіткнення з катером прикордонної служби Росії, порушили кримінальну справу за незаконний вилов риби. Федоровичу загрожує штраф до 125 тисяч гривень в переведенні з рублів або ж до двох років позбавлення волі.

Нагадаємо, ввечері 17 липня катер берегової охорони прикордонної служби Росії зіткнувся в Азовському морі з українським баркасом. Загинули четверо рибалок, один з членів екіпажу було врятований.

У зв'язку із загибеллю українських рибалок в Азовському морі в МЗС викликаний тимчасовий повірений РФ в Україні Андрій Воробйов, якому була вручена нота з вимогою провести об'єктивне розслідування інциденту.

Російські прикордонники заявили, що зіткнення рибальського човна і катера берегової охорони, що спричинило загибель рибалок, сталося з вини українців.

За матерiалами: ТСН.ua

Джерело:   КориспонденТ.net