26.03.2013р. Б. / Папа Франциск і отець Степан Чміль

Перед написанням більшої статті про обрання аргентинського кардинала Хорхе Маріо Бергольо новим Папою Римським і про нелегкі завдання, які його чекають, хотів би розповісти про обставини, котрі дають нам підстави говорити, що він багато знає про Україну та українську культуру. Це знання зумовлено передусім його зустріччю в юні роки з українським священиком Степаном Чмілем (народився 1914 року в Судовій Вишні на Львівщині, а помер 1978 року в Римі) − першим салезіанином УГКЦ. Аби представити, як Боже провидіння перетнуло життєві дороги цих людей, потрібно накреслити певні штрихи з біографії отця Чміля.

Митрополит Андрей Шептицький на початку 30-х років минулого сторіччя доручив Перемишльському єпископові для українців-католиків у Польщі Йосафату Коциловському зібрати групу юнаків, які бажали б поїхати до Італії, щоб стати духовними синами святого Дона Боско, основоположника Салезіанського згромадження, головним завданням якого є виховання молоді, головно безпритульної й злиденної. Серед юнаків, які вирушили 1932 року на навчання до салезіанського училища в Івреї, був майбутній священик Степан Чміль. Із такою ж метою до Івреї поїхало згодом, у 1937  і 1938 роках, ще дві групи хлопців. Після завершення навчання молоді священики мали повернутися в Україну, щоб зайнятися вихованням української молоді − митрополит Андрей хотів заснувати українську гілку отців салезіан.

На жаль, Друга світова війна порушила плани митрополита і молоді салезіани змушені були залишитися в Італії. Владика Іван Бучко, тодішній Апостольський візитатор для українців-католиків у Західній Європі, намагався задіяти їх за межами України. За допомогою отців салезіан та Конгрегації для Східних Церков він заснував у 1947 році в Люрі у Франції  Малу семінарію (для вишколу духовенства для наших вірян у Європі) і доручив очолити її французьким салезіанам, долучаючи до них перших українських салезіан. Коли центр семінарії було перенесено спершу до Кастель-Гандольфо, за 30 км від Рима, відтак до столиці Італії (1959), провід був повністю переданий українським салезіанам.

У 1960 році ректором Малої семінарії було призначено отця Степана Чміля. За його ректорства, у 1962 році, я мав нагоду відчути на собі батьківську його опіку, а пізніше, як співбрат у Салезіанському згромадженні, не один раз слухати розповіді про його дванадцятирічне душпастирство в Аргентині, у Буенос-Айресі.

Отця Чміля скерували на служіння до Аргентини в 1948 році за порадою владики Івана Бучка та Конгрегації для Східних Церков. Він повинен був надавати душпастирську опіку українським біженцям (мав досвід роботи з біженцями, оскільки перед тим обіймав посаду директора гідів Катакомб святого Каллиста в Римі).

Прибувши до Буенос-Айреса, він разом зі співбратами-салезіанами почав виконувати служіння в Колегії Дона Боско в Рамос Мехії, на заході Великого Буенос-Айреса. Уже покійний отець Василь Зінько, ЧСВВ, про нього писав: «У будні працював у салезіанській книгарні, а в суботу, неділю і свята відвідував наших вірян зі Службою Божою та уділяв їм Святі Таїнства. Наші вірні його поважали, дуже любили, він також любив їх всією душею і цілісно віддавався душпастирській праці».

Щоранку священик прокидався раніше від інших, ішов до каплиці та сам відправляв Літургію. Він служив лише у візантійському обряді: тоді літургійною мовою була старослов’янська. Перебуваючи в Колегії, він, як наставник, спілкувався з вихованцями: на подвір’ї в час дозвілля, в їдальні, у каплиці... Він, напевно, розповідав студентам про Україну, можливо дехто з них був українцем, бо багато наших людей наприкінці XVIII століття виїхали до Аргентини внаслідок аграрного переселення в Західній Україні і за намовою різних агентів, які вербували людей на роботу до далеких Північно- і Південноамериканських континентів.

Якось, ішов 1949-й рік, отець Чміль запитав юнаків, які юрмилися навколо нього на подвір’ї, чи бажає хтось із них прислуговувати йому під час Святої Літургії. І серед них один таки зголосився: Хорхе (Юрій) Маріо Бергольо − сьогоднішній Папа Франциск! Пригадую, як отець мені розповідав, що той хлопчина вивчив нашу Літургію і навчився відповідати «Господи помилуй!» До речі, в 6-му класі він мав найвищі оцінки з поведінки та релігії. Не скажу точно, як довго він прислуговував під час наших Богослужінь − мусив вставати раніше він інших учнів, − але, добре знаючи отця Степана Чміля, можу ствердити, що на майбутнього Папу не могла не вплинути його батьківська турбота, святість, любов до молитви, життєрадісність і душпастирське піклування про наших людей.

 

Той, хто був знайомив із отцем Чмілем, захоплювався його відданістю Богові й любов’ю до України. Припускаю, що під час частих прогульок студентів Колегії зі священиками, молодий Хорхе не відступав від свого наставника і цікавився Україною, знання про яку йому стало в пригоді, коли він був призначений архиєпископом Буенос-Айреса і ординарієм для східних католиків, зокрема тих, які не мали своєї ієрархії.

Якщо теперішній Папа Франциск є покірним, скромним, відзначається пасторальним запалом та особливою турботою про нужденних – то це частково завдяки виховній роботі отця Степана Чміля, який прищеплював ці прикмети в його душі.

Дай Боже, щоб доля нашої Церкви за урядування Папи Франциска була справді світлою!

О. Євген Небесняк, салезіанин

Джерела: http://www.ugcc.org.ua

Воїни Христа Царя

26.03.2013р. Б. / Тижневий огляд: життя УГКЦ (18.03 – 24.03.)

16-17 березня 2013р. Преосвященний владика Венедикт, Єпископ-помічник Львівський, провадив реколекції для спільноти греко-католиків в соборі Святої Софії в м. Римі.Під час днів духовної віднови ієрарх очолював Божественну Літургію та виголосив три науки, присвячені темі Великого посту.

 

18 березня 2013 року у католиків східного обряду та у православних християн розпочавсяВеликий піст.

Пастирське посланняБлаженнішого Святослава до вірних Української Греко-Католицької Церкви на Великий піст 2013 року

Офіційні правила посту в УГКЦ

«Піст – час для діяльної любові», – о. Андрій Нагірняк

"Піст у їжі повинен стати для нас додатком до посту духовного", - о. Роман Шуп'яний

 

Під час інавгураційної Служби Божої, яку Святіший Отець Франциск очолив на площі Святого Петра у вівторок, 19 березня 2013 року, Свята Євангелія читалась тільки грецькою мовою. Ця честь випала українському греко-католицькому диякону із Стемфордської єпархії у США, що навчається у Папській грецькій колегії святого Атанасія в Римі.

 

Цього ж дня відбулася зустріч Глави УГКЦ Блаженнішого Святослава Шевчука зі священиками-капеланами, що душпастирюють для українських мігрантів в Італії та Іспанії.Зустріч відбулась у рамках спільних великопісних реколекцій, які цього року українські душпастирі проходять у м. Ріано неподалік Рима.

 

21 березня Блаженніший Любомир (Гузар),Архиєпископ-емерит, зустрівся з викладачами і студентами вишів Києва та інших міст України,що брали участь у Всеукраїнській конференції "Капеланське служіння у вишах. Комунікативний аспект." Зустріч з Блаженнішим Любомиром на тему «Змінити світ вірою» відбулася в Київському міському будинку учителя з ініціативи Центру академічного душпастирства Київської Архиєпархії УГКЦ.

 

А у Івано-Франківській духовній семінарії відбулася презентація Великопосної екологічної ініціативи «Екологічне навернення для порятунку створіння»,яку вже традиційно у часі Великого посту проводить Бюро УГКЦ з питань екології.

 

22 березня 2013 року, з благословення Блаженнішого Святослава, відбулася щорічна молодіжна проща до Майданека (Люблін, Польща) – місця ув’язнення та мученицької смерті блаженного священномученика Омеляна Ковча,яка з нагоди Року віри проходила під гаслом: «Скріплюймо віру свідченням мучеників».

Урочистості розпочались Молебнем до блаженного священномученика Омеляна Ковча, який очолив Преосвященний Владика Тарас Сеньків, Апостольський Адміністратор Стрийської єпархії у співслужінні з Владикою Венедиктом, Єпископом-помічником Львівським та духовенством з різних єпархій та екзархатів УГКЦ України.

 

23 березня 2013р. в реколекційному домі Сестер Служебниць у м. Надвірна, Івано-Франківської обл., розпочала свою роботу VII Провінційна Капітула Сестер Служебниць в Україні на тему «Світло віри оживляє нас».

 

Проповідь Глави УГКЦ в Першу неділю Великого посту

 

Проповідь владики Венедикта Алексійчука в першу неділю Великого Посту. Храм Всіх Святих українського народу. Львів 24.03.13

 

Священик Андрій Нагірняк, керівник відділу соціальних питань Патріаршої Курії УГКЦ про ювенальну юстицію

 

Анонс:

З 30 березня до 7 квітня 2013 р. Б. на Львівщині проходитиме акція «Тиждень за життя».Цього року ініціативу ЛОГО Товариство „Рух за життя” підтримало духовенство УГКЦ, Асоціація лікарів-католиків, спільноти УМХ, ТУСК „Обнова”, інші громадські та релігійні організації. Подібні акції проходитимуть також в інших областях України.

Джерело:   Воїни Христа Царя

26.03.2013р. Б. / Тижневий огляд: Папа і Апостольський Престіл (18.03 – 24.03.)

Понеділок. 18 березня вранці Папа Франциск повідомив, що вирішив залишити собі свій єпископський герб і девіз. До нього додано лише синій фон, папську мітру, схрещені золотий і срібний ключі, а також червоний шнур з китицями – символ папського уряду.

 

У понеділок Папа Франциск зустрівся з президентом Аргентини Крістіною Фернандес де Кіршнер. Перед цим Святіший Отець привітав учасників аргентинської делегації, які супроводжують главу держави. Під час зустрічі президент Аргентини подарувала Папі шалик і горнятко з металевою трубкою для мате, традиційного аргентинського чаю. Папа подарував пані президент барильєф із зображеннями базиліки Св. Петра, а також кілька книжок про соціальну доктрину Церкви.

 

Також цього дня Понтифік прийняв на аудієнції кардинала Держсекретаря Тарчізіо Бертоне, повноваження якого на цій посаді він підтвердив 16 березня.

 

Папа Римський Франциск розпорядився передати в дар Катедральному собору Буенос-Айреса свій кардинальський перстень, який він носив, будучи Архиєпископом столиці Аргентини.

 

Стало відомо, що Святіший Отець Франциск є активним вболівальником аргентинського футбольного клубу «Сан Лоренцо». Як вияв подяки своєму найвідомішому вболівальнику клуб вирішив розмістити зображення Папи на своїй футбольній формі.

 

Вівторок. У вівторок вранці, Святіший Отець зателефонував до настоятеля катедрального собору в Буенос-Айресі о. Алехандро Руссо, щоб через нього привітати людей, які зібралися на площі перед храмом, щоб молитися за Папу Франциска. Зазначимо, що в цей час в Аргентині була лише 3:30 ночі. Телефонний дзвінок був підсилений настільки, що привітання свого нещодавнього Архиєпископа змогли почути всі присутні.

 

19 березня відбулась інавгураційна Меса Папи Франциска. На ній були присутні численні політичні та релігійні лідери. Уперше після 1054 року Патріарх Константинопольський взяв участь в інавгураційній Службі. На Літургії Святішому отцеві вручили Перстень Рибалки. Під час інавгураційної Служби Божої Свята Євангелія читалась тільки грецькою мовою. Ця честь випала українському греко-католицькому диякону Валтеру Волошину із Стемфордської єпархії у США.

 

19 березня Католицька Церква латинського обряду відзначає свято святого Йосипа, тому в своїй інавгураційній проповіді Папа зверну увагу вірних на особу Ісусового опікуна. Бог довірив Йосифові місію охоронця Ісуса та Марії. Однак ця охорона згодом поширюється на Церкву. Святіший Отець звернув увагу на те, як Йосип здійснював своє служіння: в покорі, тиші, вірності, слуханні Бога, готовності виконати Його волю. «Йосиф є «опікуном», тому що вміє слухати Бога, дозволяє, аби його вела Божа воля. Саме тому він надзвичайно вразливий на довірених йому осіб, вміє реалістично відчитувати значення подій.» Папа додав, що оберігання стосується не лише християн, але закликає нас оберігати все створіння та його красу. «Це означає оберігати людей, турбуватися з любов’ю про всіх, про кожну особу, а особливо про дітей, літніх осіб… Це турбота одне про одного в сім’ї: подружжя взаємно себе оберігає, потім батьки турбуються про дітей, а з часом діти стають також опікунами батьків. Це також означає зі щирістю переживати дружбу, яка є взаємним оберіганням у довірі, пошані й добрі. По суті, усе довірене опіці людини. Це відповідальність, яка стосується нас усіх. Будьте хранителями Божих дарів!» також Понтифік зауважив, що покликанням Єпископа Риму є служити та оберігати всіх людей доброї волі. Попросив заступництва Пресвятої Богородиці та вірних молитись за нього.

 

Після закінчення інавгураційної Літургії, яку відслужив Папа Франциск, в його акаунті в «Твіттері» з'явилися два повідомлення. У першому Папа закликав «захищати Христа в нашому житті, піклуватися про ближніх і захищати створіння з любов'ю». У другому твіт-повідомленні Понтифік ще раз пояснив, в чому полягає справжня влада і як її має реалізовувати Наступник св. Петра: «Справжня влада – це служіння. Папа повинен служити всім, особливо найбіднішим, найбільш слабким і найменшим».

 

20 березня в Апостольській Столиці відбулася зустріч Папи Франциска і Патріарха Константинопольського Варфоломія I. Понтифік прийняв запрошення Предстоятеля відвідати Патріаршу резиденцію в стамбульському кварталі Фанар. Крім того, було вирішено, що Папа і Патріарх зустрінуться в січні 2014 року в Єрусалимі в 50-річчя історичної зустрічі Павла VI і Патріарха Афінагора.

 

Ввечері цього дня Папа Франциск зателефонував Папі-емериту Бенедикту XVIта привітав його з іменинами.

 

Екс-прем’єр міністр України Юлія Тимошенко надіслала привітання Святішому Отцеві Франциску з нагоди його інтронізації.

 

Середа. У середу Папа Франциск призначив своїм секретарем отця прелата Альфреда Ксуереба, який був другим секретарем попереднього Папи.

 

Організація Об'єднаних Націй розраховує на підтримку Католицької Церкви та особисто Святішого Отця у боротьбі з голодом. «Ми надіємось на Папу Франциска і його сприяння правам і потребам незахищених верств населення, дітей, жінок і чоловіків», – сказав Генеральний директор ФАО Хосе Граціано да Сілва.

 

20 березня на приватній аудієнції Папа прийняв президента Бразилії. Дімла Руссеф запросила Святішого Отця на Всесвітній День Молоді до Ріо де Жанейро.

 

Крім того, на приватних аудієнціях Папа прийняв відповідального за зовнішні стосунки Московського патріархату митрополита Іларіона Алфєєва і представника Латиноамериканського Конгресу Євреїв Клаудіо Епельмана.

 

На честь нового Папи Римського в Аргентині пропонують перейменувати вулицю і назвати станцію столичного метро.

 

Четвер. 21 березня на інтронізацію прибув Джастін Уелбі, Архиєпископ Кентерберійський, Глава Світової Англіканської Спільноти. Він отримав привітання від Бенедикта ХVІ та від Папи Франциска.

 

У четвер на аудієнції Святіший Отець Франциск прийняв лауреата Мирної Нагороди Нобеля, аргентинського правозахисника Адольфо Переза Ескуівела, який обороняє Папу проти звинувачень у співпраці з військовою диктатурою, яка колись керувала в Аргентині. Після приватної зустрічі п.Ескуівел сказав журналістам, що Папа Бергольйо «не мав нічого спільного з військовою диктатурою, не був її спільником».

 

Цього ж дня Папа Франциск зустрівся із представниками християнських Церков та інших релігій. Промовляючи до зібраних, Святіший Отець закликав усі християнські Церкви почуватися «глибоко з’єднаними з молитвою нашого Спасителя в часі Тайної Вечері, з Його благанням: ut unum sint, щоб були всі одно. Попросімо Отця Милосердного сподобити нас жити в повноті тієї віри, що ми отримали в дар у день нашого Хрещення, і зробити нас здатними вільно, радісно і сміливо свідчити про неї.». Звертаючись до представників єврейського народу, Понтифік надію на те, що «а допомогою Всевишнього ми зможемо плідно продовжити той братній діалог, якого бажав ІІ Ватиканський Собор і коли справді здійснився, принісши чимало плодів, особливо в останні десятиліття». Привітав Папа також і представників інших релігій, найперше мусульман, закликаючи не зациклюватись на відмінностях, але прагнути до взаємопорозуміння та миру.

 

П’ятниця. Вранці 22 березня Папа Франциск відслужив Службу Божу для садівників і тих, хто доглядає за чистотою на площах і вулицях Ватикану. Вона відбулася в теплій, сімейній атмосфері в каплиці Дому св. Марти.

 

22 березня Папа Франциск прийняв на аудієнції представників Дипломатичного корпусу, акредитованого при Апостольській Столиці. На зустрічі були присутні представники понад 180 країн, суверенних орденів та міжнародних організації, з якими Апостольська Столиця підтримує дипломатичні взаємини. Серед учасників зустрічі була також пані Тетяна Іжевська, Надзвичайний і повноважний Посол України при Святому Престолі. Звертаючись до дипломатів, Папа сказав: «Боротись з бідністю, матеріальною і духовною, будувати мир і споруджувати мости – ось орієнтири для подорожі, до якої хочу запросити всі країни, які ви тут представляєте. Але ця подорож буде важкою, якщо ми не навчимося зростати в любові до нашого світу. І тут також я згадую про ім’я Франциска, котрий вчить нас глибокої поваги до всього творіння і захисту нашого довкілля, яке ми дуже часто жадібно використовуємо на шкоду один одному, замість того, щоб використовувати на благо.» Також Понтифік зазначив, що неможливо будувати мости між людьми, забуваючи про Бога. Але дійсним є і протилежне ствердження: неможливо встановити справжній зв’язок з Богом, ігноруючи ближніх.

 

Субота. У суботу, 23 березня, Папа Римський Франциск відвідав Папу-емерита Бенедикта ХVІ, який зараз перебуває у Кастель Ґандольфо. Як тільки Папа Франциск зійшов з гелікоптера, Бенедикт ХVІ поспішив до нього з обіймами. Після прибуття до папської резиденції, під час молитви в каплиці, Бенедикт ХVІ запропонував Папі Франциску почесне місце, але той відмовився, кажучи: «Ми – брати», і бажав, щоб вони обидва стали навколішки поряд. Упродовж 45-ти хвилин в бібліотеці тривала їхня приватна розмова.

 

Неділя. Літургія Квітної Неділі зібрала на площі св. Петра у Ватикані велику кількість вірних з усього світу. На початку диякон зачитав уривок з Євангелія від св. Луки, який розповідає про тріумфальний в'їзд Ісуса в Єрусалим, після чого Папа освятив пальми і процесія вирушила навколо площі перед Ватиканською базилікою. До процесії приєднався і Папа Франциск. У своїй проповіді на Літургії він зосередився на трьох словах: радість, хрест і молодь. Перше пов'язане з тріумфальним в'їздом Ісуса в Єрусалим. «І ми також висловили радість, що йдемо з Ним і знаємо, що Він поруч з нами, присутній в нас і серед нас, як друг, брат, а також як Владика, тобто як яскраве світло, є орієнтиром нашого життя.» Папа закликав присутніх ніколи не бути людьми сумними, бо «християнин не може бути сумним!» Понтифік зауважив, що натовп називає Ісуса Царем і він не відмовляється. Але варто придивитись, яким Царем є Ісус? Він їде на віслюку, не має свити… «Ісус не входить у Святе Місто, щоб отримати повагу, що належить земним царям. (...) Входить, щоб отримати терновий вінець, бути побитим, отримати червону накидку, Його Царство буде предметом насмішок. Входить, щоб зійти на Голготу, несучи дерево хреста.» Саме Хрест переміг зло, наголосив Папа. Тому ми не можемо вірити дияволу, «який нам говорить: нічого не можеш зробити проти насильства, корупції, несправедливості, проти твоїх гріхів! Нам ніколи не треба звикати до зла. З Христом ми можемо перемінити себе і світ», – наголосив Папа. Святіший Отець привітав молодь, зібрану на ватиканській площі, і сказав, що саме вона вчить усіх нести радість віри і переживати віру молодим серцем.

Радимо ознайомитись:

Кольорові ватиканісти і драма лемінга

Глава УГКЦ – Папа показує себе таким, як він є насправді

Єзуїт з Парагваю: Бергольйо врятував мені життя


Джерело:    Воїни Христа Царя