26.02.2013р. Б. / Блаженніший Любомир святкує 80-річчя

Сьогодні, 26 лютого, Блаженнішому Любомиру Гузару виповнюється 80 років. П'ять років тому він написав прохання про відставку. І в лютому 2011 року Папа Бенедикт XVI її прийняв. В історії Церкви таких добровільних відставок – на пальцях однієї руки можна порахувати. Архиєпископ Любомир добровільно покинув престол, залишивши за собою один привілей – висловлюватися. І саме завдяки цьому його бажанню спілкуватися з людьми, своїй відкритості, щирості, мудрості, доброті – він став духовним лідером українців.

 

«Коли недавно по радіо почув, – розповідає Архиєпископ, – що нинішній Папа Бенедикт XVI заявив про відставку за станом здоров'я, хоча, можливо, це я так сприйняв сказане Понтифіком, то розумів: він це робить на благо Церкви. Тільки усвідомлення того, що тобі вже не під силу найбільша ноша і відповідальність, що ти фізично не в змозі забезпечити правильну діяльність свого уряду, може підштовхнути на крок про добровільну відставку. Саме так я зробив два роки тому. Теж сказав: мені вже важко справлятися, покидають сили і здоров'я – ось причина».

Якихось великих змін в його житті не сталося. «Принаймні я не відчув, що віднині повинен якось інакше поводитися, інакше говорити чи думати. Ні... У мене не було і не могло виникнути думки, мовляв, тепер можу собі дозволити те, що не дозволяв раніше! Мовляв, скинув великого «тягаря» і тепер – гуляй, душе. Гадаю, я завжди намагався поводитися відповідально, тому і не відчув якоїсь потреби в змінах. Розумієте, у мене немає таких бажань. Знаю лише, що життя іде, і на що у мене тепер вистачає сил, те й роблю. А якщо моя праця приносить користь людям, то це і є моя радість, моя втіха. У всякому разі сподіваюся, що приношу користь». 

Сьогодні Блаженніший Любомир майже втратив зір. Кілька операцій на очах, які він переніс, не дали результатів. 

Крім усього іншого, він став погано чути. Так що тепер він не розлучається зі слуховим апаратом.

Але він не скаржиться. Тільки інколи може іронічно сказати про себе, що не дуже добре чує, проте це йому аж ніяк не перешкоджає слухати радіо, давати інтерв’ю, одне слово, вести активний спосіб життя. 

Єдине, до чого, каже він, людина не може і не повинна звикати, так це до несвободи. 

«Треба старатися за всяку ціну зберегти свою свободу – навіть від того, що не є абсолючно злим чи лихим за своєю природою, але обмежує, робить невільником», – сказав якось Блаженніший Любомир. 

Для людей, які добре почуваються на рівні власної людської гідності, немає перешкод у спілкуванні з іншими, вважає він. 

Блаженніший сьогодні ні про що надзвичайне не мріє, у нього є спільна з нами мрія – жити в такому суспільстві, де людина може зберегти свою позицію, свої переконання, робити те, що диктує його совість. «Я молюся разом із мільйонами співвітчизників, щоб життя в нашій державі стало більш упорядкованим, більш духовним».

Довідка

Любомир Гузар народився у Львові 26 лютого 1933 року у Львові, але воєнні та післявоєнні лихоліття змусили родину емігрувати. Здобувши відповідний вишкіл у католицьких навчальних закладах США, зокрема, у Стемфордській греко-католицькій семінарії, о. Любомир отримав пресвітерські свячення з рук владики Амвросія Сенишина, ЧСВВ. Після років душпастирської праці у США, у 1969 році від’їхав до Риму для продовження навчання, де 1972 року вступив до студитського монастиря в Гроттафераті поблизу Риму. 1977 року Блаженніший Йосиф Сліпий уділив владиці Любомирові єпископські свячення. 

У 1993 році владика Любомир повернувся в Україну. Виконував служіння духовника Львівської Духовної Семінарії, Екзарха Києво-Вишгородського, Єпископа-помічника Львівського. Після того, як 14 грудня 2000 року помер тодішній Глава УГКЦ Блаженніший Мирослав Іван Любачівський, Верховний Архиєпископ Львівський, надзвичайний Синод Єпископів обрав його наступником тодішнього Єпископа-помічника Львівського Любомира Гузара, СУ. Інтронізація відбулася 28 січня 2001 року в архикатедральному соборі Святого Юра у Львові. У серпні 2005 року оголошено про перенесення осідку Глави УГКЦ до Києва. 

10 лютого 2011 р., у Ватикані повідомлено про те, що Папа Бенедикт XVI, у відповідності до приписів Кодексу Канонів Східних Церков, прийняв зречення з уряду Глави Української Греко-Католицької Церкви Верховного Архиєпископа Києво-Галицького Блаженнішого Любомира кардинала Гузара. 

Відійшовши від управляння Церквою, Блаженніший Любомир не залишив активного громадського та церковного життя. Зокрема, часто зустрічається з молоддю, відвідуючи різні куточки України, бере участь в громадських ініціативах та є автором різних публікацій на актуальні суспільні теми. 

За матеріалами: Департамент інформації УГКЦ / Радіо Ватикан

Джерело:      КРЕДО

26.02.2013р. Б. / Тижневий огляд: життя УГКЦ (18.02. -- 24.02.)

17 лютого 2013 року в Сумах відбулася прес-конференція з нагоди візиту до міста Преосвященного Владики Кена Новаківського, Єпарха Нью-Вестмінстерського із Канади.

 На прес-конференції Владика Кен сказав, що він приїхав для того, щоб помолитися разом із сумчанами та повідомив про те, що цього дня у всіх греко-католицьких церквах у Ванкувері (Канада) вірні моляться за м. Суми та його жителів. Про це повідомляє прес-служба Харківського вікаріату Донецько-Харківського екзархату УГКЦ.

 

18 лютого 2013 року в резиденції Патріарха УГКЦ (Княжичі) відбулась зустріч братів-новиків Крехівського монастиря з Блаженнішим Святославом. Отець Йосафат Коваль, ЧСВВ, соцій новіціату, від імені ченців привітав Блаженнішого та вручив запрошення на відпуст до Крехова, який відбуватиметься наприкінці травня.

Блаженніший Святослав зауважив, що такого роду зустріч відбувається вперше у його резиденції.

 

20 лютого 2013 року в Києві завершилася дводенна конференція "Потреба молоді – виклик для Церкви", органiзована Комiсiєю УГКЦ у справах родини та присвячена комплексній підготовці молоді до таїнства Подружжя. Про це повідомили в Комісії УГКЦ у справах родини.

 

Також день 20 лютого проголошено Організацією Об’єднаних Націй (ООН), починаючи із 2009 року, Всесвітнім днем Соціальної Справедливості. Минулого року указом президента цей день започатковано відзначати і в Україні. З цієї нагоди Комісія УГКЦ Справедливість і Мир у співпраці із Громадською молодіжною організацією «Українська Молодь Христові» провели у місті Львові Акцію «День справедливості» у рамках проекту «Демократичні цінності студентської молоді».

 

23 лютого 2013 року, в гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла у Львові, проведено молитву за всіх захисників рідної землі.

У молитовному заході взяли участь курсанти та офіцери Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного на чолі з генерал-лейтенантом Павлом Ткачуком.

Звертаючись до військовослужбовців, єпископ Михаїл Колтун, керівник Департаменту Патріаршої курії УГКЦ у справах душпастирства силових структур України, наголосив: «Поминаючи захисників Вітчизни усіх історичних періодів, ми молимося за них».

 

24 лютого Блаженніший Святослав очолив Архиєрейську Божественну  Літургію у Львівській Духовній Семінарії.

Патріарх Української Греко-Католицької Церкви під час Богослужіння звершив поставлення у диякони чотирьох піддияконів: двох представників Львівської та двох семінаристів Івано-Франківської семінарій.

 

Проповідь Глави УГКЦ на Неділю митаря і фарисея

Слово Високопреосвященного Архиєпископа і Митрополита Львівського на неділю про митаря і фарисея

Екологічна проповідь на неділю митаря і фарисея

 

Також до вашої уваги:

Глава УГКЦ: Для українців бути собою - означає будувати «Український світ»Глава УГКЦ Святослав Шевчук про українську ідентичність, розколи і розкольників, імперські наміри і свою готовність стати Патріархом.

Глава УГКЦ: «Ми народ, у якого вкрали історію»

«Патріарший собор - видимий знак невидимої дійсності, який ми залишимо нащадкам на підтвердження своєї віри в Бога», - Глава УГКЦ

 

Сьогодні важливо зберегти віру в Божу любов,- владика Гліб Лончина. Розмова з владикою Глібом (Лончиною), апостольським екзархом для українців Великобританії, скаутським владикою

 

Анонси:

26 лютого 2013 року в Архикатедральному Митрополичому соборі Святого Юра УГКЦ, що у Львові, відбудеться Архиєрейська Божественна Літургія з нагоди 80-ліття Блаженнішого Любомира Гузара, Архиєпископа-емерита УГКЦ. Розпочнеться Літургія о 10.00 і її очолить Блаженніший Святослав Шевчук, Патріарх УГКЦ, та Владики Синоду Єпископів УГКЦ.

 

До творення Молодіжного Катехизму запрошує усіх молодих людей Блаженніший Святослав, Патріарх Української Греко-Католицької Церкви.

 

Працівники реабілітаційного центру «Знамення» та Підкомісії "За тверезість життя" УГКЦ щоквартально проводять терапевтичні табори для осіб, узалежнених від алкоголю. Терапевтична програма розрахована на 10 днів, та включає в себе відвикову терапію, психо– та духовну терапії. 

Джерело:   Воїни Христа Царя

24.02.2013р. Б. / «Церква є молодою!» Згадка про початок служіння Папи Бенедикта XVI

«Щиро молімо Господа Бога, щоб після великого дару Папи Івана Павла ІІ, Він дарував нам нового пастиря, згідно зі Своїм уподобанням», – ці слова кардинал Йозеф Ратцінгер, Декан Колегії Кардиналів, сказав під час проповіді в переповненій базиліці Святого Петра, очолюючи 18 квітня 2005 року Святу Месу pro eligendo Pontifice, тобто за обрання Папи. Через кілька годин кардинали мали розпочати Конклав для обрання 264 Наступника святого Петра. У багатьох ще стояли перед очима зворушливі хвилини похорону Івана Павла ІІ, Папи, який протягом 27 років з неочікуваною відвагою керував Човном святого Петра. Тоді багато-хто зауважував, що саме його найближчий співробітник очолював похоронні богослужіння, а тепер – Службу перед відкриттям Конклаву. Це виглядало, як ідеальне передавання повноважень.

 

І це відчуття вже наступного дня знайшло своє підтвердження, коли після одного з найкороткотриваліших конклавів наших часів, кардинал-протодиякон Хорхе Артуро Медіна Естівас урочисто проголосив з лоджії ватиканської базиліки відому формулу: «Annuntio vobis, gaudium magnum, habemus Papam!» – звіщаю вам велику радість: маємо Папу!

 

На римських годинниках 18:45. Світ дізнався ім’я нового Папи. Це – кардинал Йозеф Ратцінгер, який відтепер назавжди буде Бенедиктом XVI. Як і його попередник, він не обмежується мовчазним благословенням. Він хоче відразу звернутися до вірних, які вщерть заповнили площу Святого Петра, та до всіх, хто слухав прямі включення по радіо, хто припав до екранів телевізорів, а також, вперше в історії папства, до тих, хто слідкував за цими подіями за допомогою інтернету, з хвилюванням очікуючи нагоду почути голос нового Папи. І ці перші короткі слова новообраного Папи є ключем до розуміння його постаті та понтифікату, який цими днями добігає до завершення.

 

«Дорогі брати й сестри, – розпочав своє перше слово Папа Бенедикт XVI, – після великого Папи Івана Павла ІІ, кардинали обрали мене, простого і покірного працівника у Господньому винограднику. Мене потішає той факт, що Господь вміє працювати та діяти також і недостойним знаряддям, тож, передовсім, поручаюся вашим молитвам. У радості Воскреслого Господа, довіряючи Його постійній допомозі, йдімо вперед. Господь нам допоможе а Марія, Його Пресвята Мати, стоятиме по нашому боці», – сказав Святіший Отець та уділив своє перше благословення «Urbi et Orbi».

 

І вже з перших кроків окреслився профіль «смиренного, але рішучого пастиря», який з покорою служить євангельській істині, про що говорить його єпископське гасло Cooperatores Veritatis (Співробітники істини). Під час урочистої Служби Божої з нагоди початку понтифікату, 24 квітня 2005 року, промовляючи до 300 тисяч вірних, які заповнили площу Святого Петра та вулицю Кончіліаціоне, у своїй проповіді Бенедикт XVI окреслив програму свого служіння: «Моєю справжньою програмою, – сказав він, – є не чинити свою волю, не добиватись своєї мети, але разом з усією Церквою зайняти позицію слухання Господнього слова і Господньої волі, дозволяючи Йому провадити мене, щоб це Він провадив свою Церкву в цей час нашої історії».

 

Після харизматичної постаті Кароля Войтили на чолі Церкви став, як тоді казали, «кабінетний» богослов Йозеф Ратцінгер. І багато хто запитував: «Чи зможе новий Папа промовити до людей так, як це робив його попередник? Чи зуміє втримати увагу молодої аудиторії? Чи будуть його розуміти?»

 

І вже перші місяці понтифікату Бенедикта XVI стали несподіванкою для тих, кого опановували схожі сумніви. «Хто вірує, той ніколи не є самотній», – сказав він під час інавгураційної Святої Меси, наголосивши: «Церква є живою. Церква є молодою», тому що «несе в собі майбутнє людства». В контексті цих слів провидінним виглядає той факт, що свою першу Апостольську Подорож він здійснив на Всесвітню Зустріч Молоді, яка 2005 року відбувалася на його батьківщині – в німецькому місті Кельні. Якщо хтось думав, що Всесвітній День Молоді був прерогативою засновника цих зустрічей, тобто, Папи Івана Павла ІІ, той мусів змінити свою думку. У Кельні, а пізніше в Сіднеї та Мадриді, понад мільйон юнаків і дівчат разом з Бенедиктом XVI у тиші моляться перед Пресвятою Євхаристією.

 

Папа закликав молодь не соромитися своєї віри. Він пригадував, що тільки Бог є «джерелом справжньої революції» – революції любові. Під час подорожі до Мадриду на Всесвітній День Молоді 2011 року Бенедикт XVI зазначив: «Я б сказав, що ці ВДМ є сигналом, водоспадом світла, вони вчиняють видимою віру, присутність Бога у світі, додаючи відваги бути віруючими». Але щоб бути цим світлом у світі, додає Святіший Отець, молоді католики також повинні бути готовими «іти проти течії».

 

Бенедикт XVI завершує своє служіння. Ввечері, 11 лютого 2013 року, коли він оголосив про це рішення, тисячі римських юнаків та дівчат спонтанно збиралися на площі Святого Петра, щоб висловити «своєму» Папі підтримку та щоб молитися за нього. А вже у середу, під час загальної аудієнції, Святіший Отець визнав, що «майже фізично» відчуває цю молитовну підтримку вірних з усього світу.

 

І Бенедикт XVI, подібно до свого попередника блаженного Івана Павла ІІ, залишає своєму наступникові конкретне завдання на перший рік понтифікату – Всесвітній День Молоді в бразилійському Ріо-де-Жанейро. Він також там буде, молитовно обіймаючи юнаків і дівчат, до сердець яких, попри всі скептичні припущення, він таки зумів знайти ключ.

Джерела: Радіо Ватикан

Воїни Христа Царя