25.10.2012р. Б. / Богослов повинен працювати творчо, – Блаженніший Любомир студентам УКУ

Блаженішший Любомир Гузар 24 жовтня зустрівся зі студентами та працівниками УКУ в Колегіумі ім. Йосифа Сліпого. Він закликав студентів прикладати більше зусиль, щоб краще розуміти свою віру. «Знання є надзвичайно важливим фактором. Треба, щоб ви розуміли власну релігійну практику, усвідомлювали «чому», і ваше розуміння віри відповідно розвивалося». 

 

Архиєпископ-емерит закликав також студентів пізнавати себе: «Любити себе означає перш за все зрозуміти себе. Якщо ви зрозумієте хто ви, звідки прийшли і куди йдете, усвідомите свої таланти, і побачите поруч ближнього, тоді твориться суспільство. Не любити себе самого, означає не розуміти свого призначення. Труднощі не повинні для нас ставати перешкодою бути собою!», – наголосив владика. 

На запитання студентів УКУ, хто такий богослов, Блаженніший Любомир зазначив: «Це людина, яка не лише вивчає богослов’я та закінчила відповідні студії, а яка творить богослов’я, працює творчо». На його думку, богослов, який не працює творчо, схожий на лікаря, що не лікує людей: «Він є лікарем лише теоретично. Богословом є той, хто студіює глибину, вивчає і дає певну наукову продукцію». 

Владика Любомир також торкнувся питання об’єднання Церков: «У дуже довгому процесі об’єднання ми стоїмо лише на початках. Коли ми перестали ображати один одного, тоді почали процес зближення. До об’єднання ще дуже далеко, але вже перші кроки зроблено – ми спілкуємося, разом молимося. Перший крок – шанувати один одного. Другий – пізнати один одного. Сьогодні процес об’єднання наростає, усе залежить від нас, наскільки ми хочемо об’єднання», – наголосив Блаженніший на зустрічі в Колегіумі УКУ. 

Блаженніший Любомир (Гузар) також висловив власні очікування стосовно новозбудованого Колегіуму ім. Йосипа Сліпого: «Я хочу побажати, щоб ви стали християнською елітою нашого народу. Християнською означає, щоб ви перш за все були людьми, були компетентними у своїй професії і своє життя будували на християнських засадах, щоб ваші особисті переконання служили нашій Церкві та народові. І, будучи добрими фахівцями, підносили професійний, духовний, а головне суспільний рівень на щораз вищий щабель. Україні це потрібно сьогодні, тому на вас велика надія». 

 
Джерело:   КРЕДО

24.10.2012р. Б. / Запрошуємо всіх православних вірних до Свято-Духівського храму, аби разом поклонитися Холмській іконі Божої Матері (Дніпропетровськ)

Холмська ікона Божої Матері у Свято-Духівському храмі

Наприкінці жовтня 2012 року до Дніпропетровська прибуває Холмська чудотворна ікона Божої Матері. Перебуватиме вона також і у Свято-Духівському храмі. Подаємо до уваги наших читачів історію цієї ікони.

Холмська Чудотворна ікона Божої Матері — одна з найвідоміших у християн. Такої трагічної і водночас славної історії, сповненої таємниць і легенд, не має жодна ікона християнського світу.

За однією з легенд, ікону написав святий Євангеліст Лука. Історії і чудотворенням ікони багато сторінок присвятив у своїх книгах Яків Суша. Він перший виявив, що написана ікона на дошці кипарису, чим підтвердив, що походить вона з півдня. Позаяк для людини ХVII століття кипарис був символом вічності, Яків Суша докладно описує специфічний запах кипарисової дошки. Інші історичні джерела розповідають, що до Києва її привіз князь Володимир з Візантії, прийнявши там християнство, а ще — що святиня належала як посаг царівні Анні, нареченій князя Володимира. Останній же поставив ікону в побудованому у 1001 році Богородичному Соборі у Холмі.

Літописи стверджують, що місто Холм відбудував у 1223 році князь Данило Галицький. На високому пагорбі, як засвідчує історія, був збудований величний храм. «І прикрасив же ікони, принесені з Києва, камінням коштовним і бісером… І Спаса, Пречисту Богородицю, що йому сестра Федора дала з монастиря Св. Федора…» Серед подарованих ікон нібито й був образ Богородиці Холмської. Вже тоді іконі приписувалась чудотворна сила. Її заступництвом Холм був врятований від орд Батия у 1240 році, а через 19 років татари теж не змогли взяти місто. Лише в 1261 році монголо-татари захопили православний собор, забрали з ікони дорогі шати і кинули її у руїнах храму…

У 1651 році, коли поляки порушили Зборівську угоду, укладену Богданом Хмельницьким та польським королем Яном Казиміром, останній, за порадою Якова Суші — керуючого уніатською Холмською єпархією,— відбирає у православних християн Чудотворний образ Богородиці, і вона бере участь у поході та битві польської шляхти проти козаків під Берестечком.

Та повернімося до подій, які передують тому. Віднайшли ікону в руїнах храму лише через 100 років, а невдовзі вона знову постала там у своїй величності та святості. У 1628 році Холмський уніатський єпископ Мефодій Терлецький — людина високоосвічена і прогресивна — збирає свідчення чудотворень Пресвятої Богородиці. Згодом він створив комісію для їх вивчення, і невдовзі світ побачила книга Якова Суші, який тоді ще керував Духовною уніатською гімназією, у якій було докладно описано святиню і дано перелік створених нею чудес. Оцінюючи роботу творця ікони, Яків Суша пише, що автору вдалося створити незвичайний образ: Марія на іконі — поважна, викликає священний трепет, і водночас — приємна, проникає в серця людей і стимулює до молитви.

Польське військо перемогло під Берестечком і приписало свою перемогу образу Богородиці, за що після перемоги король Речі Посполитої Ян Казимир з великими почестями вніс ікону до Варшави у каплицю королівського палацу. На знак вдячності відновив Холмську уніатську кафедру, де керуючим було призначено єпископа Якова Сушу. Він і подбав про те, щоб 1652 року ікону було знову урочисто перенесено до Холма.

У 1720—1750 роках на святкування столітньої перемоги поляків під Берестечком гданський ювелір Жоде створив срібну плиту з барельєфним зображенням батальної сцени. У її центрі було зображено ікону Холмської Богоматері, а перед нею стояли навколішки король Ян Казимир та єпископ Яків Суша…

1875 року царський уряд Росії скасовує унію з Римом, й ікона повертається у лоно православ’я. В 1915 році під час окупації Холма Австрією ікона потрапляє в Москву, а після проголошення Української Народної Республіки у 1918 році переїжджає до Києва у церкву Флорівського монастиря.

Більшовики під приводом допомоги голодуючим конфісковували церковні цінності, тому святиня була винесена з монастиря і переховувалась у приватних осіб. На подальшу долю ікони проливає світло архівний документ, виявлений протоієреєм, професором Юрієм Мициком в архіві консисторії УПЦ у Вінніпезі (Канада) у фонді митрополита Іларіона (Івана Огієнка). Відома дослідниця історії України та історії Української Православної Церкви професор Наталя Полонська-Василенко (1884—1973) писала в листі Івану Огієнку, що ікона переховувалась у її київській квартирі. Коли квартиру цієї жінки почали відвідувати співробітники ҐПУ, її приятель з Холма забрав ікону до себе, і боячись, що конфіскують, розібрав на дошки й віддав їх у різні руки. Прикраси ж ікони були реквізовані при арешті холмського патріота.

Коли на окупованій гітлерівцями території знову почала діяти Холмська православна єпархія, її очолив (тоді ще архиєпископ) Іван Огієнко. Завдяки йому ікона була віднайдена і в 1943 році знову постала в Холмі. Та недовго довелось їй прикрашати собор: буремні роки війни і повоєнного лихоліття зробили свою чорну справу — сліди святині загубилися… Православний світ змирився з думкою, що ікону втрачено назавжди. Та восени 2000 року, ніби на честь її 1000-ліття, православний світ приголомшила приємна звістка — ікона жива! Надія Горлицька зберігала її 55 років і записала нову сторінку у легендарне життя Холмської Богоматері. Під час операції «Вісла» був підпалений вагон з майном Івана Огієнка в залізничному ешелоні неподалік Холма. Місцевий український священик Гаврило Коробчук, знаючи про це, послав на згарище свою доньку Надію. Вона й відшукала серед недогарків не зачеплену вогнем ікону. З оповіді Надії Горлицької (Коробчук), у 1979 році ікону намагалися «відновити». За цю складну роботу взявся «реставратор», що був надто далекий від основ іконопису та елементів реставрації. Тло і поля ікони він записав бронзовою фарбою, яка невдовзі окислилась. Запис був виконаний поверх потемнілого й пошкодженого століттями живопису. «Реставратор» заклеїв лицевий бік ікони прозорою плівкою, яка з часом зліпилася з шаром фарби. Лише основа ікони — три кипарисові дошки, золоті прикраси у вигляді трьох прямокутних пластин, стилізований рослинний орнамент та деякі інші елементи живопису свідчили про давнє походження ікони. Нині вона розчищена від поверхневих нашарувань настільки, що є можливість судити про цю пам’ятку як про твір давнього мистецтва.

Багато писемних джерел зі словесними описами ікони допоможуть появі на світ зображення Богородиці, яка на правій руці тримає Христа — немовля з піднятою правою рукою та сувоєм у лівій руці. Богородиця зображена до стегон, голова її злегка нахилена у бік Христа. Таке зображення цілковито збігається з описами ікони, залишеними Яковом Сушею у книзі «Втретє воскреслий Фенікс», та з описом Холмського православного братства. Характер пошкодженого живопису теж цілком збігається з описами: на лівому плечі є сліди від ударів шаблі, а на правій руці — від стріли. Ікона неодноразово потрапляла в екстремальні умови: від поля бою до частих переміщень та переховувань, розбиралась на частини і слугувала хоругвою, про що свідчать п’ять наскрізних отворів праворуч. Усе це схиляє до того, що волинські реставратори мають справу з оригіналом Чудотворної ікони Холмської Богородиці. Незабаром, пройшовши земний шлях довжиною у 1000 років, вона постане перед відвідувачами єдиного в Україні Музею Волинської ікони. Експонується вона й тепер, щоправда у такому вигляді, якою її читач бачить на фото.

Петро ЧЕЧЕЛЮК

(Луцьк)

Слід додати, що ікона допомагає матерям, які страждають від своїх дітей, жінкам, які хочуть народити, та не можуть через проблеми зі здоров'ям.

У суботу, 27 жовтня, о 13:00 відбудеться зустріч Холмської ікони Божої Матері та служіння Акафісту до пресвятої Богородиці на площі біля театру ім. Т. Г. Шевченка. До Свято-Духівського храму святиня прибуває у неділю, 28 жовтня, о 18:00. У цей же час розпочнеться спів Акафісту до пресвятої Богородиці за участю духовенства міста. Під час Богослужіння віруючі матимуть змогу приклонитися до ікони. Перебуватиме вона у нашому храмі до 17:00 вівторка, 30 жовтня.

Запрошуємо всіх православних вірних до Свято-Духівського храму, аби разом поклонитися Холмській іконі Божої Матері!

Джерело: Свято-Духівський храм УПЦ КП

23.10.2012р. Б. / Тижневий огляд: життя УГКЦ (15.10.–21.10.)

Понеділок, 15 жовтня 2012 року:

На завершення Всенародної прощі до Рима з нагоди благословення Собору св. Софії в базиліці святого апостола Петра, відбула урочиста архиєрейська Літургія. 

У Божественній Літургії взяло участь коло 3000 паломників, які прибули на прощу до Вічного Міста. Очолив Службу Божу Високопреосвященніший Владика Ігор Возьняк, Архиєпископ і Митрополит Львівський. Разом із владикою Ігорем молилися Глава Словацької ГКЦ Високопреосвященніший архиєпископ митрополит Пряшівський Ян Баб'як, Архиєпископ і Митрополит Івано-Франківський Високопреосвященніший Владика Володимир Війтишин, Архиєпископ і Митрополит Тернопільсько-Зборівський Високопреосвященніший Владика Василь Семенюк, Єпарх Бучацький Владика Дмитро Григорак, Екзарх Луцький Владика Йосафат Олег Говера, Апостольський адміністратор Стрийської єпархії Владика Тарас Сеньків, Апостольський Екзарх для українців-католиків у Великобританії Владика Гліб Лончина, Апостольський Екзарх для українців Франції, країн Бенілюксу та Швейцарії Владика Борис Ґудзяк, Єпископ-помічник Київської архиєпархії Владика Йосиф Мілян, Канонік Папської базиліки Санта Марія Маджоре Владика Іриней Білик. Співслужили із владиками сто священиків УГКЦ.

 

У перерві ранішнього, 11-го з черги загального засідання ХІІІ Асамблеї Синоду Єпископів, Папа Бенедикт XVI, який брав у ньому участь, прийняв Глав Східних Католицьких Церков. При цій нагоді Блаженніший Святослав Шевчук, Глава УГКЦ, склав подяку Вселенському Архиєреєві за послання та благословення, яке він передав українським паломникам, що взяли участь у прощі до Риму, та всьому народові. Як знак вдячності, Верховний Архиєпископ Києво-Галицький подарував Святішому Отцеві світильник-годинник з макетом римського собору Святої Софії, благословенню якого після реставрації й була присвячена проща, що цими днями зібрала у Вічному Місті кілька тисяч українських прочан з різних куточків світу.

 

У рамках всенародної прощі до Рима, яка відбулася 13-15 жовтня 2012 року й була приурочена до 120-ї річниці народження Патріарха УГКЦ Йосифа Сліпого та благословення відновленого собору Святої Софії, в Інституті Климента Папи пройшла Міжнародна наукова конференція. Тема зустрічі – «Другий Ватиканський Собор: дари Духа – таїна Церкви – свідчення людини». Головуючий - Владика Борис Ґудзяк. Доповідачі - директор інституту о. д-р Іван Дацько («Українська Католицька Церква після Другого Ватиканського Собору») та знаний науковець, публіцист, колишній ректор Українського католицького університету в Римі о. д-р Іван Музичка («Другий Ватиканський Собор та українські миряни»).

 

Жива та зростаюча Церква, яка ефективно здійснює своє завдання євангелізувати. Так Блаженніший Святослав Шевчук, Верховний Архиєпископ Києво-Галицький, представив Церкву, яку очолює, під час брифінгу з журналістами, що відбувався у Ватиканському прес-центрі.

 Глава УГКЦ зазначив, що хоч в Україні є багато католицьких громад, а кількість греко-католиків становить приблизно 10 відсотків, існує, однак, приблизно 40 відсотків населення, яке не визнає себе членом жодної релігійної спільноти, тож необхідність нової євангелізації є очевидною, як також очевидною є потреба цієї євангелізації всередині Церкви, яка щойно 20 років тому вийшла з підпілля й потребує активної катехизації.

 

З 16 по 20 жовтня, Преосвященний владика Венедикт перебував у Польщі. Візит відбувся на запрошення абата Бернарда – настоятеля бенедиктинського монастиря в Тинцю біля Кракова, щоб попровадити день духовної віднови для братії монастиря.

 

17 жовтня 2012 року в рамках зустрічі Руху тверезості, з нагоди відзначення 6-ої річниці заснування Підкомісії УГКЦ «За тверезість життя», відбулася конференція. Пропонуємо переглянути відеозапис конференції

 

18-те жовтня 2012 року стало знаменним днем не лише для Івано-Франківської архиєпархії, але для УГКЦ в цілому, тому що саме в цей день було презентовано книгу «Відповідальність за створіння у вченні Папи Бенедикта XVI», в якій зібрано основні екологічно орієнтовані документи Понтифіка, котрий зараз керує Церквою.

 Про важливість події свідчать високодостойні гості, котрі прибули на презентацію, яка відбулась в новому академічному корпусі Івано-Франківської Теологічної Академії, серед яких представники церковної і державної влади: Блаженніший Любомир Гузар; преосв. владика Богдан Дзюрах – Секретар Синоду Єпископів УГКЦ; високопреосв. Владика Володимир Війтишин – Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський; преосв. владика Софрон Мудрий – ректор Івано-Франківської теологічної академії, а також представники патріаршої курії, влади, державних природоохоронних структур та екологічних громадських організацій.

 

19 жовтня 2012 року у приміщенні Львівської духовної семінарії Святого Духа розпочалася наукова конференція «Покликання до богопосвяченого життя в УГКЦ сьогодні: реалії та перспективи». Вона відбувається з ініціативи Патріаршої комісії у справах монашества, яку очолює о. Петро Баран, ЧНІ. В рамках конференції Блаженніший Любомир (Гузар) сказав про те, що необхідно допомогти людям пізнати покликання до богопосвяченого життя, розвивати і популяризувати його.

«Динаміка розвитку покликань до богопосвяченого життя в УГКЦ за останні 20 років»

 

 А в УКУ розпочалась дводенна конференція, присвячена 20-літтю заснування Інституту історії Церкви УКУ. Її учасниками стало понад сто людей, серед них експерти з Польщі, Росії, Словаччини та різних міст України.  «20 років – це був час, протягом якого ми збирали каміння. Майбутнє Інституту полягає в тому, щоб з цього каміння скласти мозаїку історії УГКЦ, яка слугуватиме містилищем історії окремих людей – мучеників та сповідників віри», – зазначив під час  відкриття директор Інституту о. д-р Андрій Михалейко.

Слово Митрополита Львівського в день Святого апостола Томи під час відкриття міжнародної наукової конференції в 20-ту річницю заснування Інституту Історії Церкви УКУ

 

В неділю 21 жовтня 2012 року у селі Козаки, що на Золочівщині, Єпископ помічник Львівський Венедикт Алексійчук у співслужінні протопресвітера о. Михайла Сукмановського та деканального клиру освятив престіл та новозбудований храм на честь  Покрови Пресвятої Богородиці.

 

Також у цей день з благословення Блаженнішого Святослава (Шевчука), предстоятеля Української Греко-Католицької Церкви, владика Йосиф Мілян, єпископ-помічник Київської архиєпархії УГКЦ освятив новозбудований храм на честь рівноапостольних святих князя Володимира та княгині Ольги, у м. Бориспіль, Київської області.

Джерело:   Воїни Христа Царя