1Пт.1,1–2;10–12; 2,6–10: «Про це спасення розвідували й досліджували пророки… що тепер вам оповіщено тими»
Людина, створена на образ Божий, завжди шукає свого Творця. У
різні історичні епохи, у різних частинах світу цей пошук завжди існував
серед людства. Кожна людина, чи вона називає себе віруючою, чи ні, але у
складних ситуаціях віра в Бога у неї завжди оживає.
Однак нас, християн, радістю сповнює саме те, що ми Бога пізнали
не інтуїтивно, не якось в своїх пошуках вийшли на Нього, а що сам
Господь явився нам в особі Ісуса Христа. Це дивне й важке для розуміння
таїнство, непросте для усвідомлення, але це таїнство Бога, який
приходить до людини.
Важливо над цим таїнством задумуватись, бо прихід Бога не безособовий, але до кожного з нас, бо ж задля кожного з нас народився Ісус Христос!
***
Мр.12,1-12: «Один чоловік насадив виноградник, обвів його
муром, видовбав винотоку, збудував башту, винайняв його виноградарям і
від’їхав на чужину»
Цілковито зрозуміло, що Ісус Христос у цьому випадку, оповідаючи
притчу, говорить про життя кожного з нас. Бог влаштував наше життя
якнайкраще. Він усе чинить для того, щоб ми почувалися щасливими,
тішилися Ним, тішилися тим життям. Наше життя і події в ньому – не набір
випадковостей, це найкраще, що ми могли отримати від Бога. У якій епосі
ми живемо, серед якого народу, у яких обставинах, серед яких людей –
усе це від Господа. Бог, даючи це життя, хоче, щоб у тих обставинах ми
приносили плоди. А ми, як завжди, невдоволені тим, що маємо. Ми завжди
маємо таку думку: якби було інакше, то от тоді я міг би принести якісь
плоди, щось доброго зробити; в інших обставинах я став би досконалішим
чи святішим, побожнішим чи поблажливіших до ближніх.
Шкода, що дуже часто ми не усвідомлюємо, що Бог дав для нас усе найкраще. Наше життя це великий дар від Бога, і саме в цьому житті, у цих обставинах Бог очікує, щоб ми приносили плоди!
+ВЕНЕДИКТ
Джерело: ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР
Немає коментарів:
Дописати коментар