ЛЮБОВ


ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ! (І Кор.13,4-8)

пʼятниця, 14 грудня 2012 р.

14.12.2012р. Б. / У Карітасі чекають з нетерпінням, коли в Україні соціальна робота фінансуватиметься з державного бюджету


Одеський Карітас засновано більше як 7 років тому, він налічує 20 працівників і групу активних волонтерів, щороку  надає допомогу понад  1000 потребуючих людей.  Детальніше про роботу місцевого осередку Карітасу України розповідає  директор БФ «Карітас-Одеса» УГКЦ о. Василь Колодчин.

Як довго функціонує та чим займається Карітас в Одесі?

Одеський Карітас започатковано у серпні 2005-го і відтоді ми не втратили ні крихти ентузіазму та бажання служити знедоленим людям, незалежно від їхньої віри чи національності.  Навіть більше – ми прагнемо надавати не лише разову допомогу, а комплексно і систематично покращувати життя людей, котрі опинилися в кризових умовах життя. Наші працівники постійно підвищують свою кваліфікацію, ми співпрацюємо з владними структурами та громадськими організаціями, тобто розвиваємося.

Одним із чинних нині проектів є надання медико-соціальної допомоги  людям, які живуть із ВІЛ/СНІДом. Маємо 350 підопічних, як ВІЛ-інфікованих чи хворих на СНІД, так і їх рідних, яким також потрібна консультація і підтримка.

Ще один важливий проект стосується протидії торгівлі людьми, реалізацію якого ми розпочали 3 роки тому. Часто українці думають, що торгівля людьми — це щось таке далеке і несучасне, яке може торкнутися будь-кого, тільки не мене.  Це неправда! Кожен може стати жертвою торгівлі людьми, і наші працівники відзначають, що чимала кількість випадків стосується людей молодих, освічених і не зовсім бідних. Саме тому діяльність для запобігання торгівлі людьми спрямована на те, щоб озброїти громадян знаннями. Проводимо спеціальні семінари, співпрацюємо з центрами зайнятості, Управлінням для боротьби з торгівлею людьми та трудової експлуатації, іншими громадськими організаціями.

Окрім інформування, ми займаємося реінтеграційною допомогою людям, які потрапили в таку неприємну ситуацію. Для цього у нас працюють психолог і юрист. Надаємо і одноразову матеріальну допомогу, щоб допомогти людині повернутися з рабства.

Крім того, в одеському Карітасі діє «телефон довіри», за яким можна звернутися  до психолога, юриста, медсестри чи соціального працівника.  Створюємо групи взаємодопомоги, проводимо благодійні акції. Організовуємо прання одягу в соціальному центрі, проводимо для потребуючих дозвілля, свята. Купуємо необхідні медпрепарати для людей, які не мають змоги робити це самі.

А можете детальніше розповісти про проект для хворих на ВІЛ/СНІД?
 
Надання допомоги  людям, які живуть із ВІЛ/СНІДом, реалізовується ще з початку діяльності нашого Карітасу, понад 7 років. Працюємо ми так: місто поділене на райони, у кожному з яких є пацієнти, за котрими закріплені кваліфіковані медсестри й соціальні працівники.  Нашими підопічними є різні люди – за соціальним статусом,  вірою, віком. Інколи, на жаль, трапляються випадки, коли від хворих на СНІД відмовляються близькі люди, і тоді саме Карітас стає їх найкращим другом, порадником і сім´єю.

Сьогодні в нашому Карітасі працює соціально-інтеграційний центр для хворих на ВІЛ/СНІД. Тут організована допомога хворим і їх близькому оточенню ─ консультації лікаря, психолога, юриста та соціального працівника, групи взаємодопомоги. Крім того, ми частково допомагаємо хворим із придбанням ліків. Як ми бачимо, на ці послуги існує соціальний попит у наших підопічних, бо часом в іншому місці потребуючі люди не можуть отримати їх у всьому комплексі.

Наскільки мені відомо, втілюється в Одесі і проект «Домашня опіка». Яка його функція?

Він створений для людей похилого віку, які не можуть самостійно про себе піклуватися. Маємо 250 підопічних. Подібне є у Львові, Івано-Франківську, Тернополі, Коломиї й Бориславі на Львівщині. Єдина відмінність – донори; наш проект фінансується за підтримки Карітасу Відня.

Чекаємо з нетерпінням, звісно, коли в Україні соціальну роботу і, зокрема, «Домашню опіку» фінансуватимуть з державного бюджету. Адже Карітас є взірцем із надання такої допомоги і втілює проект саме для громадян України, які все життя платять податки до державного бюджету, а на старість чомусь не мають ні достатнього прожиткового забезпечення, ні опіки, ні пошани...

Скільком людям одеський Карітас допомагає щороку? Чи є якась точна цифра?

Важко назвати. У телефонній консультації обслуговуємо приблизно 600−700 осіб, домашній догляд надаємо 250 підопічним, відвідувачів центру є 300−350, на семінари на тему протидії торгівлі людьми приходить приблизно 50 людей. Це за місяць. Отже, на рік обслуговуємо досить багато, понад 1000 точно.

А скільки працівників залучено до роботи?

Усього є 20. Проте є й волонтери серед віруючих та осіб, які колись отримали допомогу в нашому центрі. Люди є нині досить активними і готовими нам допомагати, хоча – ясна річ – хотілося б у багато разів більшої підтримки й сприяння.

Отче Василю, чи можете ви оцінити, наскільки відомою є діяльність Карітасу в Одесі?

Бачимо значний ріст популярності центру. За останні 6 років ставлення до нас змінилося кардинально. Якщо спочатку була якась пересторога, то сьогодні співпрацюємо з багатьма організаціями та органами влади, більше є волонтерів і вдячних людей серед громадськості.

Скажіть, будь ласка, які плани у вас є на майбутнє?

У найближчих планах ─ створення соціально-адаптивного центру для людей з обмеженими можливостями. І ми вже на шляху до реалізації цього проекту. У дальшій перспективі хочемо організувати службу мобільного, а згодом і стаціонарного хоспісу.

Яким чином фінансується діяльність одеського Карітасу? Чи є приватні особи в Україні або регіоні, які допомагають у цьому?

Кошти отримуємо з проектів та від міжнародних донорів. А от від місцевої влади чи олігархів ніякої підтримки у цьому плані немає, сподіваємося – поки що!

Оксана Гірчак

Джерела: www.ugcc.org.ua

Воїни Христа Царя

четвер, 13 грудня 2012 р.

13.12.2012р. Б. / 70-75% людей, переслідуваних за віру – це християни




«Якщо десь спалили Коран, мусульмани виходять на вулиці, коли ж горять християни, ніхто не виступить проти насильства». Темі переслідування християн була присвячена конференція, яка нещодавно відбулась і Відні.
 
На думку правозахисників, дискримінація та насильство щодо послідовників Христа набирає обертів. Християнство є найпоширенішоюі найбільш переслідуваною релігією у світі: 70 - 75% людей, переслідуваних за віру - це християни. 

Сабатіні Джеймс, автор книги про відносини між мусульманами та християнами, яка сама перейшла з ісламу у християнство, заявила, що «якщо десь спалили Коран, мусульмани виходять на вулиці, коли ж горять християни, ніхто не виступить проти насильства». 

Герберт Рехбергер з організації «Допомога Церкві в потребі» розповів про становище християн в Пакистані, назвавши 2011-2012 роки найкривавішими і трагічними для них в історії країни.

Не залишилася без уваги тема Єгипту і становище християн в країні. Експерти відзначили, що, незважаючи на відсутність організованого переслідування, рівень дискримінації християн тут значно виріс останнім часом. Прихід до влади «братів-мусульман» погіршив становище віруючих. 


За матеріалами: Katolik.ru 

Джерело:      КРЕДО

середа, 12 грудня 2012 р.

12.12.2012р. Б. / Папа: Бог шукає нових початків там, де людина губиться




«У цьому Році віри хочу ще раз заохотити вас усіх частіше брати в руки Біблію, щоб читати її та роздумувати», – сказав Бенедикт XVI під час загальної аудієнції, що відбулася у середу, 12 грудня. Також Папа поділився роздумами на тему Божого об’явлення, яке є свідченням Божої любові до світу та Його діяння у ньому.
 
Вершиною цього об’явлення є прихід Єдинородного Сина у світ, в Якому Бог показав Своє обличчя та запросив людину іти за Собою, надаючи також нового сенсу історії, яка «не є просто слідуванням один за одним століть, років чи днів, але є часом присутності, яка дає повноту сенсу та відкриває до стійкої надії». Етапи цього об’явлення можемо відчитати, насамперед, у Святому Письмі, і саме з цього випливає заклик Папи дедалі частіше брати в руки Біблію, особливо, у Році віри, як також «приділяти більше уваги читанням під час недільних Служб Божих», адже «це все становить цінну поживу для нашої віри». 

«Читаючи Старий Завіт, – зауважив Бенедикт XVI, – можемо побачити, як Божі втручання в історію вибраного Ним народу, з яким Він заключив союз, не є фактами, що відбуваються та впадають у забуття, але стають «пам’яттю», становлять всі разом «історію спасіння», що зберігається живою в свідомості ізраїльського народу через святкування спасенних подій». Отож, віра підтримується тоді, коли відкриваємо та пам’ятаємо про завжди вірного Бога, Який керує історією. Для ізраїльського народу головною подією, в якій Бог виявляє свою могутність, є вихід з єгипетської неволі. 

Бог, – зазначив Папа, – об’являє Себе через сотворіння та вхід в історію малого народу, що не був ані найчисельнішим, ані наймогутнішим. А кульмінацією цього об’явлення є Ісус Христос, в Якому «сповняється кожна обітниця, в Ньому осягає свою вершину історія взаємин Бога з людством». Його постать також просвітлює Старий Завіт, усю історію спасіння, та показує єдність двох заповітів. 

Папа звернув увагу на те, як етапи Божого об’явлення підсумовує Катехизм Католицької Церкви, розповідаючи про те, як Всевишній від самих початків запрошував людину до особливої єдності з Собою, не зважаючи на те, що вона втратила ці взаємини через свою слабкість. Бог заключив союз із Ноєм, покликав Авраама, сформував Свій народ через вихід з неволі та заключив з ним союз на Синаї. Через пророків провадив його шляхами надії на спасіння, і, врешті, у Христі звершилася повнота об’явлення, «задум Божого благовоління до нас». 

«Я зупинився на тому, щоб пригадати про діяння Бога в історії людини, для того, щоб показати етапи цього великого задуму любові, засвідченого Старим і Новим Завітами: єдиного задуму спасіння, зверненого до всього людства, поступово об’явленого та здійсненого Божою могутністю, у якому Бог завжди реагує на відповіді людини та шукає нових початків там, де людина губиться», – сказав на завершення Бенедикт XVI, зазначаючи, що це дуже важливо для нашого шляху віри, особливо в часі приготування до Різдва. 


Джерело:     КРЕДО

12.12.2012р. Б. / Тижневий огляд: Папа і Апостольський Престіл (03.12. – 09.12.)


Понеділок. Виступаючи на пленарному засіданні Папської ради «Iustitia et pax», Святіший Отець зауважив, що «незважаючи на те, що сучасна людина включена у велику мережу відносин та комунікації, вона парадоксально часто здається ізольованою, тому що байдужа до найголовніших відносин у своєму існуванні — спілкування, яке є коренем усіх інших відносин». Папа закликав до євангелізації громадської сфери. «Від нової євангелізації соціальної сфери може народитися новий гуманізм і оновлена культурна та проектна діяльність. Вона допоможе скинути з трону сучасних ідолів, замінити індивідуалізм, матеріалістичне споживацтво і технократію культурою братства, безкорисливості та солідарної любові», - сказав Бенедикт XVI.
 
У понеділок на приватній аудієнції Папа прийняв семінаристів і співробітників англійського Колегіуму в Римі. «Як маленький вогник, який може запалити весь ліс, так приклад віри небагатьох може поширити очищення та сповнення Божою любов’ю  всієї громади або нації», - зазначив Понтифік. Він закликав семінаристів, які живуть в Колегіумі, поглиблювати своє знайомство з Христом, чому сприяє час, проведений в семінарії. «Нехай Ісус "захопить" вас, особливо через молитву, коли "серце звертається до серця"» - заохотив учасників аудієнції Папа.
 
3 грудня, у Ватиканському Прес-центрі відбулося представлення офіційного аккаунту Святішого Отця Бенедикта XVI в соціальній мережі «Twitter». Повідомлення на офіційному аккаунті @pontifex публікуватимуться вісьмома мовами. Цю, та інші ініціативи щодо присутності Церкви в Інтернеті представили архиєпископ Клаудіо Марія Челлі, Президент Папської Ради в справах суспільних комунікацій, та Ґреґ Барк, Радник Апостольської Столиці в справах комунікації. Відзначається, що вже за чотири години після відкриття профілю Святішого Отця @pontifex, до нього приєдналося понад 100 тис. осіб зі всього світу, хоча на ньому не з'явилося поки жодного повідомлення.
 
Відповідно до нових більш суворих правил безпеки, кожен співробітник Ватикану – як світський, так і церковний – входячи й виходячи через ворота, муситиме покласти в контрольну машинку нову магнітну картку обладнану чіпом, який допоможе визначити його місце перебування в будь-який час. Дотримання цих процедур будують забезпечувати солдати швейцарської гвардії.
 
Архиєпископ Сільвано Томазі взяв участь у засіданні Міжнародної Організації з Міграції (МОМ), яке відбулося в Женеві 27-30 листопада. Ватиканський дипломат зазначив, що кількість вимушених мігрантів продовжує зростати, що вимагає від міжнародного співтовариства відповідної гуманітарної допомоги.
 
Вівторок. Ще цього місяця Святіший Отець отримає звіт Міжнародної комісії при Конгрегації Доктрини Віри, котра досліджує  об’явлення в Меджугор'ї в Боснії і Герцеговині.
 
Німецькі продюсери Маркус Менді і Петер Векерт придбали права на зйомки біографічного фільму про Бенедикта XVI, повідомила кінокомпанія «Odeon Film». "Продюсери планують зняти міжнародну стрічку, яка буде відображати всі аспекти незвичайного життя і роботи Понтифіка, починаючи з моменту його народження в пасхальну ніч 1927 року в Марктлі до його нинішнього перебування на Престолі св. Петра ", - йдеться в повідомленні кінокомпанії.
 
Середа. У середу, 5 грудня, під час загальної аудієнції Папа розмірковував над уривком з першого розділу Послання апостола Павла до Ефесян. Понтифік назвав цей фрагмент «гімном Божого плану для людини». Як сказав Бенедикт XVI, Павло не міг інакше реагувати на «роботу» Бога в історії спасіння, «яка призвела до втілення, смерті і воскресіння Ісуса». Апостол розуміє, що ми «покликані до вічності в Бозі», і беремо участь «у великому проекті, який Бог Отець зберіг в собі і вирішив реалізувати і розкрити в "повноті часу"», зауважив Папа. Святіший Отець зауважив, що саме Адвент є часом, коли можна особливим чином відчути і дізнатися «план любові» Бога особисто до нас, але, перш за все, нагадати собі що Він існує в нашому житті. «Бог вимагає, щоб ми стали символом його дії в світі. Завдяки нашій вірі, нашій надії, нашій любові, Він хоче знову і знову світити своїм світлом вночі «, - додав Бенедикт XVI.
 
Наприкінці загальної аудієнції Папа знову звернувся і закликом щодо непростої ситуації в певних частинах світу. Цього разу заклик стосувався «важкої гуманітарної ситуації на сході Демократичної Республіки Конго», яка протягом останніх місяців переживає період збройного протистояння та насильства.
 
Глава Англіканської Церкви призначив Архиєпископа Нової Зеландії Девіда Моксана новим представником спільноти при Святому Престолі та главою Англіканського центру в Римі.
 
Четвер. 6 грудня, в першій половині дня, Бенедикт ХVI прийняв у Ватикані президента Німеччини Йоахіма Ґаука. Після зустрічі зі Святішим Отцем відбулась бесіда німецького політика з кардиналом Держсекретарем Тарчізіо Бертоне, якого супроводжував о. прелат Еторе Балестрера, заступник секретаря з відносин з державами.
 
П’ятниця. У п’ятницю, 7 грудня 2012 р., в апостольському палаці у Ватикані, Святіший Отець Бенедикт ХVІ прийняв на аудієнції членів щорічної Пленарної Сесії Міжнародної Богословської Комісії, яка проходила у Римі. У своєму зверненні Папа Бенедикт ХVІ вказав на теми, які були детально описані у документі «Богослов’я сьогодні: перспективи, принципи і критерії», що був опублікований на початку цього року, і який, за словами Єпископа Риму, є, «так би мовити, генетичним кодом католицького богослов’я, тобто основними положеннями, які окреслюють його ідентичність і, як наслідок, гарантують його єдність у різноманітності реалізації». З цією метою текст документа виявляє критерії для богослов’я насправді католицького і тому здатного зробити вклад у місію Церкви, у звіщення Євангелія усім людям.
 
У п’ятницю, 7 грудня, у Ватикані повідомлено про те, що Папа Бенедикт XVI призначив свого особистого секретаря монсеньйора Ґеорґа Ґенсвайна Префектом Папського Дому, надаючи йому архиєпископську гідність та титулярний осідок Урбізальї.
 
7 грудня Архиєпископ Герхард Людвіг Мюллер, префект Конгрегації віровчення, познайомив Бенедикта ХVI з ініціативами та перспективами роботи Міжнародної богословської комісії, яку він очолює. Єрарх повідомив Святішому Отцеві, що до кінця поточного року комісія має намір оприлюднити більшу частину своїх документів.
 
Субота. У суботу, 8 грудня, Римо-Католицька Церква святкує Непорочне Зачаття Пречистої Діви Марії. З цього приводу Святіший Отець зустрівся з вірними для спільного проказування молитви «Ангел Господній». «Через Марію людство та історія дійсно відкриваються на Бога, приймають Його благодать, готові виконувати Його волю. Марія є найоригінальнішим вираженням Благодаті», – сказав Бенедикт XVI, додаючи, що Вона представляє той «новий Ізраїль», якого старозавітні писання оспівують, як наречену. За словами Бенедикта XVI, світло, що променіє від постаті Діви Марії, «допомагає нам також зрозуміти справжній сенс первородного гріха. У Марії, в дійсності, – пояснив він, – повністю живі та дієві ті взаємини з Богом, які гріх руйнує. У Ній немає жодного протистояння між Богом та Її буттям: існує, натомість, повне сопричастя, повне порозуміння». Крім того, – вів далі Папа, – «доктрина про Непорочне Зачаття Марії виражає впевненість віри у тому, що Божі обітниці здійснені, що Його союз непохитний».
 
Після проказування молитви «Ангел Господній» Папа Бенедикт XVI звернувся із черговим закликом до солідарності з населенням Філіппін, які постраждали від сильного урагану.
 
Цього ж дня ввечері,за традицією, Папа прийшов на Іспанську площу у Римі, щоб покласти квіти до підніжжя статуї Непорочнозачатої Діви Марії. Промовляючи до зібраних людей, Понтифік звернув увагу на те, що Благовіщення відбулось у тиші. Божий голос, – пояснив Папа, – неможливо розпізнати у шумі та активізмі, характерними для наших днів, у «тому активізмі, який вчиняє нас нездатними зупинитися, бути спокійними, прислухатися до тиші, в якій Господь дає почути свій дискретний голос». Свято Непорочного Зачаття, – додав Папа, – також пригадує нам, що спасіння світу не є людським діянням, але походить з Благодаті, від Бога. Божа любов є сильнішою від зла, вона заповнює порожнечу, спричинену егоїзмом, ту порожнечу, яку людина намагається іноді заповнювати різними приємностями, як от наркотиками, які, насправді, ведуть до ще глибшого занепаду. «Марія ж каже нам, – наголосив Бенедикт XVI, – що наскільки глибоко не впала би людина, це ніколи не буває заглибоко для Бога, який зійшов аж до аду... Смиренний подих благодаті може розвіяти найтемніші хмари, може вчинити життя прекрасним та сповненим сенсом, навіть і в найнелюдськіших умовах». Перемога благодаті над гріхом, за словами Святішого Отця, є пригадкою й про те, що християнство – це благовість, а не перешкода для радості чи набір заборон та правил, а «навіть якщо тягне за собою відречення та дисципліну думки, то тільки тому, що в людині є отруйний корінь егоїзму». «Тому, – наголосив Бенедикт XVI, – Слід навчитися сказати “ні” голосові егоїзму та казати “так” голосові справжньої любові».
 
Бенедикт XVI висловив щирі співчуття і вираз глибокої скорботи у зв'язку зі смертю Патріарха Антіохії Ігнатія IV. Понтифік надіслав телеграму на ім'я Митрополита Геліопаліса Спірідона, в якій підкреслив заслуги померлого для примирення і миру між людьми і зближення між католиками і православними.
 
У суботу Архиєпископу Ріо де Жанейро в емеритурі, кардиналу Евсебію Оскару Шайду виповнилося 80 років. У майбутньому конклаві, таким чином, за даними на 8 грудня, зможуть взяти участь 119 кардиналів з 211.
 
Увечері, 8 грудня 2012 року, в автомобільній катастрофі загинув Архиєпископ Амброзій Мадта, Апостольський Нунцій у Кот-д'Івуарі.
 
Неділя. В неділю перед молитвою «Ангел Господній» Папа Бенедикт XVI присвятив свої роздуми особі св. Івана Хрестителя. Під час Адвенту літургія звертає увагу, між іншими, на дві особи, які готують пришестя Месії - Діву Марію та Івана Хрестителя. Іван Предтеча називає себе "голосом волаючого в пустелі: готуйте дорогу для Господа" (Лк. 3, 4). Голос звіщає слово, але в даному випадку слово Боже було першим, воно існує саме в собі і сходить на Івана, сина Захарія, в пустелі (пор. Лк 3, 2). Останній відіграє велику роль, але завжди в стосунках з Христом. Св. Августин каже: "Іван  - це голос. Бо Господь говорить: "Спочатку було Слово" (Ів. 1,1). Іван є голосом, який розноситься, а Христос - вічне Слово, яке було спочатку. Коли голос позбавити слова, то що залишиться? Слабкий звук. Голос без слова вдаряє слух, а не серце "(Промова 293, 3). Наша мета - дати сьогодні можливість слухати цей голос, щоб дати простір і гостину для Ісуса в серці, Слова, яке нас рятує. У споживацькому суспільстві, коли багато людей шукають радості в матеріальних речах, Іван Хреститель вчить нас жити, цінуючи істотне, щоб пережити Різдво не тільки зовні, але як свято Божого Сина, який прийшов, щоб принести людям мир, життя і справжню радість.
 
Звертаючись у неділю, 9 грудня 2012 року, ввечері, до учасників Міжнародного конгресу «Ecclesia in America», організованого Папською Комісією для Латинської Америки, що діє в рамках Конгрегації у справах єпископів, та міжнародною католицькою мирянською фундацією «Лицарі Колумба», Бенедикт XVI вказав на різні виклики американського континенту, між якими – секуляризація, бідність, наркоторгівля, поширення тенденцій, які загрожують гідності людини й не захищають подружжя та сім’ю. Він також закликав вірних до нової євангелізації, що ґрунтується на любові та істині в Христі.
 
Префект Конгрегації віровчення Архиєпископ Герхард Людвіг Мюллер заявив, що вести апокаліптичні розмови, посилаючись на кінець календаря майя, це безвідповідально і безглуздо. Голова ватиканської дикастерії сказав, що «це все непотрібне хвилювання». Християни сьогодні взагалі не говорять про «кінець світу». Занепокоєння майбутнім несумісне з християнською вірою.


Джерело:    Воїни Христа Царя

вівторок, 11 грудня 2012 р.

11.12.2012р. Б. / На «тушок» чекає Божа кара



 
Представники трьох провідних українських церков вважають, що порушення клятви, даної на Біблії, зокрема, народними обранцями, призведе до невідворотного покарання Господнього.
 
Нагадаємо, безпосередньо перед стартом роботи нового парламенту один із лідерів Об’єднаної опозиції Арсеній Яценюк не підтвердив, але і не спростував інформацію про появу перших «тушок» у лавах опозиції, котрі не підписали заяви про входження у фракцію «Батьківщина». 

«Склад фракції буде оголошено 12 грудня, - заявив Яценюк. «Депутати дали присягу на Біблії про те, що вони вступають у фракцію «Батьківщина». У нас є ці присяги», - додав він, уточнивши, що, крім письмового підписання цього документа, було також проведено відеозапис. 

«Коментарі» попросили представників трьох провідних українських Церков прокоментувати значення клятви на Біблії і її можливого порушення. 

В Українській Греко-Католицькій Церкві закликають усіх вірних «дуже серйозно ставитися до присяги на Євангелії або на Святому Письмі», а якщо сталося клятвопорушення, то дуже важливо відшкодувати можливий збиток. 

«Потрібно бути дуже відповідальним, коли щось обіцяєш перед Богом. Краще не пообіцяти, але виконати, ніж пообіцяти і не виконати», - зазначив прес-секретар УГКЦ отець Ігор Яців. 

Говорячи про порушення клятви, даної на Святому Писанні, отець Ігор підкреслив, що «це тяжкий гріх, за який необхідне відповідне каяття». «Перше – це каяття, друге – сповідь, третє – це виконання накладеної священиком-сповідником спокути. І тут є важливий момент – якщо йдеться про порушення присяги, внаслідок якої хтось постраждав матеріально, тоді необхідно відшкодувати завдані збитки. Виконавши все це, людина спокутує свій гріх», - пояснив Яців. 

Як пояснили в Українській Православній Церкві Київського Патріархату, порушення такої клятви буде тяжким гріхом, за який неминуче буде об’єктивне і справедливе Боже покарання. 

В УПЦ КП вважають клятвопорушення, як і будь-який інший гріх, тяжким і закликають, перш ніж порушити клятву, подумати про відповідальність не лише перед суспільством та законом, але й перед Богом. «Людські закони можуть і не подіяти, а правосуддя Боже невідворотне і перед судом Божим постануть всі. Тому за належне виконання своєї обіцянки Господь винагородить, а за неналежне виконання, відповідно, буде накладено Богом покарання», - заявив прес-секретар УПЦ КП єпископ Євстратій (Зоря). 

У Московському Патріархаті, в свою чергу, вважають, що повеління Христа не клястися цілком конкретне і має дотримуватися буквально. Так, прес-секретар УПЦ МП протоієрей Георгій Коваленко, зазначив: «У Священному Писанні написано конкретно, тобто Христос дає конкретне веління: «Ніхто не кляніться, ні небом, ні землею, ні іншою якою клятвою. Буде вам так - так, ні - ні, все інше від лукавого». 

«У цьому сенсі в церкві не існує традиції клятв, і церква ніколи не виступає посередником під час укладання між людьми якихось договорів... З іншого боку, церква не заперечує, коли правителі присягають на Євангелії, оскільки це вже частина традиції», - підсумував отець Георгій. 

При цьому він додав, що в церкві «немає такого обряду, як клятва на Євангелії, а якщо десь таке відбувається, то це можна класифікувати як порушення заповіді «не поминай імені Господа твого всує». 

«Клятва договір не рятує, якщо наміри нечисті. Церква виступає моральним авторитетом, а не визначає, хто правильно чи неправильно вчинив», - підсумував він. 


Джерело:      КРЕДО

понеділок, 10 грудня 2012 р.

10.12.2012р. Б. / «Школа Духовності» в Уневі


  У Святоуспенській Унівський Лаврі Студійського Уставу з 30 листопада по 02 грудня 2012 р.Б. проходила остання цього року зусріч Школи Духовності. Школа є  спільним проєктом Патріаршої Комісії УГКЦ з питань Євангелізації  та монахів Студійського Уставу. Програма Школи Духовності передбачає 2-ох літній курс. Сáме слухачі Школи закінчили перший рік духовного формування.

          Духовне формування у Школі Духовності це не тільки лекції, які читає викладач-монах, а також це молитва повним церковним правилом разом з монахами, Свята Літургія, індивідуальна молитва. Звершуючи богослужіння, люди досягають недосяжного Бога, тобто обожествлюються.  Через зовнішні знаки богопочитання людина розвиває духовне, внутрішнє богослужіння. Сáме побут  посеред  монахів, спроба дотримуватись  хоч би в невеликому вимірі умов монастирського життя, тишини, відвідини з молитвою святців, що спочивають на Чернечій Горі, прекрасна природа — вони підносять душу до Господа Бога і заохочують  жити за прикладом монашого подвигу у щоденному житті, прямувати до святості. Очевидно — кожний згідно свого життєвого покликання.

          Тема грудневої зустрічі була така: «Церква в апостольських часах: св. Папа Климент Римський».

          Ієрм. Юстин (Бойко), доктор богослов’я, дослідник життя св. Климента, розказав учасникам Школи про історичну ідентичність Климента Римського у світлі церковної традиції та сучасних наукових досліджень. За словами о. Юстина про історичну ідентичність Папи Климента можемо ствердити наступне:
          1) Він є історичною постаттю, яка здобула в первісному християнстві значну популярність, про що вже свідчить приписування йму великого числа творів.
          2) Він був третім наступником верховного апостола Петра на Римському апостольському престолі.
         3) Климент, поза сумнівом, є автором  Листа до Коринтян, який мав величезний авторитет в первісному християнстві, до тієї міри, що деякі кодекси зачислюють його до низки книг Нового Завіту.
          4) У честь Папи Климента в Римі, ще далеко до віднайдення його мощів солунськими братами Кирилом і Методієм в Херсонесі, була споруджена церква.
          5) Климент мусив бути прекрасно обізнаний з  як з греко-римською, так і з юдейською культурою, хоча більшою мірою він виявляє риси виховання юдаїзму.
          6) Не має так само підстав сумніватися в тому, у що свято вірить традиція Церкви, а сáме у Климентове мученицьтво. Сáме це переконання змусило Кирила Філософа ревно шукати мощі Климента Римського в Херсонесі.

          Святий Климент Римський, Папа, той, що чув науку апостолів на власні вуха, належить до тих найбільших світичів Церкви, які своїм життям і навчанням формували цілі покоління. Це стосується так само нашого українського народу. У своїй знаменитій монографії про Климента Римського Святий Климент в Корсуні, І.Франко, про його култь у Київській Русі писав таке: Був мабуть такий момент, коли святий Климент готов був стати нашим національним святим, патроном руської землі, популярним пізніше як св. Юрій або св. Миколай.

          Формуючи свою еклезіологію, Київська Церква намагалася показати своє апостольське походження. Климент Римський поряд з апостолом Андреєм стали в підвалинах цієї богословської концепції. Ця думка пронизує також мислення нашого Патріарха Йосифа у його  Історії Вселенської Церкви в Україні. Студії спадщини Климента Римського, розвиток його культу є надзвичайно важливими в Україні. Спадщина апостолів Андрея і Климента Римського є немов би тим спільним фундаментом, який об’єднує та утверджує колись єдину Київську Церкву.
          На завершення грудневої зустрічі, брат Юліан провів для слухачів Школи цікаву екскурсію по території монастиря та розказав про історію Унівської Лаври.

(У матеріалі використано фрагменти скрипту ієрм. Юстина)

Іванна Скиба, Патріарша Комісія УГКЦ з Питань Євангелізації



Джерело:   Воїни Христа Царя

10.12.2012р. Б. / Ченстохова: ікона не постраждала, каплиця діє



 
Недільного ранку 58-річний чоловік кинув банкою чорної фарби в ікону Матері Божої Ченстоховської, що в ясногурському санктуарії.
 
Представник зі зв’язків поліції з мас-медіа Йоанна Лазар підтвердила інформацію, що чоловік, імовірно – психічно хворий, мешканець Свідніци, кинув в ікону предмет, який виявився банкою фарби. Мотиви його вчинку невідомі. Ікона не постраждала. 

Від ушкодження люблений вірними образ захистило спеціальне скло. Каплицю одразу ж зачинили, і відкрили об 11.45, перед Месою спільноти отців-паулінів, яким належить Ясногурський санктуарій. Незабаром після цієї події до Ченстохови приїхали архиєпископ-сеньйор Станіслав Новак і єпископ-помічник Як Вонтроба, щоби перевірити стан ікони після спроби її знищення. Ченстоховський митрополит, архиєпископ Вацлав Депо скерував до вірних звернення із закликом про молитву винагородження за святотатський учинок. Вечірній Ясногурський апель о 21.00 також мав характер молитви перепрошення. На св.Месу в намірі винагородження, як і на Апель, вірних запросив пріор Ясногурського монастиря о.Роман Маєвський. 

На оголошені молитви вірні зібралися великим натовпом – не тільки місцеві католики, а й численні паломники, щоб ублагати Бога про прощення. 

«Сьогодні вранці рука безумця кинула в Образ фарбу, яка мала знищити обличчя нашої коханої Матері й Цариці, – сказав від час вечірнього Апелю о.Маєвський. – Це безумство без меж. Ніхто бо не спроможний знищити в нас Твоє Обличчя, Мамо, – глибоко відбите в наших серцях, збережене з живою вірою і надією; ніхто не спроможен знищити в нас твій найцінніший дар – Ісуса, Господа нашого і Спасителя».

У своїх роздумах отець пріор запитував, хто може радуватися тому, що Польща «опинилася на порозі всезагальної профанації Бога і людини. Хто сприяє тому, що довкола нас щодня вирує у словах і вчинках справжнє безумство без людських моральних гальм?».

Отець Маєвський пригадав слова Служи Божого о.Мар’яна Моравського, єзуїта: «Багато хто ображається у Вітчизні нашій, що Церква навчає таємниць, недоступних розумові, які впокорюють гординю розуму людського».

«Багато хто ображається на закони та приписи Церкви, ті, що проти самолюбства, пристрастей, лінощів, – казав далі пріор Ясногурського санктуарію. – Їх ображає свята сповідь, піст, Євхаристія, безшлюбність духовенства; все церковне їх дратує і ображає. Багато хто у нас ображений також і людською стороною та недоліками Церкви. Бачать у священиках, в ієрархії, в орденах багато недосконалостей, недбалості, спокус. Але найбільше їх відштовхує від Церкви її погорда до світу цього». 

Присутнім на молитві єпископам пріор подякував за їхню опіку, поліції та ченстоховським стражам – за допомогу.

У своєму слові на завершення Ясногурського апелю архиєпскоп Вацлав Депо пригадав слова св.Павла: де сильна дія благодаті, там більше й гріх проявляється. «Просімо, аби Благодать перемагала все. Маріє, чувай над нами всіма, аби ми не згубилися на дорогах Твого Сина», – сказав він. 


За матеріалами: Wiara.pl

Джерело:     КРЕДО

неділя, 9 грудня 2012 р.

09.12.2012р. Б. / Бенедикт XVI: Божий голос неможливо розпізнати у шумі та активізмі


Бог промовляє в тиші, а Його благодать визволяє людину від гріха та егоїзму, даючи змогу відчути справжню радість. Про це Папа Бенедикт XVI говорив в суботу, 8 грудня 2012 р., ввечері, під час покладення квітів біля підніжжя статуї Непорочнозачатої Діви Марії на Іспанській площі Риму.
 
Під час традиційного акту вшанування Пресвятої Богородиці з нагоди урочистості Непорочного Зачаття, Святіший Отець поділився кількома думками на основі євангельського уривку, що розповідає про Благовіщення. «Насамперед, тим, що нас завжди вражає та спонукає замислитися, є той факт, що ця вирішальна подія у долі людства, момент, коли Бог став людиною, огорнена великою тишею», – сказав Бенедикт XVI, зазначаючи, що в наші часи така подія не залишила би жодного сліду у газетах та журналах, та додав: «Те, що насправді є великим, часто проходить непомітним, а смиренна тиша виявляється пліднішою, аніж непогамований рух, яким відзначаються наші міста».
 
Божий голос, – пояснив Папа, – неможливо розпізнати у шумі та активізмі, характерними для наших днів, у «тому активізмі, який вчиняє нас нездатними зупинитися, бути спокійними, прислухатися до тиші, в якій Господь дає почути свій дискретний голос». Його задум щодо нашого особистого чи суспільного життя годі розпізнати серед поспіху чи залишаючись у поверховності, але «сходячи на глибший рівень, де силами, які діють, не є економічні чи політичні, але – моральні та духовні. Саме до цього запрошує нас Марія, узгоджуючи свою діяльність з Божою дією». В день отримання благовісті, Діва Марія була відкритою на слухання Бога, у Ній, – зауважив Святіший Отець, – не було жодної перешкоди, яка відділяла би від Бога, не було гріха.
 
 
Свято Непорочного Зачаття, – додав Папа, – також пригадує нам, що спасіння світу не є людським діянням, але походить з Благодаті, від Бога. Божа любов є сильнішою від зла, вона заповнює порожнечу, спричинену егоїзмом, ту порожнечу, яку людина намагається іноді заповнювати різними приємностями, як от наркотиками, які, насправді, ведуть до ще глибшого занепаду. «Марія ж каже нам, – наголосив Бенедикт XVI, – що наскільки глибоко не впала би людина, це ніколи не буває заглибоко для Бога, який зійшов аж до аду... Смиренний подих благодаті може розвіяти найтемніші хмари, може вчинити життя прекрасним та сповненим сенсом, навіть і в найнелюдськіших умовах».
 
Перемога благодаті над гріхом, за словами Святішого Отця, є пригадкою й про те, що християнство – це благовість, а не перешкода для радості чи набір заборон та правил, а «навіть якщо тягне за собою відречення та дисципліну думки, то тільки тому, що в людині є отруйний корінь егоїзму». «Тому, – наголосив Бенедикт XVI, – Слід навчитися сказати “ні” голосові егоїзму та казати “так” голосові справжньої любові».

За матеріалами Радіо Ватикан

Джерело:    Воїни Христа Царя