2Кр.9,6–11: «Нехай дає кожний, як дозволяє серце»
Майже всі ми, коли час до часу задумуємось, що я можу зробити у
цьому світі, як я можу перемінити когось, як я можу змінити моральну,
політичну чи економічну ситуацію, почуваємось безпорадними. Святі давно
дали нам відповідь як це робити, а саме що ми маємо найперше змінювати
себе, і тоді все навколо нас зміниться. Як також через зміну себе
усвідомимо й те, чого Бог від нас хоче у тій чи тій життєвій ситуації.
У кожній ситуації ми щось здатні зробити, як дозволяє серце.
Кожен може зробити щось, що є в його силах, а тоді Бог це помножить.
Тому не турбуймося про великі речі. Дивімось, що ми можемо зробити в
конкретній ситуації, з конкретною людиною. А ми завжди щось можемо і на
щось здатні. Коли зробимо хоч щось, то Бог зуміє це помножити. Стараймось робити малі речі, бо з них неминуче вийдуть великі справи!
* * *
Лк.5,1-11: «На Твоє слово закину сіті»
У житті, буває, настають хвилини зневіри, відчаю, коли
опускаються руки. Часто, коли зустрічаємо людей у відчаї, нам здається,
що ми нічого не можемо для них зробити. І, з людського погляду, це часто
буває правдою.
Апостоли не зловили риби, це їм не вдалося, однак, замість
зневіритись і впасти у відчай, апостол Петро на слово Ісуса Христа знову
закидає сіті. Тобто він іде супроти того, що підказує йому людська
логіка, а чинить за вірою, довірою до Спасителя. Ми також маємо жити
вірою в наших реальних обставинах, навіть якщо ця реальність виглядає
безнадійною. І як апостоли довірили цю ситуацію Христові й кинули сіті,
тому й зловили багато риби, так і в нашому житті: якщо будемо діяти всупереч обставинам і довіряти Богові, то здобудемо багато!
+ВЕНЕДИКТ
Джерело: ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР
Немає коментарів:
Дописати коментар