ЛЮБОВ


ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ! (І Кор.13,4-8)

неділя, 10 липня 2016 р.

10.07.2016р. Б. / Преподобного отця нашого Самсона странноприємця

Преподобного отця нашого Самсона странноприємця

Тропар, глас 8: В терпінні твоєму надбав єси відплату твою, отче преподобний, в молитвах неперестанно тривавши, убогих возлюбив єси і подбав за них, тож молися Христу Богу, Самсоне милостивий блаженний, щоб спастися душам нашим. 

Кондак, глас 8: Як особливого лікаря і молитвеника благоприємного, до раки твоєї Божественної прибігаючи, Самсоне богомудрий преподобний, зійшовшись з любов’ю, псалмами і піснями, радіючи, Христа прославляємо, який таку благодать зцілень тобі подає. 

Святий Самсон, родом з Риму, посвоячений із найзнаменитішими міщанами, ба і з імператорським домом, був взірцем благочестивого і милосердного християнина. Щоб мати змогу ще більше допомагати ближнім, він вивчив лікарську науку і лікував бідних, однак не тільки не брав грошей, а ще й допомагав їм зі свого маєтку. Після смерти батьків більшу частину маєтку він роздав убогим, своїм слугам дав волю, і лиш з одним із них пустився пішки світом. Преподобний Самсон зазнав багато горя, пізнав, як то чоловік бідує в дорозі. Допомагав усюди, де лиш міг, лікував тіло і душу. Господь дав йому великий дар лікувати хвороби силою чуда, однак смиренний Самсон видавав це за лікарське вміння, бо хотів уникнути людської слави і похвали. 

Так прибув він до Царгорода і побудував там маленький будиночок, де приймав кожного, і подорожнього, і хворого – і сам їм прислуговував. Але слава його не могла довго приховуватися; довідався про нього патріярх і висвятив Самсона на священика. Сталося так, що цар Юстиніян тяжко захворів, а придворні лікарі не могли йому допомогти. Тоді покликали святого Самсона, і він своєю молитвою оздоровив імператора. Жодних дарунків святий приймати не хотів, лиш попросив Юстиніяна побудувати притулок для бідних і хворих людей. Цар зробив. Так святий ходив, і прославився багатьма чудами. Помер у великий святості 531 р. Тіло поховано в церкві святого Мокія. 

Коли після смерти преподобного Самсона вогонь охопив велику частину міста, і до притулку, в якому він жив і помер, вже починало добиратися полум’я, тоді явився святий над будинком, і в тій хвилі пішов такий рясний дощ, що загасив усю пожежу, і місто, з допомогою святого, було врятовано. Один вельможа на ім’я Теодорит зламав собі ногу. У великому болю став він просити допомоги у святого Самсона і той явився йому ві сні, а на ранок Теодорит пробудився цілком здоровий. Настоятель притулку Генезій занедбував свої обов’язки, тоді явився йому преподобний і заповів тяжку Божу кару. Вранці прокинувся Генезій увесь покритий ранами та німий. Лиш покаявшись і призвавши на допомогу святого Самсона та отримавши помазання благовонним миром, що випливало з мощей святого, він знову став здоровий. 

__________
І. Я. Луцик, "Житія святих, пам'ять яких Українська Греко-Католицька Церква кожного дня впродовж року поминає". Львів, Видавництво «Свічадо», 2013

Джерело:    ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР

Немає коментарів:

Дописати коментар