Преподобного отця нашого Давида, що в Солуні
Тропар, глас 4: Від світського гамору рятуючись, посеред
саду в наметі оселився єси, преподобний, звідки й восходження в серці
поклавши злетів ти во вишнє чеснотами і там з ликами святих оселяючись,
на долішніх споглянь, які нині пам’ять твою почитають.
Кондак, глас 1: Садом всепроцвітаючим, який приносить
плоди чеснот, явився єси на садовому дереві, як благоспівуча птаха, рай
же радше, життя древо, Господа, в сердці твоєму насадивши, зростив єси,
богомудрий, і ним живиш нас благодатно; завжди моли за нас, Давиде
всеблаженний.
Одного разу монахи запитали ігумена Паладія, що найбільше його
заохотило вступити до монастиря? Він відповів на це так: “Я родом із
Солуня (в Македонії). За нашим містом у келії, яку влаштував собі на
дереві, подвизався Божий старець Давид, що прийшов до нас із
Месопотамії. Він прожив там 80 років, завжди веселий, милосердний,
готовий кожного навчити і наставити на дорогу спасіння. І спеку, і холод
– все зносив старець терпеливо. Сталось так, що воїни, які стояли вночі
на варті на мурах міста, побачили, як з келії святого Давида через
вікно струменить чудесний вогонь. І таке діялося кожної ночі, аж до його
смерти. І я не раз бачив той вогонь і думав: «Якщо Бог вже за життя дає
своїм вірним слугам таку велику славу, що ж тоді їх чекає там, у небі? І
ця думка привела мене до монастиря»”.
З цієї розповіді бачимо, як жив преподобний Давид. Бог прославляв
його силою творити чуда. Одного разу в присутності імператора, коли
святий Давид хотів запалити кадило, та не мав кадильниці, він узяв
вуглини голою рукою і жодної шкоди йому не було. Однак, поки він осягнув
велику святість, мусив побороти тяжкі спокуси. Та він усе подолав і
свій подвиг довів до кінця. Нині Господь вінчає його небесною славою.
Помер святий у глибокій старості близько 540 р.
__________
І. Я. Луцик, "Житія святих, пам'ять яких
Українська Греко-Католицька Церква кожного дня впродовж року поминає".
Львів, Видавництво «Свічадо», 2013
Джерело: ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР
Немає коментарів:
Дописати коментар