Рим.9,18–33: «Їх назвуть синами Бога живого»
Останніми часами для людей стає популярно і важливо досліджувати
свій родовід, шукати свої коріння. Але погляньмо, ким ми є в Ісусі
Христі. Ми є синами і доньками Бога живого. Всі ми називаємо Бога своїм
Отцем щоразу, коли промовляємо молитву «Отче наш». А чи ми справді
віримо в те, що Бог є нашим Отцем, а ми – Його діти, а між собою – брати
і сестри?
Будьмо свідомі й уважні, що ми промовляємо в цій молитві і чиїми ми є дітьми. Це
– найважливіше знати, бо якщо Бог – наш Батько, отже, нам належить усе,
що Він посідає. І найцінніше з того усього – життя вічне в Його Царстві
Небеснім!
***
Мт.11,2-15: «Царство Небесне здобувається силою»
У своєму земному житті ми усвідомлюємо: аби чогось досягти,
мусимо неабияк працювати. Щоб здобути знання, щоб збудувати будинок, щоб
досягти якогось професійного рівня, завжди потрібно докладати зусиль.
Але коли йдеться про життя духовне, то нам здається, що все має бути
легко. Помолився вранці – і відразу все вирішилося, прийшов до церкви,
посповідався, запричащався – і все стало на свої місця. До всього
земного потрібно докласти праці, а до духовного поступу, певно, ще
більше, аніж до матеріального.
У народі кажуть, що молитва і труд все перетруть, тобто потрібні
зусилля, а через молитву Господь посилає нам свою допомогу. Звичайно,
Бог може змінити нас в один момент, бо для Нього нема нічого
неможливого, але ми до цього не здатні, і тому до Царства Небесного
треба йти, докладаючи зусиль, крок за кроком.
Ісус сказав нам, що здобувати Небесне Царство треба нашими зусиллями, тож трудімося – і дасться нам.
+ВЕНЕДИКТ
Джерело: ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР
Немає коментарів:
Дописати коментар