Рм.2,14–29: «Через вас ім’я Боже зневажається між поганами»
Часто невоцерковлені особи згіршуються негідними вчинками
християн, оскільки сприймають їх як тих людей, які б мали жити чесно,
справедливо, досконало. Всі хочуть мати взірець, щоб побачити, що життя у
святості – реальне. Однак часто бачимо, що і християни можуть
поводитись гірше від невіруючих. Тоді постає у них сумнів щодо суті
християнства як такого, якщо християни знають, як треба чинити, вчать
цього інших, а самі так не живуть.
Напевно найбільша трудність сучасного християнства, що ми,
християни, говоримо правильні слова, але наше життя не відповідає цим
словам. Бачимо, що сила й міць апостолів, учнів і перших християн була в
тому, що їхні слова збігалися із вчинками. У народі не даремно кажуть,
що слово промовляє, а вчинок потягає. Саме їхні вчинки були потягальними
для інших і їхнє життя навертало людей. Живімо згідно з тим, у що ми
віруємо, що проповідуємо, інакше не лише інших, яких мали привести до
Нього, відштовхнемо своїм лицемірством, а й самі не зможемо потрапити до
Божого Царства!
* * *
Мт.5,33-41: «А я кажу вам не клястися зовсім: ні небом, бо
це престол Бога; ні землею, бо це підніжок стіп Його; ні Єрусалимом, бо
це місто великого царя»
У своєму житті ми дуже часто беремо на себе чимало зобов'язань,
багато обіцяємо іншим. Однак знаємо з досвіду, як нелегко потім цього
дотримуватися. Згадаймо, як це часто буває: захопившись кимось або
чимось, під впливом емоцій після прочитання якоїсь книжки чи перегляду
телевізійної програми ми приймаємо рішення. Тому Господь каже нам не
клястися, адже ми не можемо бути категоричні, певні своїх рішень у тому
чи іншому. Передусім треба мати добрий намір. Коли хочемо досягнути
чогось у майбутньому, завжди краще будувати це на своїх намірах: бажаю
досягнути цього чи того.
Коли ж робимо категоричні рішення чи постанови, а потім цього не
дотримуємося, то глибоко розчаровуємося. Деколи диявол підмовляє нас
прийняти певні рішення, а коли ми їх не виконуємо, тоді вже підсуває
знеохоту, а то й депресію. Маємо завжди носити в собі бажання,
прагнення досягти великих речей. Коли плекаємо в собі ці наміри, то з
часом вони можуть стати реальністю.
+ВЕНЕДИКТ
Джерело: ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР
Немає коментарів:
Дописати коментар