Де
і як відбулася моя перша зустріч з Христом? Дати відповідь на це
запитання у контексті Ісусового заклику до учнів повернутися до Галилеї
заохотив вірних Папа Франциск, проповідуючи під час Пасхального Чування,
яке він очолив 19 квітня 2014 р., ввечері, в базиліці Святого Петра у
Ватикані. Згідно з давньою традицією Церкви, під час цієї нічної
великодньої літургії Наступник святого Петра уділив Святі Тайни
християнського втаємничення 10-ом дорослим катехуменам.
У прочитаному євангельському уривкові розповідалося про зустріч жінок, що прийшли до Ісусового гробу, з ангелом, який звістив їм про воскресіння Христа, а пізніше сам Спаситель явився їм та сказав: «Не бійтеся, ідіть та звістіть моїм братам, щоб ішли до Галилеї, там мене побачать».
Коментуючи це читання, Святіший Отець зауважив, що після смерті Учителя апостоли були розгублені, їхня віра похитнулася, погасла надія. І ось, вістка, принесена жінками, «хоч і неймовірна», але була немов «промінь світла посеред темряви».
А що ж означає наказ іти до Галилеї? Папа пригадав, що Галилея була місцем покликання апостолів. «Повернутися туди означає повернутися до місця першого покликання», – додав він, пояснюючи, що це означає ще раз пережити, переосмислити ці події, як Ісус їх покликав, а вони все залишили та пішли за Ним, Його проповіді та чуда, але вже у світлі хреста та воскресіння.
За словами Святішого Отця, також кожен із нас має свою «Галилею» на початку «шляху з Ісусом», і повернутися до Галилеї означає «щось прекрасного, означає наново відкрити наше Хрищення, як живе джерело, черпати нові сили з кореня нашої віри та нашого християнського досвіду». Це означає повернутися до того палаючого моменту, «в якому мене доторкнулася Божа благодать», а від цієї іскри зможемо запалювати наші щоденні вогнища, нести тепло нашим ближнім. «З цієї іскри запалюється смиренна радість, та радість, яка не відкидає біль та розчарування, добра і лагідна радість».
Але в житті християнина після Хрищення існує «ще суттєвіша» Галилея, тобто, «досвід особистої зустрічі з Ісусом Христом», під час якої Він покликав йти за Ним та брати участь у Його місії. «У цьому сенсі повернутися до Галилеї, – зауважив Папа, – означає оберігати у серці живу пам’ять про це покликання, коли Ісус перейшов моєю дорогою, милосердно поглянув на мене, запросив іти за Ним; відновити пам’ять про ту хвилину, коли Його очі зустрілися з моїми, момент, коли він дав мені відчути, що любить мене».
У цьому контексті Святіший Отець закликав призадуматися над тим, де і якою є «моя Галилея»? Чи пам’ятаю її, а коли забув, то просити Господа Бога, щоб Він підказав та допоміг туди повернутися. «Пасхальна Євангелія, – підсумував він, – ясна: слід повернутися туди, щоб побачити воскреслого Ісуса та стати свідками Його воскресіння. Це не є повернення назад, це не ностальгія. Це означає повернутися до першої любові, щоб отримати вогонь, запалений Ісусом у світі, та нести його всім аж до кінців землі».
У прочитаному євангельському уривкові розповідалося про зустріч жінок, що прийшли до Ісусового гробу, з ангелом, який звістив їм про воскресіння Христа, а пізніше сам Спаситель явився їм та сказав: «Не бійтеся, ідіть та звістіть моїм братам, щоб ішли до Галилеї, там мене побачать».
Коментуючи це читання, Святіший Отець зауважив, що після смерті Учителя апостоли були розгублені, їхня віра похитнулася, погасла надія. І ось, вістка, принесена жінками, «хоч і неймовірна», але була немов «промінь світла посеред темряви».
А що ж означає наказ іти до Галилеї? Папа пригадав, що Галилея була місцем покликання апостолів. «Повернутися туди означає повернутися до місця першого покликання», – додав він, пояснюючи, що це означає ще раз пережити, переосмислити ці події, як Ісус їх покликав, а вони все залишили та пішли за Ним, Його проповіді та чуда, але вже у світлі хреста та воскресіння.
За словами Святішого Отця, також кожен із нас має свою «Галилею» на початку «шляху з Ісусом», і повернутися до Галилеї означає «щось прекрасного, означає наново відкрити наше Хрищення, як живе джерело, черпати нові сили з кореня нашої віри та нашого християнського досвіду». Це означає повернутися до того палаючого моменту, «в якому мене доторкнулася Божа благодать», а від цієї іскри зможемо запалювати наші щоденні вогнища, нести тепло нашим ближнім. «З цієї іскри запалюється смиренна радість, та радість, яка не відкидає біль та розчарування, добра і лагідна радість».
Але в житті християнина після Хрищення існує «ще суттєвіша» Галилея, тобто, «досвід особистої зустрічі з Ісусом Христом», під час якої Він покликав йти за Ним та брати участь у Його місії. «У цьому сенсі повернутися до Галилеї, – зауважив Папа, – означає оберігати у серці живу пам’ять про це покликання, коли Ісус перейшов моєю дорогою, милосердно поглянув на мене, запросив іти за Ним; відновити пам’ять про ту хвилину, коли Його очі зустрілися з моїми, момент, коли він дав мені відчути, що любить мене».
У цьому контексті Святіший Отець закликав призадуматися над тим, де і якою є «моя Галилея»? Чи пам’ятаю її, а коли забув, то просити Господа Бога, щоб Він підказав та допоміг туди повернутися. «Пасхальна Євангелія, – підсумував він, – ясна: слід повернутися туди, щоб побачити воскреслого Ісуса та стати свідками Його воскресіння. Це не є повернення назад, це не ностальгія. Це означає повернутися до першої любові, щоб отримати вогонь, запалений Ісусом у світі, та нести його всім аж до кінців землі».
Джерело: Християнський портал КІРІОС за матеріалами Радіо Ватикан.
Немає коментарів:
Дописати коментар